діюча речовина: 1 г лініменту містить хлорамфеніколу (синтоміцину) – 50 мг;
допоміжні речовини: олія рицинова, емульгатор № 1, кислота сорбінова, натрій карбоксиметилцелюлоза, вода очищена;
допоміжні речовини, що входять до складу емульгатора № 1: спирт цетиловий, спирт стеариловий.
Лінімент.
Основні фізико-хімічні властивості: лінімент білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, зі слабким специфічним запахом.
Антибіотики для місцевого застосування. Хлорамфенікол. Код АТХ D06A X02.
Препарат активний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів; грампозитивних (Staphilococcus spp., Streptococcus spp.) та грамнегативних (Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitides) коків, багатьох бактерій (Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Proteus stuartii, іерсинії), рикетсій, спірохет, збудників трахоми, пситакозу, пахового лімфогранулематозу, чинить протимікробну та антибактеріальну (бактеріостатичну) дію. Механізм дії пов’язаний з порушенням синтезу білків мікроорганізмів. Стійкість мікроорганізмів до хлорамфеніколу розвивається відносно повільно.
Місцеве лікування гнійно-запальних уражень шкіри (карбункули, фурункули), гнійних ран, трофічних виразок, що довго не загоюються, опіків II-III ступеня, тріщин сосків у породіль.
Індивідуальна підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату.
Псоріаз, екзема, грибкові захворювання шкіри.
Одночасне застосування препарату з еритроміцином, олеандоміцином, ністатином та леворином підвищує антибактеріальну активність лініменту, а з солями бензилпеніциліну – знижує. Препарат несумісний із сульфаніламідами.
Препарат несумісний із цитостатиками, дифенілом, барбітуратами та похідними піразолону, етанолом.
Не допускається попадання лініменту в очі. Не можна допускати безконтрольне лікування препаратом у педіатричній практиці, застосовувати тільки за призначенням лікаря.
Антибактеріальні засоби для зовнішнього застосування можуть призвести до сенсибілізації шкіри, що супроводжується розвитком реакцій підвищеної чутливості у майбутньому (при призначенні цих препаратів зовнішньо або у вигляді лікарської форми системної дії).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Оскільки фармакокінетика Синтоміцину не вивчена, у період вагітності препарат слід застосовувати з обережністю і тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Під час лікування тріщин сосків у породіль не потрібно припиняти годування груддю.
Перед годуванням дитини груддю залишки препарату з соска та шкіри навколо нього слід зняти чистою серветкою, а залозу ретельно та обережно обмити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не впливає.
Препаратом просочують марлеві тампони або наносять тонким шаром безпосередньо на уражену ділянку. Зверху накладають звичайну пов’язку, можна з пергаментним або компресним папером. Перев’язки проводять залежно від показань через 1-3 дні, іноді – через 4-5 днів. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.
При тріщинах сосків у породіль після кожного годування соски обмивають 0,25 % розчином нашатирного спирту, потім на тріщину накладають стерильну салфетку, вкриту шаром лініменту. При цьому швидко знімаються різкі больові відчуття i через 2-5 днів після початку лікування тріщини загоюються.
Діти.
Не призначають дітям у перші 4 тижні життя.
Симптоми: можливе посилення побічних ефектів препарату.
Лікування: симптоматичне.
Можливі алергічні реакції (у тому числі шкірні висипання, свербіж, відчуття печіння, гіперемія, набряк).
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 15 °С. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після розкриття туби препарат зберігати протягом курсу лікування.
По 25 г в тубах № 1.
Без рецепта.
ПАТ «Лубнифарм».
Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16,
Людям із порушеннями зору 