Роваміцин таблетки 3000000 МО №10- ціни у Павлограді

Показання

Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до спіраміцину:

• Підтверджений тонзилофарингіт, спричинений бета-гемолітичними стрептококами групи А (як альтернатива лікуванню бета-лактамними антибіотиками, особливо якщо вони не можуть бути застосовані).
• Гострий синусит (зважаючи на мікробіологічні характеристики інфекції, застосування макролідів показане, коли лікування бета-лактамними антибіотиками є неможливим).
• Суперінфекція при гострому бронхіті.
• Загострення хронічного бронхіту.
• Негоспітальна пневмонія у пацієнтів, які не мають факторів ризику, тяжких клінічних симптомів, клінічних факторів, які свідчать про пневмококову етіологію захворювання.

У разі підозри на атипову пневмонію застосування макролідів є доцільним незалежно від тяжкості захворювання та анамнезу.

• Інфекції шкіри з доброякісним перебігом: імпетиго, імпетигінізація, ектима, інфекційний дермо-гіподерміт (особливо бешиха), еритразма.
• Інфекції ротової порожнини.
• Негонококові генітальні інфекції.
• Хіміопрофілактика рецидивів гострої ревматичної гарячки у хворих, у яких алергія на бета-лактамні антибіотики.
• Токсоплазмоз у вагітних жінок.
• Профілактика менінгококового менінгіту в осіб, яким протипоказане застосування рифампіцину:
• з метою ерадикації мікроорганізму (Neisseria meningitidis) у носоглотці.
• спіраміцин показаний як профілактичне лікування: пацієнтам після лікування та перед поверненням до суспільного життя; пацієнтам, які контактували з особою з виділенням мокротиння протягом 10 днів, що передують його/її госпіталізації.

Спіраміцин не призначений для лікування менінгококового менінгіту.

Слід дотримуватися офіційних рекомендацій стосовно належного застосування антибактеріальних агентів.

Протипоказання

Роваміцин® не можна застосовувати:

• пацієнтам з гіперчутливістю до спіраміцину або однієї з допоміжних речовин препарату;
• пацієнтам, які належать до групи ризику подовження QT-інтервалу, а саме:

˗ пацієнти, які мають в особистому або сімейному анамнезі вроджене подовження інтервалу QT (окрім випадків, коли цей діагноз був виключений за допомогою ЕКГ);

˗ пацієнти з подовженням інтервалу QT, яке викликане лікарськими засобами або має метаболічне чи серцево-судинне походження;

• в комбінації з лікарськими засобами, які викликають шлуночкову тахікардію типу «пірует», такими як:

˗ антиаритмічні препарати класу Ia (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);

˗ антиаритмічні препарати класу IІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);

˗ сультоприд (нейролептик групи бензамідів);

˗ інші: препарати миш’яку, дифеманіл, доласетрон внутрішньовенно, мізоластин, левофлоксацин, моксифлоксацин, прукалоприд, тореміфен, вінкамін внутрішньовенно, еритроміцин внутрішньовенно, дронедарон, мехітазин, циталопрам, дизопірамід, дофетилід, домперидон, есциталопрам, гідрохінідин, вандетаніб (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).