діючі речовини: 5 мл сиропу містять декстрометорфану гідроброміду 10 мг, терпінгідрату 10 мг, левоментолу 3,75 мг;
допоміжні речовини: сахароза, гліцерин, карамель, натрію метилгідроксибензоат (Е 219), натрію пропілгідроксибензоат (Е 217), пропіленгліколь, кислота лимонна моногідрат, сахарин натрію, фруктова смакова добавка ВВА, вода очищена.
Сироп.
Рідина коричнево-жовтого кольору з характерним запахом.
«Алємбік Лімітед», Індія. Алємбік Роад, Вадодара-390003, Індія.
Комбіновані препарати, що містять протикашльові засоби та експекторанти.
Код АТС R05F A02.
Глікодин – комбінований препарат, ефект якого пов”язаний з дією активних інгредієнтів, що входять до його складу.
Декстрометорфан підвищує поріг чутливості кашльового центру довгастого мозку, пригнічує кашльовий рефлекс, не призводячи при цьому до пригнічення дихального центру.
Терпінгідрат безпосередньо впливає на бронхіальні секреторні клітини нижніх відділів респіраторного тракту, підвищує секреторну функцію епітеліальних залоз дихальних шляхів, збільшує об'єм секреції і знижує в'язкість секрету, що виділяється. Також гіперпродукція слизу діє як захисний фактор, що обволікає запалену слизову оболонку респіраторних органів.
Левоментол, впливаючи на рецептори слизових оболонок, рефлекторно полегшує дихання. Має помірну спазмолітичну та заспокійливу дії.
Після прийому внутрішньо дія декстрометорфану розпочинається через 30 хв і триває протягом 6 годин. Декстрометорфан повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і в печінці перетворюється на метаболічні форми трьох типів, які варіюють у відсотковому відношенні між собою у різних людей, але мають однакову з декстрометорфаном фармакологічну дію. Максимальної концентрації у плазмі декстрометорфан досягає через 2 години. До 45 % декстрометорфану може екскретуватися з сечею, зберігаючи широку варіабельність у показниках екскреції між окремими формами метаболітів у різних пацієнтів. Терпінгідрат швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту після прийому внутрішньо. Препарат циркулює в крові у незміненому вигляді і виводиться через дихальні шляхи, з сечею і потом, надаючи їм специфічного запаху. Частина препарату зазнає в організмі окислення і виводиться з сечею у вигляді фенолів разом з глюкуроновою кислотою. Левоментол швидко абсорбується у шлунку. Виділяється з сечею та жовчю як глюкуронід.
Індивідуальна непереносимість компонентів препарату. Хворі з ризиком розвитку дихальної недостатності, бронхіальною астмою. Одночасне застосування з інгібіторами моноамінооксидази (МАО), фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном, муколітичними засобами. Дитячий вік до 2 років.
З обережністю призначають пацієнтам із порушенням функції печінки, пацієнтам з хронічними бронхітами, емфіземою та іншими захворюваннями, що супроводжуються рецидивуючим або хронічним кашлем. Препарат містить сахарозу, що слід враховувати при застосуванні хворим на цукровий діабет.
Оскільки досвід застосування у період вагітності або годування груддю відсутній, препарат не призначається.
При появі ознак сонливості або запаморочення пацієнтам, які застосовують препарат, слід утриматися від керування автомобілем та роботи зі складними механізмами.
Дітям до 2 років препарат не застосовують.
Дорослим: 1 мірна ложечка (5 мл) 3-4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 3 років - ¼ мірної ложечки 2-3 рази на добу, дітям віком від 4 до 6 років - ¼ мірної ложечки 3-4 рази на добу, дітям віком від 7 до 14 років - ½ мірної ложечки 3-4 рази на добу, дітям з 14-річного віку - 1 мірна ложечка 3-4 рази на добу. Термін лікування зазвичай становить 3-4 дні, але залежно від характеру захворювання, ступеня тяжкості та локалізації може бути подовжений до 1 тижня.
Передозування Глікодину прогностично не є небезпечним. Випадки, які потребували медичного втручання, спостерігалися при застосуванні препарату дітям віком до 10 років, коли доза препарату перевищувала рекомендовану у 20-50 разів. Ці випадки характеризувалися збудженням ЦНС, диспептичними розладами, але не чинять седативний ефект і пригнічення центру дихання. Можливе запаморочення, порушення свідомості, зниження артеріального тиску, тахікардія, гіпертонус м¢язів, атаксія. Таким чином, імовірність появи побічних реакцій при випадковому передозуванні препарату дуже низька. Існує специфічний антидот Налоксон, який можна застосовувати при передозуванні у 100 і більше разів.
Випадки побічної дії при застосуванні препарату Глікодин спостерігаються у поодиноких випадках. При підвищеній чутливості до компонентів препарату можуть з'явитися алергічні реакції (висипання на шкірі), почервоніння, запаморочення, диспептичні розлади, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску. У такому разі необхідно терміново припинити приймання препарату і звернутися до лікаря. Іноді при вживанні препарату з молоком може спостерігатися легка сонливість, нудота, свербіж, кропив'янка.
Не було відзначено достовірної взаємодії декстрометорфану, що входить до складу препарату, з іншими препаратами, за винятком синергічної взаємодії з наркотичними протикашльовими препаратами та іншими лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему.
Протипоказано застосування препарату з інгібіторами моноамінооксидази, фуразолідоном, прокарбазином, селегіліном. Аміодарон, галоперидол, пропафенон, флуоксетин, хінідин, інгібуючи систему цитохрому Р450, можуть підвищувати концентрацію декстрометорфану в крові. Тютюновий дим може призвести до підвищення секреції залоз при пригніченні кашльового рефлексу.
З роки.
Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
По 50 та 100 мл сиропу у флаконах, мірна ложечка та інструкція у картонній пачці.
Без рецепта.
Людям із порушеннями зору 