Склад:

діюча речовина: імуноглобулін людини нормальний;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 165 мг імуноглобуліну людини нормального

відповідає вмісту загального білка, що містить  > 95 % IgG;                                        

розподіл підкласів IgG (приблизні значення): IgG1 – 59 %, IgG2 – 36 %, IgG3 – 4,9 %,

IgG4 – 0,5%. Максимальний вміст IgA – 82,5 мкг/мл;

допоміжні речовини:  гліцин, натрію хлорид, натрію ацетат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.  Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: рідкий препарат, прозорий або злегка опалесцентний, безбарвний або блідо-жовтий, або світло-коричневий; під час зберігання може  утворюватися  легка каламутність або невелика кількість твердих частинок.

Фармакотерапевтична група. Імуноглобулін людини нормальний для екстраваскулярного введення.  Код АТХ  J06B A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Імуноглобулін людини нормальний містить в основному імуноглобулін G (IgG) із широким спектром антитіл проти збудників інфекційних захворювань.

Імуноглобулін людини нормальний містить IgG – антитіла, що присутні у крові у нормальної популяції донорів.  Імуноглобулін людини нормальний зазвичай отримують із пулів плазми не менш ніж 1000 донорів. Він розподіляється на підкласи IgG пропорційно розподілу в природній плазмі крові людини. Відповідні дози препарату Гаманорм можуть відновлювати патологічно низькі рівні імуноглобуліну G до нормальних значень.

Клінічні дослідження

В програмі дослідження пацієнти з синдромами первинного імунодефіциту проходили лікування препаратом Гаманорм. Кожний пацієнт отримував лікування протягом двох послідовних періодів по три місяці кожний відповідно до визначеної послідовності, що базується на перехресному дизайні (шприц і потім помпа або помпа і потім шприц) без будь-якого проміжного періоду відмивання. Отже, загальна тривалість лікування в рамках дослідження становила 6 місяців для кожного пацієнта.

Середня доза, яку вводили протягом місяця, становила 502,1 мг/кг маси тіла при введенні помпою і 475,0 мг/кг маси тіла при введенні шприцом. Стійкі мінімальні рівні  IgG з середньою концентрацією 9,7 г/л були досягнуті під час послідовного лікування з використанням помпи, а коли пацієнти отримували лікування за допомогою шприца середня концентрація IgG становила 9,4 г/л. Пацієнти отримували сумарну середню кількість ін’єкцій препарату Гаманорм – 12,4 за 3-місячний період лікування під час послідовного лікування помпою і 34,8 ін’єкцій за 3-місячний період лікування, коли Гаманорм вводилися за допомогою  шприца.

Пацієнти дитячого віку

Немає спеціальних або додаткових застережень чи запобіжних заходів для педіатричних пацієнтів

Фармакокінетика. 

При підшкірному введенні лікарського засобу  Гаманорм максимальні рівні в сироватці реципієнта досягаються через 4 – 6 днів.

Дані клінічних досліджень показують, що мінімальні рівні препарату Гаманорм можна підтримувати дозуванням 100 мг/кг на тиждень.

При внутрішньом’язовому введенні імуноглобулін людини нормальний є біодоступним у кровообігу реципієнта через 2 – 3 дні.

IgG і IgG-комплекси руйнуються в клітинах ретикулоендотеліальної системи.

Пацієнти дитячого віку

Немає спеціальних або додаткових застережень чи запобіжних заходів для педіатричних пацієнтів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Показання для підшкірного введення.

Замісна терапія дорослих, дітей і підлітків (від народження до 18 років) при таких станах:

-         Синдром первинного імунодефіциту  з порушенням продукування антитіл.

-        Гіпогаммаглобулінемія або рецидивуючі бактеріальні інфекції у пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією з тяжкою вторинною гіпогаммаглобулінемією та рецидивуючими інфекціями, для яких профілактичні антибіотики виявилися неефективними або протипоказані.

-         Гіпогаммаглобулінемія та рецидивуючі бактеріальні інфекції у пацієнтів із множинною мієломою.

-         Гіпогаммаглобулінемія у пацієнтів до та після трансплантації алогенних гематопоетичних   стовбурових клітин.

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Гаманорм не можна вводити внутрішньосудинно.

Гаманорм не можна вводити внутрішньом’язово у  разі тяжкої тромбоцитопенії та інших порушень гемостазу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Живі атенуйовані вірусні вакцини

Введення імуноглобуліну може призвести до зниження ефективності живих атенуйованих вірусних вакцин протягом періоду принаймні від 6 тижнів до 3 місяців проти таких інфекційних захворювань, як кір, краснуха, епідемічний паротит (свинка) і вітряна віспа.

Після введення цього препарату необхідно зробити інтервал протягом 3-х місяців перед вакцинацією живими атенуйованими вірусними вакцинами. У разі кору таке зниження може зберігатися протягом 1 року. Тому у пацієнтів, які отримують вакцину проти кору, слід перевірити стан антитіл.

Пацієнти дитячого віку

У пацієнтів дитячого віку ніяких специфічних або додаткових взаємодій не спостерігалося.

Особливості  застосування.

Якщо Гаманорм був випадково введений в кровоносну судину, у пацієнтів може розвинутися шок.

Слід чітко дотримуватися рекомендованої швидкості введення, що зазначена в розділі «Спосіб застосування та дози». Стан пацієнтів необхідно ретельно контролювати та уважно спостерігати за пацієнтами щодо можливого виникнення будь-яких побічних реакцій під час введення препарату.

Деякі побічні реакції можуть виникати частіше у пацієнтів, які отримують імуноглобулін людини нормальний вперше або в рідких випадках при переході із замісних препаратів на імуноглобулін людини нормальний, або пацієнти, у яких був тривалий інтервал з моменту попередньої ін’єкції.

Часто ймовірних ускладнень можна уникнути, забезпечивши:

- повільне введення препарату  на початку терапії  (див. розділ «Спосіб застосування та дози»);

- ретельне спостереження за пацієнтами щодо виявлення будь-яких симптомів протягом усього періоду застосування препарату. Зокрема, пацієнти, які раніше не лікувалися імуноглобуліном людини нормальним, пацієнти, які перейшли із замісних препаратів, або пацієнти, у яких був тривалий інтервал з моменту введення попередньої ін’єкції, повинні знаходитись під наглядом під час першого введення та протягом першої години після першої інфузії, для своєчасного виявлення можливих несприятливих симптомів (реакції).

Всі інші пацієнти повинні знаходитись під наглядом протягом принаймні 20 хвилин після введення.

У разі побічної реакції необхідно або зменшити швидкість введення ін’єкції, або припинити її введення. Необхідне лікування залежить від характеру та тяжкості побічної реакції.

У разі шоку слід проводити стандартне медичне лікування для шоку.

Підвищена чутливість

Окремі алергічні реакції виникають рідко, зокрема,  при дефіциті IgA з анти-IgA антитілами.  Лікування пацієнтів з такими реакціями слід проводити дуже обережно. Пацієнтам із антитілами до IgA, у яких лікування IgG препаратами, що вводяться підшкірно, залишається єдиним можливим варіантом терапії, слід застосовувати препарат Гаманорм під ретельним спостереженням лікаря.

Інколи імуноглобулін людини нормальний може спричинити падіння артеріального тиску з анафілактичною реакцією навіть у пацієнтів, які пройшли попереднє лікування імуноглобуліном людини нормальним

Тромбоемболія

Можливі артеріальні та венозні тромбоемболічні ускладнення, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, глибокий тромбоз вен і легеневу емболію, пов’язані з застосуванням імуноглобулінів. Слід дотримуватися обережності пацієнтам із попередньо існуючими факторами ризику щодо тромботичних ускладнень (такими як літній вік, гіпертензія, цукровий діабет і судинні захворювання або тромбоемболічні ускладнення в анамнезі, набуті або спадкові тромбофілічні порушення, тривалі періоди іммобілізації, тяжка гіповолемія, захворювання, що збільшують в’язкість крові). Пацієнтів слід проінформувати про перші симптоми тромбоемболічних ускладнень, такі як утруднене дихання, біль і набряк кінцівок, осередкові неврологічні симптоми та біль у грудях, та порадити негайно звернутися до лікаря при виникненні будь-яких з них. Пацієнти повинні мати достатній вміст рідини в організмі перед тим, як застосовувати імуноглобуліни.

Синдром асептичного менінгіту (САМ)

Повідомлялося про те, що синдром асептичного менінгіту виникає на фоні лікування імуноглобулінами, що вводяться підшкірно; симптоми зазвичай з’являються протягом від декількох годин до 2 днів після лікування. Припинення лікування імуноглобулінами може призвести в результаті до ремісії САМ протягом декількох днів без залишкових явищ.

Пацієнтів слід проінформувати про перші симптоми, що включають сильний головний біль, ригідність потиличних м’язів, сонливість, лихоманку, фотофобію, нудоту та блювання.

Перешкоди під час серологічного дослідження

Після введення імуноглобуліну тимчасове збільшення різних пасивно переданих антитіл у крові пацієнтів може призвести до помилково позитивних результатів при серологічному дослідженні.

Пасивна передача антитіл до еритроцитарних антигенів, наприклад, А, B, D може впливати  на деякі серологічні дослідження, наприклад  пробу  Кумбса.

Трансмісивні агенти

Стандартні заходи для попередження інфекцій, що виникають в результаті застосування лікарських препаратів, виготовлених із крові або плазми людини, включають відбір донорів, скринінг крові окремих донорів і пулів плазми на специфічні маркери інфекції та проведення ефективних етапів виробництва для інактивації/видалення вірусів. Незважаючи на це, коли вводяться лікарські препарати, виготовлені з крові або плазми людини, не можна повністю виключити можливість передачі інфекцій. Це також стосується до невідомих або нових вірусів та інших патогенних мікроорганізмів.

Заходи, що вживаються, вважаються ефективними проти вірусів з оболонкою, таких як вірус імунодефіциту людини (HIV), вірус гепатиту В (HBV) та вірус гепатиту С (HCV).

Заходи, що вживаються, можуть бути недостатньо ефективними проти вірусів без оболонки, таких як вірус гепатиту А (HAV) та парвовірус В19.

Існує обнадійливий клінічний досвід щодо неможливості передачі гепатиту А або парвовіруса В19 з імуноглобулінами, також існує припущення, що вміст антитіл робите важливим внеском у вірусну безпеку.

Настійно рекомендується кожного разу при введенні препарату Гаманорм пацієнту записувати назву та номер серії препарату для того, щоб можна було прослідкувати зв’язок між станом пацієнта та введенням препарату конкретної серії.

Гаманорм не захищає від гепатиту А.

Цей лікарський препарат містить 4,35 ммоль (або 100 мг) натрію на дозу (40 мл). Це повинні взяти до уваги пацієнти, які знаходяться на контрольованій безсольовій дієті.

1 флакон 10 мл містить 1650  мг імуноглобуліну  людини нормального.

1 флакон 20 мл містить 3300 мг імуноглобуліну  людини нормального.

Пацієнти дитячого віку

Зазначені попередження та застереження  застосовуються для дорослих та пацієнтів дитячого віку.

Особливі застережні заходи при поводженні з препаратом і його утилізації:

Лікарський препарат повинен мати кімнатну температуру або температуру тіла перед застосовуванням.

Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцентним, безбарвним, блідо-жовтого або світло-коричневого кольору.

Не використовувати розчини, що помутніли або мають осад.

Будь-який невикористаний препарат або відпрацьований матеріал (відходи) необхідно утилізувати відповідно до вимог національного законодавства.

Вказівки щодо  застосування препарату

Зняти захисний ковпачок з флакона і протерти резинову пробку спиртом.

Щоб набрати препарат Гаманорм, використовувати  стерильний шприц і голку або пристрій для розведення препаратів (наприклад адаптер для флакона Minispike® або Medimop®).

Впустити повітря у флакон у кількості, що еквівалентна кількості препарату Гаманорм, який необхідно набрати.

Потім набрати препарат Гаманорм із флакона.

Якщо потрібно декілька флаконів для отримання бажаної кількості препарату Гаманорм, повторити цей крок.

При застосуванні помпи

Дотримуватись вказівок виробника для приготування помпи (наповнення). Щоб переконатися в тому, що в системі для внутрішньовенних інфузій не залишилося повітря, наповнити систему/голку препаратом Гаманорм.

Протерти місце(-я) ін’єкції (наприклад нижню частину живота, стегно) антисептичним розчином.

Затиснути шкіру між двома пальцями та вставити голку в підшкірну тканину, як показано та навчено лікарем.

Препарат Гаманорм не можна вводити в кровоносну судину. Перевірити, чи не пошкоджена випадково кровоносна судина, обережно витягнувши назад поршень шприца та подивившись, чи не потрапила кров назад в систему. Якщо Ви побачили кров, витягніть і утилізуйте голку та систему для внутрішньовенних інфузій. Повторити кроки з наповненням і введенням голки, використовуючи нову голку, систему для інфузій і нове місце введення.

Закріпити голку, наклавши стерильну марлю або прозору пов’язку.

Введення препарату Гаманорм із використанням помпи

Дотримуватись вказівок виробника для застосування помпи.

У немовлят і дітей місце введення можна змінювати після введення 5–15 мл препарату.

У дорослих місце введення можна змінити відповідно до власних уподобань. Максимальний об’єм, що підлягає введенню в одне місце ін’єкції, не повинен перевищувати 25 мл під час перших  10 інфузій. В подальшому об’єм на одне місце введення можна поступово збільшувати до  35 мл, якщо препарат добре переноситься.

Місця для багатократних ін’єкцій можна використовувати одночасно. Місця введення повинні знаходитись одне від одного на відстані щонайменше 5 см.

Введення препарату Гаманорм із використанням шприца

Можна використовувати катетер типу «метелик», що сприяє більш швидкому введенню. Залежно від системи, що застосовуватиметься, процедура може дещо відрізнятися.

Можна використовувати лише одне місце введення за 1 раз. Може бути необхідно вводити добову дозу в більш ніж одне місце ін’єкції.

Зверніть увагу, починаючи натискати на плунжер: підшкірний імуноглобулін є в’язкий і буде протидіяти натисканню.

Слід вибирати таку швидкість введення ін’єкції, яка буде зручною для пацієнта. Рекомендована максимальна швидкість ін’єкції становить приблизно 1–2 мл/хвилину.  Рекомендується не поспішати: ін’єкція не повинна бути болісною. Деякі місця введення витримують більші об’єми, ніж інші. При необхідності змінити місце введення на нове.

У немовлят і дітей максимальний об’єм для введення в одне місце  не повинен перевищувати             5–15 мл.

У дорослих максимальний об’єм для введення в одне місце не повинен перевищувати 25 мл.

Дозування визначає лікар відповідно  до особистих потреб пацієнта,  необхідно обов’язково завжди дотримуватися визначеного дозування.

Зняти відривну етикетку з флакону з препаратом Гаманорм і використати її для заповнення щоденника пацієнта.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека цього лікарського препарату щодо використання під час вагітності для людини не була встановлена під час контрольованих клінічних випробувань, тому препарат Гаманорм слід призначати з обережністю вагітним і жінкам, які годують груддю. Клінічний досвід застосування імуноглобулінів вказує на те, що не слід очікувати шкідливого впливу на перебіг вагітності, на плід або новонародженого.

Годування груддю

Імуноглобуліни виділяються в грудне молоко та можуть сприяти захисту новонародженого від патогенних мікроорганізмів, які проникають через слизову оболонку.

Фертильність

Клінічний досвід вказує на те, що не слід очікувати шкідливого впливу імуноглобулінів на фертильність.

Здатність впливати  на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність керувати транспортним засобом і працювати з іншими механізмами може погіршуватись через деякі побічні реакції, що пов’язані з застосуванням препарату Гаманорм. Пацієнти, у яких виникають побічні реакції під час лікування, повинні почекати, доки вони зникнуть, перш ніж  керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами.  

Спосіб застосування і дози.

Замісну терапію слід розпочинати та контролювати під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні імунодефіциту.

Застосування

Доза та режим дозування залежать від показання.

Замісна терапія

Лікарський препарат слід вводити підшкірно.

При замісній терапії може бути потрібно підібрати індивідуальну дозу для кожного пацієнта залежно від фармакокінетичної та клінічної відповіді. Слід керуватися режимами дозування, що наведені нижче як рекомендації.

Режим дозування у разі  підшкірного введення препарату повинен сприяти досягненню стійкого мінімального рівня IgG (вимірюється перед наступним введенням) принаймні 5–6 г/л і збереженню показників в межах референтного інтервалу сироваткового імуноглобуліну для віку. Може бути необхідною ударна доза (доза навантаження) щонайменше 0,2–0,5 г/кг. Можливо, необхідно поділити її на декілька днів, при цьому максимальна добова доза повинна становити від 0,1 до 0,15 г/кг.

Після досягнення стійких рівнів IgG підтримуючі дози вводять з однаковими інтервалами (приблизно один раз на тиждень) для досягнення кумулятивної щомісячної дози 0,4–0,8 г/кг. Кожну однократну дозу потрібно вводити в різні анатомічні місця.

Мінімальні рівні IgG слід вимірювати та оцінювати разом із частотою виникнення інфекцій. Щоб знизити рівень розповсюдження інфекції, може  бути потрібно збільшити дозу та прагнути до більш високих мінімальних рівнів IgG.

Пацієнти дитячого віку

Дози для дітей і підлітків (віком від народження до 18 років) не відрізняються від доз для дорослих, оскільки дози для кожного показання розраховуються з урахуванням маси тіла та коригуються за клінічними результатами відповідно до показань замісної терапії.

Спосіб застосування

Гаманорм слід вводити підшкірно.

Підшкірні інфузії  для лікування в домашніх умовах розпочинає та контролює лікар, який має досвід ведення пацієнтів, що лікуються вдома. Пацієнта необхідно проінформувати щодо того, як користуватися шприцевою помпою, як проводити процедуру введення, як вести щоденник лікування, як розпізнавати серйозні побічні реакції та яких заходів необхідно вжити у разі їх розвитку.

Для підшкірних інфузій використовується помпа

Гаманорм можна вводити в живіт, стегно, плече та бокову частину стегна. Рекомендується розпочинати введення зі швидкістю 15 мл/годину/місце. Якщо препарат добре переноситься, при подальших ін’єкціях швидкість введення можна поступово збільшити на  1–2 мл/годину/місце до 25 мл/годину/місце. Максимальна швидкість введення за умови переносимості може становити 100 мл/годину для всіх ділянок разом.

Одночасно можна використовувати більш, ніж один інфузійний пристрій.

У дорослих дози понад 30 мл можна ділити відповідно до індивідуальних пацієнтів.

Максимальний об’єм, що потрібно вводити в місце інфузії, не повинен перевищувати 25 мл до введення 10-ї інфузії. Після 10-ї інфузії максимальний об’єм, що потрібно вводити в місце ін’єкції, можна поступово збільшити до 35 мл, якщо препарат добре переноситься.

Кількість препарату, що вводиться в конкретне місце ін’єкції, різна.

У немовлят і дітей місце інфузії можна міняти після введення кожних 5–15 мл.

Немає жодних обмежень щодо кількості місць ін’єкції.

Для підшкірних інфузій використовується шприц

Гаманорм можна вводити, використовуючи шприц для введення в одне місце інфузії.

Запропонована максимальна швидкість інфузії становить приблизно 1–2 мл/хвилину.

Тижневу дозу можна поділити на три введення, що вводяться через день.

Для дорослих максимальний об’єм, що  вводиться в місце інфузії, не повинен перевищувати 25 мл препарату Гаманорм. Для  дітей максимальний об’єм, що потрібно вводити в одне місце інфузії, не повинен перевищувати 5–15 мл препарату Гаманорм.

Можливо, буде необхідне введення добової дозу у більше ніж одне місце.

Максимальна швидкість препарату, що вводиться, якщо він добре переноситься, може становити  120 мл/годину для всіх місць разом.

Для внутрішньом’язового застосування

Внутрішньом’язову ін’єкцію повинен робити лікар або медична сестра.

Діти.

Застосовується для пацієнтів дитячого віку, див. розділ “Показання”.

Передозування.

Випадки передозування не відомі.

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки.

Іноді можуть виникати такі побічні реакції, як озноб, головний біль, запаморочення, блювання, алергічні реакції, нудота, артралгія, низький артеріальний тиск і помірний біль у попереку. Рідко імуноглобуліни людини нормальні можуть викликати раптове зниження артеріального тиску та в окремих випадках – анафілактичний шок, навіть коли пацієнт не продемонстрував підвищеної чутливості при попередньому введенні препарату.

В місцях введення можуть часто виникати місцеві реакції, такі як: набряк, болючість, почервоніння, затвердіння, підвищена температура тіла (жар), свербіж, гематома (синяк) і висип.

У вигляді таблиці представлено перелік побічних реакцій.

В таблиці надається огляд побічних реакцій, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, постмаркетингових дослідженнях безпеки та які були отримані з інших постмаркетингових джерел. Побічні реакції класифікуються відповідно до класу системи органів за MedDRA (Медичний словник нормативно-правової діяльності) з використанням переважних термінів.

При застосуванні препарату Гаманорм спостерігалися побічні реакції з частотою:

дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до ˂ 1/10); нечасто (від ≥ 1/1,000 до ˂ 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до ˂ 1/1000); дуже рідко (˂ 1/10000); невідомо (не можна визначити, на основі існуючих даних). 

Для спонтанно повідомлених постмаркетингових побічних реакцій частота повідомлення класифікується як невідомо.

^# Див. також розділ «Особливості застосування».

Інформацію з безпеки щодо інфекцій, які передаються, див. у розділі «Особливості застосування».

Пацієнти дитячого віку

Частота, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей такі самі, що й у дорослих.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського препарату є важливимі. Це дозволяє здійснювати безперервний (постійний) моніторинг співвідношення між користю та ризиком лікарського препарату. Просимо повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності. 3 роки. Після першого відкриття флакона лікарський засіб слід використати  негайно.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 2 до 8 ^ºС. Не заморожувати.

Зберігати у  недоступному для дітей місці.

Зберігати флакон в оригінальній картонній упаковці.

Протягом терміну придатності препарат можна зберігати при температурі нижче 25 ^ºС до          1 місяця без повторного зберігання в холодильнику. Препарат  необхідно утилізувати, якщо його не використовували після цього

Несумісність.

При відсутності досліджень сумісності цей лікарський препарат не потрібно змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка.

По 10 мл або 20 мл розчину для ін’єкцій у флаконі.

По 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Октафарма АБ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.   Ларс  Форсселлс  гата  23, Стокгольм, 11275, Швеція.