Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить клонідинугідрохлориду 0,15 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію стеарат, лактози моногідрат.
Основніфізико-хімічнівластивості:таблеткикруглоїформибілого кольору з двоопуклою поверхнею.
Фармакотерапевтична група.Гіпотензивнізасоби. Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії. Агоністиімідазолінових рецепторів. Код АТХ С02А С01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Антигіпертензивний засіб, що впливає на центральні механізми регуляції артеріального тиску. Гіпотензивна дія препарату пов’язана зі зниженням загального периферичного судинного опору, зменшенням частоти серцевих скорочень і серцевого викиду. Механізм дії обумовлений стимуляцією постсинаптичних альфа-2-адренорецепторів гальмівних структур головного мозку і зниженням потоку симпатичних імпульсів до судин і серця. Клофелінзбільшує нирковий кровотік, підвищує опір судин мозку, дещо зменшує церебральний кровотік. Препарат виявляє виражену седативну дію, зменшує прояви опіатної та алкогольної абстиненції.
Фармакокінетика.
Після застосування внутрішньо препарат швидко і повністю всмоктується у травному тракті. Біодоступність препарату – близько 100 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години. Антигіпертензивний ефект розвивається через 30-60 хвилин після прийому і зберігається протягом 8-12 годин. Клофелін має високу ліпофільність і широко розподіляється у тканинах, включаючи центральну нервову систему. Близько 50 % циркулюючого в крові препарату метаболізується у печінці з утворенням неактивних сполук. Виводиться з сечею – 40-60 %, із калом – 10 %. Період напіввиведення коливається в широких межах, складаючи в середньому 12 годин (6-24 години). Елімінація Клофелінууповільнюється у пацієнтів із вираженою нирковою недостатністю. Порівняно з чоловіками у жінок спостерігається більш тривалий період напіввиведення.
Клінічні характеристики.
Показання.
· Гіпертонічний криз (крім гіпертонічного кризу при феохромоцитомі);
· рідко для лікування артеріальної гіпертензії(у складі комплексної терапії);
· абстинентний синдром при опіоїдній наркотичній залежності (у складі комплексної терапії).
Протипоказання.
· Гіперчутливість до клонідину або до інших компонентів препарату;
· артеріальна гіпотензія;
· порушеннямозковогокровообігу, виражений атеросклероз судин головного мозку;
· облітеруючі захворювання периферичних артерій,тяжкіпорушенняпериферичногокровообігу, синдром Рейно;
· виражена брадиаритмія, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, синдромслабкостісинусовоговузла, кардіогенний шок;
· тяжка ішемічна хвороба серця, нещодавноперенесенийінфарктміокарда;
· виражені порушення функції нирок;
· депресивністани (у тому числі в анамнезі);
· одночаснезастосуваннятрициклічнихантидепресантів, прийом алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Зниження артеріального тиску, індуковане клонідином, може бути додатково посилене одночасним застосуванням інших гіпотензивних препаратів, таких як діуретики, вазодилататори, бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію та інгібітори АПФ, але ефект альфа1-адреноблокаторівпри сумісному застосуванні з клонідином може бути непередбачуваним.
Серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори, блокатори кальцієвихканалів − підвищення ризику розвитку брадикардії або (в окремих випадках) AV-блокади; підвищення ризику розвитку синдрому відміни при сумісній терапії з бета-блокаторами, розвиток або посилення периферичних судинних порушень. Повідомлялося про випадки тяжкої брадикардії при одночасному застосуванні клонідину та дилтіазему або верапамілу, що вимагала госпіталізації та застосування кардіостимуляції.
Атенолол, пропранолол −адитивнийгіпотензивнийефект, седативнадія і сухість у роті.
Антигістамінні засоби,фенфлурамін, анестетики − підвищення гіпотензивного ефекту.
Симпатоміметики (адреналін, норадреналін) − зниження гіпотензивного ефекту клонідину, ризик артеріальної гіпертензії при сумісному прийомі.
Неселективні альфа-адреноблокатори (у т.ч. фентоламін, толазолін), препарати з властивостями блокаторів альфа2-адренорецепторів (наприклад, міртазапін) − дозозалежне антагоністичне зниження альфа2-опосередкованого гіпотензивного ефекту клонідину.
Трициклічні антидепресанти,антипсихотичні засоби з властивостями блокаторів альфа-адренорецепторів (хлорпромазин, галоперидол)− можливе провокування або посилення ортостатичних реакцій, зниження гіпотензивного ефекту, зростає ризик рикошетної артеріальної гіпертензії при різкій відміні клонідину.
Транквілізатори, снодійні засоби, алкоголь,інші препарати, які пригнічують центральну нервову систему − можливе посилення седативного ефекту, розвиток депресивних розладів. Повідомлялосяпро випадокгострогоделіріюприодночасномузастосуванніфлуфеназинутаклонідину. Симптомизниклипри відмініклонідинутаповторилисяприпоновленнійого застосування.
Кортикостероїди, нестероїдні протизапальні препарати, естрогени,анорексигенні засоби(крім фенфлураміну), ніфедипін − зниження гіпотензивного ефекту клонідину.
Гормональніконтрацептиви – при прийомівнутрішньоможливепідсиленняседативного ефекту препарату.
Метилфенідат − повідомлялося про серйознінебажаніявищаприїх одночасномузастосуванні(причиннийзв’язокне встановлений).
Леводопа, пірибедил − клонідин може знижувати їх ефективність у пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Циклоспорин − можливе підвищення концентрації циклоспорину в крові.
Протидіабетичні препарати (наприклад, інсулін) − клонідин може підвищувати концентрацію глюкози в крові внаслідок зниження секреції інсуліну, що необхідно враховувати.
Особливості застосування.
Пацієнтівслідпроінструктувати,щоб неприпиняли лікуваннябезконсультаціїзлікарем.Раптове припинення прийому препарату може призвести до розвитку синдрому відміни внаслідок підвищення концентраціїкатехоламінівуплазмі крові: швидке підвищення артеріального тиску, нервозність, збудження, головний біль, відчуття серцебиття, тахікардія, нудота, пітливість, тремор. Тому відміну препарату слід проводити поступово впродовж 1-2 тижнів з урахуванням супутньої терапії.
Синдромвідміни можез’явитися через 18-72годинипісля прийому останньоїдозиклонідину.У разі розвитку синдрому відміни слід одразу ж поновити застосування препарату і надалі відміняти його поступово, замінюючи іншими гіпотензивними засобами. Повідомлялося про випадкигіпертонічноїенцефалопатії, порушення мозковогокровообігу та про летальний наслідок після різкої відміни клонідину.
Ймовірністьтакої реакціїна припиненнялікування клонідином зростає при застосуванні високихдоз препарату або при продовженнісупутньої терапії бета-блокаторами, тому вподібнихситуаціяхрекомендується особливаобережність.
Якщо при комбінованому лікуванні з бета-блокаторами виникає необхідність перервати або припинити антигіпертензивну терапію, бета-блокатори (для запобігання симпатичній гіперреактивності) слід завжди відміняти першими, поступово, закількаднів до початку поступовоївідміни препаратуКлофелін, особливо якщо його застосовували у великих дозах.
Для попередження синдрому відміни препарат не слід призначати пацієнтам, які не мають умов для його регулярного застосування.
Препарат слідзастосовувати зобережністю:
· пацієнтам з легким та помірним ступенем брадиаритмії;
· пацієнтам з цукровим діабетом, оскільки клонідин може маскувати симптоми гіпоглікемії і зменшувати секрецію інсуліну;
· пацієнтам з полінейропатією, запорами;
· пацієнтам літнього віку – через ризик підвищеної чутливості до препарату;
· пацієнтам з порушенням функції нирок – через ризик затримки виведення препарату;
· особам, які застосовують контактні лінзи для корекції зору, − клонідинможевикликатисухістьочей.
При артеріальній гіпертензії, спричиненій феохромоцитомою, не очікується терапевтичного ефекту клонідину.
Застосування клофеліну може призвести до зменшення слиновиділення. Це сприяє розвитку карієсу, пародонтозу, кандидозу порожнини рота. Можливе транзиторне підвищення концентрації соматотропного гормона. МожливийрозвитокслабкопозитивноїреакціїКумбса.
Під час лікування Клофеліном забороняється вживати алкогольні напої.
Пацієнтівслідпопередити, що седативнийефект препарату посилюється приодночасномуприйоміалкоголю,барбітуратівабоіншихседативнихпрепаратів.
При лікуванні Клофеліном рекомендується регулярно контролювати артеріальний тиск.
Слід бути обережним при тривалому фізичному навантаженні, особливо у вертикальному положенні у спекотну погоду через ризик ортостатичних реакцій.
Препарат містить лактозу, тому його застосування протипоказане пацієнтам з рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази, синдромом глюкозо-галактозноїмальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату в період вагітності протипоказане.
При необхідностізастосування препарату годуваннягруддю слідприпинити.
Здатністьвпливати на швидкістьреакції при керуванні автотранспортом абоіншимимеханізмами.
У період лікування слід утримуватися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
Застосовувати дорослим внутрішньо. Дози та схеми лікування призначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Таблетки приймати після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Артеріальна гіпертензія. Призначати у початковій дозі 0,075 мг 2-4 рази на добу. При недостатній ефективності разову дозу підвищувати кожні 2-3 дні до 0,15-0,3 мг (1-2 таблетки) на прийом 3 рази на добу.
У період підбору дози рекомендується застосовувати лікарські форми препаратів клонідинуз можливістю відповідного дозування.
Добова доза зазвичай становить 0,3-0,45 мг (1 таблетка 2-3 рази на добу).
При недостатній ефективності у дозі 0,45-0,6 мг (3-4 таблетки) на добу доцільно застосовувати комплексну терапію, у т.ч. салуретикиабоіншігіпотензивнізасоби (крімніфедипіну) за призначенням лікаря.
Разова доза препарату не має перевищувати 0,3 мг. Максимальна добова доза – 0,9 мг (6 таблеток).
У виняткових випадках допустиме підвищення добової дози до 1,2 мг (8 таблеток) – тільки під наглядом лікаря в умовах стаціонару.
Тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально залежно від перебігу хвороби, досягнутого клінічного ефекту і переносимості препарату.
Гіпертонічний криз.Призначати 0,15-0,3 мг (1-2 таблетки) сублінгвально (за відсутності вираженої сухості у роті).
При алкогольній чи опіатній абстиненції. Призначати внутрішньо тільки в умовах стаціонару під контролем артеріальноготиску та частоти пульсу по 0,15-0,3 мг (1-2 таблетки) 3 рази на добу з інтервалом 6-8 годин. У разі розвитку побічних ефектів разову дозу поступово знижувати протягом 2-3 днів, післячого, за необхідності, препарат відмінити.
Пацієнтам літнього віку, особливо при цереброваскулярнихпорушеннях, призначати з обережністю.
Діти.
Препарат протипоказаний для застосування у педіатричній практиці.
Передозування.
Симптоми:сухість уроті, звуженнязіниць, седативний стан, включаючикому, симптоматична артеріальна гіпотензія, ортостатичні реакції, брадикардія, на ЕКГ − розширення комплексу QRS, можливі уповільнення AV-провідності та синдром ранньої реполяризації, періодичне блювання, гіпотермія, пригніченнядихання (можливеапное), порушення свідомості, колапс. Можливе парадоксальне підвищення артеріального тиску, спричинене стимуляцією периферичних альфа1-адренорецепторів (зазвичай при дозі понад 10 мг).
Лікування: відміна препарату та симптоматичне лікування. Промиванняшлунката/або введенняактивованоговугілля − за потреби.При різкій артеріальній гіпотензії – внутрішньовенне введення рідини та/або інотропнихсимпатоміметиків (допамін або мезатон);
при тяжкій стійкій гіпертензії може виникнути потреба в застосуванні альфа-адреноблокаторів; при вираженій депресії центральної нервової системи, апное – 2-4 мг налоксону внутрішньовенно, за необхідності слід повторити; при симптоматичній брадикардії – застосування атропіну сульфату. Як специфічний антидот можна застосовувати толазолін: 1 мг толазоліну при внутрішньовенному введенні або 50 мг при застосуванні внутрішньо нейтралізують ефект 0,6 мг клонідину. Гемодіаліз неефективний.
Побічні реакції.
Травний тракт: сухість слизових оболонок порожнини рота, зниження апетиту/анорексія, нудота, блювання, запори, зниження шлункової секреції, абдомінальний біль, псевдообструкція товстого кишечнику, біль у слинних залозах, у т.ч. навколовушній залозі, паротит.
Гепатобіліарна система: помірнітранзиторніпорушенняфункціональнихтестівпечінки, гепатит.
Серцево-судинна система: брадикардія/тахікардія, застійнасерцеванедостатність,набряки, зміни ЕКГ (блокада синусового вузла, вузловабрадикардія, високийступінь AV-блокади, аритмії),ортостатичнагіпотензія/колапс,пальпітація, синдром Рейно, синкопе. Про випадкисинусовоїбрадикадії та AV-блокадиповідомлялося як при супутньомузастосуваннісерцевихглікозидів, так і без такого.
Нервова система та психічнірозлади: астенія, в т.ч. підвищенавтомлюваність, слабкість, головнийбіль; розлади сну, в т.ч. сонливість/безсоння, запаморочення, седація, сплутаністьсвідомості,порушеннясприйняття, зниженняшвидкостіпсихічних та фізичнихреакцій, тривожність, збудження, нервозність, депресія, яскраві та/абокошмарнісновидіння, делірій, галюцинації (в т.ч. зорові, слухові), парестезії, тремор.
Шкіра та підшкірнаклітковина: блідість/гіпереміяшкіри, реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання, в т.ч. кропив’янка, ангіоневротичний набряк, алопеція.
Ендокринна система: гінекомастія.
Метаболічні розлади:транзиторнепідвищеннярівняглюкози, креатинфосфокінази всироватці крові, затримка іонів натрію та води, що проявляється набряками нижніх кінцівок, збільшенням ваги.
Опорно-руховий апарат: періодичні судоми литкових м’язів, міалгії, артралгії.
Органидихання, грудноїклітки та середостіння:закладеність носа,сухістьслизовоїоболонкиноса, порушеннядихання.
Органи зору: розлади акомодації, нечіткість зору, зменшення сльозовиділення, сухість очей, відчуття печіння в очах.
Сечостатева система: утруднення та затримка сечовипускання,ніктурія, зниження потенції та/або лібідо, еректильнадисфункція.
Система крові та лімфатична система:тромбоцитопенія.
Інші: гарячка, відчуття нездужання, при раптовій відміні – синдром відміни (різке підвищення артеріального тиску); слабопозитивнапробаКумбса, підвищеннячутливостідо алкоголю, дуже рідко при сублінгвальному застосуванні (при гіпертонічному кризі) – набряк слизових оболонок.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Агрофарм».
Місцезнаходженнявиробника та його адреса місцяпровадженнядіяльності.
Україна, 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 113-А.
Людям із порушеннями зору 