діючі речовини: 1 г крему містить декспантенолу у перерахуванні на 100 % речовину 50 мг, хлоргексидину біглюконату 20 % розчину у перерахуванні на 20 % розчин 38,8 мг;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, олія мінеральна, парафін білий м`який, сквалан, спирт цетостеариловий, поліетиленгліколю (макроголу) цетостеариловий ефір, DL-пантолактон, вода очищена.
Крем.
Основні фізико-хімічні властивості: крем білого або майже білого кольору.
Дерматологічні засоби. Антисептичні і дезінфікуючі засоби. Хлоргексидин, комбінації.
Код АТХ D08A C52.
Фармакодинаміка
Хлоргексидину дигідрохлорид є антисептиком, який чинить бактерицидну дію щодо грампозитивних бактерій, особливо до чутливих штамів Staphylococcus aureus – мікроорганізмів, які найчастіше пов’язані зі шкірними інфекціями. Меншою мірою хлоргексидину дигідрохлорид активний відносно грамнегативних патогенних мікроорганізмів. Деякі різновиди Pseudomonas і Proteus є стійкими до хлоргексидину. Він має слабку активність щодо грибів і не є активним щодо вірусів.
Декспантенол, активний інгредієнт препарату Рятівник®, у клітинах швидко перетворюється на пантотенову кислоту і діє як вітамін. Декспантенол швидше, ніж пантотенова кислота, абсорбується при місцевому застосуванні.
Пантотенова кислота є компонентом коензиму А (СоА). У цій формі ацетилкоензим А (СоА) відіграє провідну роль у метаболізмі кожної клітини. Таким чином, пантотенова кислота є необхідною для формування і загоєння пошкодженої шкіри і слизових оболонок.
Фармакокінетика
Абсорбція хлоргексидину крізь непошкоджену шкіру не виявлена.
Про поширення хлоргексидину в органах та тканинах відомо мало, тому що його всмоктування через шкіру мінімальне. При пероральному призначенні в дозі 300 мг у здорових дорослих максимальний рівень плазмової концентрації, що становить 0,2 мкг/мл, можна визначати через 30 хвилин.
Хлоргексидин після місцевого нашкірного застосування фактично не всмоктується. Після перорального застосування хлоргексидин майже повністю виділяється з калом.
Декспантенол швидко абсорбується шкірою. У клітинах шкіри швидко перетворюється на пантотенову кислоту та поповнює ендогенні запаси цього вітаміну.
У крові пантотенова кислота зв’язується з протеїнами плазми крові (переважно β-глобуліном та альбуміном). У здорових дорослих концентрація становить приблизно 500-1000 мкг/л і 100 мкг/л у крові та сироватці відповідно.
Пантотенова кислота не зазнає біотрансформації в організмі і виводиться у незміненому вигляді. 60-70 % пероральної дози виводиться з сечею, решта – з калом. У дорослих із сечею екскретується 2-7 мг, у дітей – 2-3 мг на добу.
Людям із порушеннями зору 