діюча речовина: drotaverine;
1 мл розчину містить дротаверину гідрохлориду 20 мг;
допоміжні речовини: етанол (96 %), натрію метабісульфіт (E 223), вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Засоби, які застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Код АТС А0ЗА D02.
З лікувальною метою при:
Як допоміжне лікування (коли застосування препарату у вигляді таблеток неможливе) при:
Підвищена чутливість до дротаверину або до інших компонентів препарату (особливо до метабісульфіту натрію); тяжка печінкова, ниркова або серцева недостатність (синдром малого серцевого викиду).
Препарат застосовувати дорослим внутрішньом’язово у добовій дозі 40-240 мг за 1-3 введення.
При гострих коліках препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно повільно у дозі 40-80 мг.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, прискорене серцебиття, аритмія, атріовентрикулярна блокада.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння.
З боку травного тракту: нудота, блювання, запор.
З боку імунної системи: реакції гірперчутливості, у тому числі кропив’янка, шкірні висипання, дерматоз, свербіж, гіперемія, пропасниця, озноб, підвищення температури тіла, слабкість, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до метабісульфіту. Були повідомлення про випадки анафілактичного шоку з фатальними та нефатальними наслідками при застосуванні ін’єкційної форми.
Препарат містить метабісульфіт, який може спричиняти реакції алергічного типу, включаючи симптоми анафілактичного шоку та бронхоспазм у чутливих пацієнтів, особливо тих, хто має в анамнезі астму чи алергію.
Загальні порушення: реакції гіперчутливості у місці введення.
Симптоми: передозування дротаверином асоціювалося з порушеннями серцевого ритму та провідності, в тому числі з повною блокадою ніжок пучка Гіса та зупинкою серця, яка може мати летальні наслідки.
Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. При передозуванні пацієнт повинен знаходитися під ретельним наглядом лікаря.
Як показали результати досліджень на тваринах, пероральне застосування препарату не спричиняло жодного випадку тератогенності та ембріотоксичності. Препарат застосовувати у період вагітності з обережністю. Не застосовувати дротаверин під час пологів.
Через відсутність даних відповідних досліджень у період годування груддю застосування препарату не рекомендується.
Препарат не застосовувати дітям.
При внутрішньовенному введенні препарату пацієнт повинен знаходитися у горизонтальному положенні через ризик виникнення колапсу.
Препарат застосовувати з обережністю при артеріальній гіпотензії.
Слід дотримуватись обережності при парентеральному введенні препарату вагітним жінкам (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
У випадку підвищеної чутливості до метабісульфіту натрію слід уникати парентерального введення препарату.
Слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами під час застосування (особливо внутрішньовенного) препарату.
При одночасному застосуванні препарату з леводопою можливе зниження антипаркінсонічного ефекту останньої. Дану комбінацію слід застосовувати з обережністю, оскільки антипаркінсонічний ефект леводопи зменшується, а ригідність та тремор посилюються.
Фармакодинаміка. Дротаверин – похідне ізохіноліну, чинить спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шляхом пригнічення дії ферменту фосфодіестерази ІV (ФДЕ ІV), що спричиняє збільшення концентрації цАМФ і, завдяки інактивації легкого ланцюжка кінази міозину (MLCK) призводить до розслаблення гладких м'язів.
In vitro дротаверин пригнічує дію ферменту ФДЕ ІV та інгібує ізоферменти фосфодіестеразу ІІІ (ФДЕ ІІІ) та фосфодіестеразу V (ФДЕ V). ФДЕ ІV має велике функціональне значення для зниження скорочувальної активності гладких м’язів, тому вибіркові інгібітори цього ферменту можуть бути корисними для лікування хвороб, які супроводжуються гіперрухливістю, а також різних захворювань, під час яких виникають спазми шлунково-кишкового тракту.
У клітинах гладких м’язів міокарда та судин цАМФ гідролізується здебільшого ізоферментом ФДЕ ІІІ, тому дротаверин є ефективним спазмолітичним засобом, який не має значних побічних ефектів з боку серцево-судинної системи та сильної терапевтичної дії на цю систему.
Дротаверин ефективний при спазмах гладкої мускулатури як нервового, так і м’язового походження. Дротаверин діє на гладку мускулатуру шлунково-кишкової, біліарної, сечостатевої та судинної систем незалежно від типу їхньої автономної іннервації. Засіб посилює кровообіг у тканинах завдяки своїй здатності розширювати судини.
Дія дротаверину є сильнішою за дію папаверину, абсорбція швидша та повніша, він менше зв'язується з білками сироватки крові. Перевагою дротаверину є також те, що, на відміну від папаверину, після його парентерального введення не спостерігається такого побічного ефекту як стимуляція дихання.
Фармакокінетика. Дротаверин швидко та повністю абсорбується після перорального застосування. Великою мірою (95-98 %) зв’язується з білками плазми крові, особливо з альбуміном, гамма- та бета-глобулінами. Максимальна концентрація в крові після перорального застосування досягається через 45-60 хвилин. Після первинного метаболізму 65 % прийнятої дози надходить до кровообігу у незміненому вигляді. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення становить 8-10 годин. За 72 години дротаверин практично повністю виводиться з організму, більш ніж 50 % виводиться із сечею та приблизно 30 % – з калом. В основному дротаверин виводиться у формі метаболітів, у незміненій формі в сечі не виявляється.
прозора зеленувато-жовта або жовта рідина.
2 роки.
Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
По 2 мл в ампулі; по 5 або по 10 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.
За рецептом.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.
Людям із порушеннями зору 