Інструкція до препарату бепантен крем 5% 100г туба

Склад

діюча речовина: dexpanthenol;

1 г крему містить декспантенолу 50 мг;

­до­по­м­іжні ­ре­чо­вини: DL-пантолактон, феноксіетанол, амфізол К, спирт цетиловий, спирт стеариловий, ланолін, ізопропілміристат, пропіленгліколь, вода очищена.

Лікарська форма

Крем.

Основні фізико-хімічні властивості: гомогенний непрозорий крем білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, зі слабким запахом.

Фармакотерапевтична група

Засоби для лікування ран та виразкових уражень. Препарати, що сприяють загоєнню (рубцюванню) ран. Декспантенол.

Код АТХ D03A X03

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Декспантенол, діюча речовина крему Бепантен®, у клітинах швидко перетворюється у пантотенову кислоту і діє як вітамін. Декспантенол легше, ніж пантотенова кислота, абсорбується після місцевого застосування.

Пантотенова кислота є компонентом есенціального коензиму А (СоА). Ацетилкоензим А (acetil-СоА) відіграє центральну роль у метаболічних процесах у клітинах. Таким чином, пантотенова кислота є необхідною для відновлення і регенерації пошкоджених шкіри і слизових оболонок.

Фармакокінетика.

Декспантенол швидко абсорбується шкірою. Після чого одразу перетворюється на пантотенову кислоту та додається до внутрішнього депо цього вітаміну.

У крові пантотенова кислота зв’язується з протеїнами плазми крові (переважно з β-глобулінами та альбуміном). У здорових дорослих концентрація становить приблизно 500–1000 мкг/л та 100 мкг/л у крові та сироватці крові відповідно.

Пантотенова кислота не метаболізується в організмі та виводиться у незміненому вигляді. Після перорального застосування 60–70 % дози препарату виводиться з сечею, решта – з калом. У дорослих виділяється із сечею 2–7 мг пантотенової кислоти на добу, у дітей – 2–3 мг.

Показання

Бепантен®, крем, застосовувати у таких випадках:

• профілактичне оброблення сухої, почервонілої шкіри або шкіри з тріщинами;
• прискорення загоєння та епітелізації шкіри при мікроушкодженнях (нетяжкі опіки та подряпини); при подразненнях шкіри (наприклад, унаслідок радіотерапії, фототерапії чи опромінення ультрафіолетовими променями); пелюшковому дерматиті; при хронічних виразках шкіри та пролежнях; анальних тріщинах; ерозіях шийки матки та після пересадки шкіри;
• обробка шкіри пацієнтів під час та після місцевого застосування кортикостероїдів;
• профілактичний догляд за молочними залозами у жінок, які годують груддю, та для лікування подразнень та тріщин сосків.