діюча речовина: соматропін;
1 флакон з порошком містить 8 мг соматропіну (рекомбінантного людського гормону росту);
Допоміжні речовини: сахароза, фосфорна кислота та натрію гідроксид (для доведення рН)
розчинник: 1 картридж з бактеріостатичним розчинником містить 1,37 мл 0,3% (м./об.) розчину м крезолу у воді для ін'єкцій.
Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: препарат являє собою білу або майже білу ліофілізовану речовину, розчинник - прозора безбарвна рідина.
Гормони передньої частки гіпофіза та їх аналоги. Соматропін.
Код АТХ Н01А С01.
Фармакологічні.
Препарат Сайзен â містить рекомбінантний гормон росту людини (соматропін), вироблений за допомогою генно-інженерних методів із клітин ссавців. Соматропін - це пептид, що складається з 191 амінокислоти і є ідентичним людському гіпофізарному гормону росту за амінокислотною послідовністю та складом, а також по карті пептидів, ізоелектричною точкою, молекулярною вагою, ізомерною структурою та біологічною активністю.
Соматропіну притаманні анаболічні та антикатаболічні властивості, тобто він впливає не тільки на ріст, а й на будову тіла та метаболізм. Соматропін взаємодіє зі специфічними рецепторами на клітинах різного типу, включаючи міоцити, гепатоцити, адипоцити, лімфоцити та гематопоетичні клітини. Деякі з таких ефектів опосередковуються іншим класом гормонів, відомим як Соматомедин (IGF-1 та IGF-2).
Залежно від величини дози, введення препарату призводить до підвищення рівнів IGF-1, IGFBP-3, неетирифікованих жирних кислот та гліцерину та зниження рівня сечовини в крові, а також до зменшення сечового виведення азоту, натрію та калію. Тривалість підвищення рівня гормону росту може відігравати важливу роль у визначенні ступеня його ефективності. Для високих доз соматропіну можливе існування явища відносного насичення ефекту, але це не стосується глікемії та сечового виведення С-пептиду, які суттєво зростають лише після введення високих доз препарату (20 мг).
Фармакокінетика.
Фармакокінетика препарату має лінійний характер при застосуванні доз до 8 МО (2,67 мг). При застосуванні високих доз (60 МО/20 мг) не можна виключати деяку нелінійність відповіді, яка, однак, не має клінічного значення.
Після введення препарату здоровим добровольцям обсяг розподілу у рівноважному стані становить близько 7 л, загальний метаболічний кліренс – близько 15 л/година, тоді як нирковий кліренс незначний. Період напіввиведення становить 20-35 хвилин.
Після разового підшкірного або внутрішньом'язового введення препарату уявний кінцевий період напіввиведення тривалий і становить приблизно від 2 до 4 годин, що зумовлено процесом абсорбції, який обмежує швидкість виведення.
Максимальні сироваткові концентрації соматропіну досягаються через 4 години після введення, після чого сироватковий рівень гормону росту повертається до базової течії
24 години, що свідчить про відсутність акумуляції соматропіну при повторних введеннях.
Біодоступність соматропіну при підшкірному введенні становить 70-90%.
діти
дорослі
Дефіцит гормону росту, діагностований у дитинстві
Пацієнти, у яких недостатність гормону росту була діагностована у дитинстві, перед початком гормонозамісної терапії із застосуванням препарату Сайзен ® повинні пройти повторне обстеження для підтвердження дефіциту гормону росту.
Дефіцит гормону росту, діагностований у дорослому віці
Пацієнтам повинен бути поставлений діагноз недостатності гормону росту внаслідок захворювань гіпоталамусу або гіпофізу та дефіциту щонайменше ще одного гормону (за винятком пролактину). Крім того, перед початком застосування соматропіну слід розпочати відповідну гормонозамінну терапію іншими гормонами.
Одночасне застосування кортикостероїдів пригнічує прискорення росту, спричинене препаратами, що містять соматропін. Для запобігання будь-якому інгібуючому впливу кортикостероїдів на дію гормону росту слід провести ретельне коригування замісної терапії пацієнтів з дефіцитом АКТГ.
Дані, отримані в дослідженні лікарських взаємодій при лікуванні дорослих пацієнтів з дефіцитом гормону росту, дозволяють припустити, що введення соматропіну може збільшувати кліренс сполук, що метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450. Кліренс сполук, які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450 ЗА4 (наприклад, статеві гормони, кортикостероїди, протисудомні препарати та циклоспорин), може суттєво зростати, що призведе до зниження рівня цих сполук у плазмі крові. Клінічне значення цього явища невідоме.
Лікування препаратом слід проводити під постійним наглядом лікаря, який має досвід діагностики та лікування пацієнтів з дефіцитом гормону росту.
Пацієнтів із внутрішньо- та зовнішньочерепними новоутвореннями у стадії ремісії, які лікуються гормоном росту, слід ретельно обстежити з регулярними інтервалами. При лікуванні пацієнтів із дефіцитом гормону росту, зумовленим наявністю внутрішньочерепних пухлин, слід проводити часті медичні обстеження для виявлення можливого прогресування або рецидивів основного захворювання.
Розвиток та рецидив пухлини
Існують лише обмежені дані щодо ризику розвитку пухлин при лікуванні гормоном росту. Тому під час лікування препаратами соматропіну пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом.
Повідомлялося про зростання ризику розвитку вторинних новоутворень у дітей, які хворіли на рак і після лікування первинного раку лікувалися соматропіном. Серед цих вторинних новоутворень найпоширенішими були внутрішньочерепні пухлини, зокрема менінгіоми, які спостерігалися у пацієнтів після променевої терапії первинного новоутворення голови. Однак при лікуванні соматропіном дітей з вилікуваним раком не повідомляється про збільшення ризику рецидиву. З огляду на обмеженість даних, під час лікування пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом для виявлення прогресування або рецидиву пухлин.
Пацієнти, що знаходяться в гострому критичному стані
Під час лікування препаратом пацієнтів, які перебувають у гострому критичному стані, слід оцінити можливі переваги застосування гормону росту над потенційним ризиком.
Синдром Прадера-Віллі
Препарат Сайзен â не показаний для тривалого лікування дітей, у яких затримка росту обумовлена генетично підтвердженим синдромом Прадера-Віллі, якщо у них також не діагностовано дефіцит гормону росту. Є повідомлення про синдром нічного апное та раптової смерті після початку лікування гормоном росту дітей із синдромом Прадера-Віллі, які мали один або декілька таких факторів ризику: важка форма ожиріння, обструкція верхніх дихальних шляхів або синдром нічного апное в анамнезі та невизначена інфекція дихальних шляхів.
лейкемія
У невеликої кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту, частина з яких лікувалася соматропіном, було діагностовано лейкемію. Однак немає жодних доказів того, що у пацієнтів, які не мають передиктивних факторів, лікування соматропіном призводить до зростання частоти захворювання на лейкемію.
Резистентність до інсуліну
Оскільки соматропін може знижувати чутливість до інсуліну, при лікуванні пацієнтів слід обстежити виявлення ознак непереносимості глюкози. Після початку терапії препаратами соматропіну пацієнтам із цукровим діабетом може знадобитися корекція дози інсуліну. Пацієнтам з цукровим діабетом або з випадками цукрового діабету в сім'ї, а також пацієнтам з непереносимістю глюкози слід призначати з обережністю.
Розвиток стабільної фонової ретинопатії не є підставою для припинення замісної терапії із застосуванням соматропіну. Заступну терапію із застосуванням соматропіну слід припинити у разі розвитку передпроліферативних змін або за наявності проліферативної ретинопатії.
Функція щитовидної залози
Під час лікування гормоном росту підвищується рівень перетворення Т4 на ТС, може призвести до маніфестації прихованої субклінічної форми гіпотиреозу. Таким чином, у всіх пацієнтів слід проводити моніторинг функції щитовидної залози до початку лікування та періодично надалі. Гіпотиреоз, що розвинувся при застосуванні препарату Сайзен, вимагає відповідного лікування. При призначенні соматропіну пацієнтам з гіпопітуїтаризмом (гіпоталамо-гіпофізарною недостатністю) проведення стандартної замісної терапії має ретельно контролюватись.
Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія
Для виключення діагнозу набряку диска зорового нерва слід провести офтальмоскопію перед початком лікування та повторно у разі розвитку клінічних симптомів, таких як тяжкий або періодичний головний біль, порушення зору, нудота та/або блювання, які дозволяють припустити наявність цього розладу. При підтвердженні набряку диска зорового нерва слід врахувати можливість діагнозу доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії (або псевдопухлини мозку) та при необхідності припинити лікування препаратом Сайзен . Лікування можна відновити із застосуванням низьких доз препарату після зникнення симптомів доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії, що швидко відбувається після припинення лікування.
панкреатит
Слід враховувати ймовірність розвитку панкреатиту у пацієнтів, які застосовують соматропін, зокрема у дітей за появи абдомінального болю.
антитіла
Як і для інших препаратів соматропіну, у невеликій частині пацієнтів можуть утворюватися антитіла до соматропіну. Сполучна здатність цих антитіл низька, і вони не впливають на швидкість росту. За відсутності відповіді на лікування у будь-якого пацієнта слід провести тестування на наявність антитіл до соматропіну.
Епіфізеоліз головки стегнової кістки
Епіфізеоліз головки стегнової кістки часто пов'язаний з ендокринними розладами, такими як дефіцит гормону росту та гіпотиреоз, або зі стрімким зростанням. Діти, які лікуються гормоном росту, эпифизеолиз головки стегнової кістки може бути викликаний або основними ендокринними розладами, або зростанням швидкості зростання завдяки лікуванню. Стрімке зростання може збільшувати ризик виникнення проблем із суглобами, оскільки стегновий суглоб перебуває під особливим навантаженням під час підліткового періоду стрімкого зростання. Лікарі та батьки дітей, які лікуються препаратом Сайзен â, повинні уважно стежити за своєчасним виявленням у дітей кульгавості або скарг на біль у стегнах і колінах.
Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю
Пацієнтів із затримкою росту, спричиненої хронічною нирковою недостатністю, слід періодично обстежити щодо виявлення ознак прогресування ниркової остеодистрофії. У дітей з прогресуючою нирковою остеодистрофією може спостерігатися епіфізеоліз або аваскулярний некроз головки стегнової кістки, хоча ще не зрозуміло, чи ці проблеми пов'язані із застосуванням гормону росту. У таких випадках до початку терапії слід провести рентгенологічне обстеження стегнового суглоба.
Дітям з хронічною нирковою недостатністю препарат призначають лише в тих випадках, коли до початку лікування функцію нирок знижено більш ніж на 50% від норми. Для підтвердження порушень зростання до початку терапії слід спостерігати зростання пацієнта протягом року. Протягом 1 року до початку лікування слід підібрати консервативне лікування ниркової недостатності (контроль ацидозу, гіперпаратиреозу та обмеження у харчуванні), яке надалі слід проводити під час лікування гормоном росту. Лікування слід припинити під час трансплантації нирки.
Низькорослі діти, які народилися зі зростанням, не відповідає гестаційному віку
У низькорослих дітей, які народилися з НГВ, до початку лікування слід виключити інші медичні умови та методи лікування, які можуть пояснювати існуюче порушення зростання.
У пацієнтів з НГВ рекомендується вимірювати натщесерце рівні інсуліну та глюкози в крові до початку лікування та щорічно надалі. У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету (наприклад, захворювання на діабет у сім'ї, ожиріння, підвищений індекс маси тіла, важка форма резистентності до інсуліну, акантокератодермія) слід проводити тестування пероральної переносимості глюкози. Гормон росту не слід призначати при явному цукровому діабеті.
У пацієнтів з НГВ рекомендується вимірювати рівень IGF-1 до початку лікування та надалі двічі на рік. Якщо при повторних вимірюваннях рівень IGF-1 перевищує 2 SD порівняно зі значеннями, що відповідають віку та стадії статевого дозрівання, слід провести регулювання дози препарату з урахуванням співвідношення IGF-I/IGFBP-3 (білок 3, що зв'язує інсуліноподібний фактор росту). >
Досвід лікування пацієнтів з НГВ, початок якого наближається до настання статевої зрілості, обмежений. Тому починати лікування незадовго до статевої зрілості не рекомендується. Досвід лікування пацієнтів з НГВ та синдромом Сільвера-Рассела обмежений.
Збільшення зростання, отримане при лікуванні соматропіном низькорослих дітей з НГВ, може бути певною мірою втрачено, якщо лікування було припинено до досягнення пацієнтом кінцевого зростання.
У дорослих при замісній терапії із застосуванням гормону росту слід очікувати розвитку явищ затримки рідини.
У разі тривалого набряку або важкої парестезії слід зменшити дозування препарату для того, щоб запобігти розвитку зап'ястного тунельного синдрому.
Для запобігання розвитку ліпоатрофії щоразу слід змінювати місце ін'єкції.
Докази того, що застосування соматропіну призводить до зростання ризику розвитку злоякісних новоутворень, відсутні. Однак, враховуючи обмеженість відповідної інформації, під час терапії із застосуванням гормону росту пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом.
Застосування під час вагітності або годування груддю.
вагітність
Клінічні дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні. Тому препарати соматропіну не рекомендується застосовувати у період вагітності, а також у жінок дітородного віку, не вживають належних заходів щодо контрацепції.
годування груддю
Клінічних досліджень застосування соматропіну у жінок, які годують груддю, не проводилося. Невідомо, чи виділяється соматропін у грудне молоко. Тому, що годують груддю, препарати соматропіну слід призначати з обережністю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарати соматропіну не впливають на здатність пацієнта керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Препарат Сайзен ® 8 мг клік.ізі призначений для багаторазового використання.
Дозування препарату Сайзен ® слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта, залежно від площі поверхні тіла або маси тіла.
лікування дітей
Препарат Сайзен ® рекомендується вводити перед сном у наступних дозах:
Затримка росту, спричинена недостатністю секреції ендогенного гормону росту
Підшкірно вводять по 0,7 - 1,0 мг/м 2 площі поверхні тіла на добу або по 0,025-0,035 мг/кг маси тіла на добу.
Затримка зростання у дівчаток, викликана дисгенезією гонад (синдром Тернера)
Підшкірно вводять по 1,4 мг/м 2 площі поверхні тіла на добу або по 0,045-0,050 мг/кг маси тіла на добу.
Проведення одночасної терапії із застосуванням неандрогенних анаболічних стероїдів у пацієнток із синдромом Тернера може призводити до посилення відповіді на введення гормону росту.
Затримка зростання у дітей підліткового віку, спричинена хронічною нирковою недостатністю
Підшкірно вводять по 1,4 мг/м 2 площі поверхні тіла на добу, що приблизно становить
0,045-0,050 мг/кг маси тіла на добу.
Порушення зростання у низькорослих дітей, які народилися зі зростанням, не відповідає гестаційному віку (НГВ)
Рекомендується щодня вводити по 0,035 мг/кг маси тіла (або по 1 мг/м 2 площі поверхні тіла на добу, що становить 0,1 МО/кг/добу або 3 МО/м < sup>2 / добу) підшкірно.
тривалість лікування
Лікування слід припинити при досягненні пацієнтом росту, достатнього для дорослих, або при закритті епіфізарних зон росту.
Лікування порушень росту у низькорослих дітей, які народилися з НГВ, зазвичай рекомендується продовжувати до досягнення ними кінцевого зростання. Лікування слід припинити після 1 року лікування, якщо SDS швидкості росту менше 1. Лікування слід припинити при досягненні пацієнтом кінцевого росту (визначається за швидкістю зростання 14 років (дівчини) або 16 років (хлопчики), що відповідає закриттю епіфізарних зон росту.) >
Дефіцит гормону росту у дорослих
На початку терапії рекомендується підшкірно вводити низькі дози препарату, які становлять 0,15-0,3 мг соматропіну на добу. Дозу слід поступово регулювати та контролювати за рівнями інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1). Рекомендована остаточна доза гормону росту рідко перевищує 1,0 мг на добу. Загалом слід вводити найнижчі ефективні дози препарату. Для пацієнтів похилого віку або пацієнтів із надмірною масою тіла може знадобитися зниження доз препарату. Дефіцит гормону росту у дорослих є довічною патологією, яка потребує відповідного лікування. Однак досвід лікування пацієнтів віком від 60 років та досвід тривалого застосування препарату обмежені.
Спосіб приготування розчину та введення ін'єкцій
Препарат слід розчиняти бактеріостатичним розчинником, який додається до упаковки, використовуючи пристрій для розчинення клік.ізі.
Розведений розчин призначений для підшкірного введення; він має бути прозорим і не містити частинок. Якщо розчин містить частинки, його не можна вводити. Розведений розчин має концентрацію 5,83 мг/мл і містить 8 мг соматропіну загалом.
Пацієнта слід детально проінструктувати про проведення процедури розчинення препарату.
підготовчий етап
Приготування розчину для ін'єкцій та подальше введення розчину препарату слід проводити відповідно до наступних інструкцій:
1. Помістіть пристрій для розчинення клік.ізи вертикально на рівну поверхню таким чином, щоб флакон знаходився знизу, а ковпачок (g) - зверху.
2. Натисніть на ковпачок рухом вниз, поки він не припинить рухатися далі. (Примітка: зараз захисний «язичок» на корпусі пристрою клік.ізі зруйнований).
3. Злегка поверніть ковпачок за годинниковою стрілкою таким чином, щоб зелена позначка (f) була розташована у вертикальному отворі.
4. Для перенесення розчинника з картриджа у флакон продовжуйте повільно натискати на ковпачок, поки він не припинить рухатися далі (Примітка: зараз захисний язичок на ковпачку зруйнований). Для запобігання утворенню піни у флаконі важливо, щоб натискання було повільним. Перевірте, чи розчинник перенесений у флакон.
1. Розчиніть порошок у розчиннику, обережно обертаючи пристрій клік.ізі (Примітка: уникайте енергійного струшування для запобігання утворенню піни). Залишіть розчин на деякий час для повного розчинення порошку. Натисніть на ковпачок рухом вниз, поки він не припинить рухатися далі, і залиште його в цьому положенні.
2. Переверніть пристрій клік.із флаконом вгору і повільно відтягуйте ковпачок вниз, поки розчин повністю не потрапить картриджа.
3. Перевірте, що у флаконі залишилося не більше однієї або двох крапель розчину. Якщо у флаконі залишилося більше розчину, повільно натискайте на ковпачок, доки деяка частина розчину не потрапить назад у флакон, і обережно постукайте пальцем по пристрої клік.ізі. Потім повільно втягніть розчин картриджа назад.
4. Видаліть картридж, що потрапив, повільно натискаючи на ковпачок.
(Примітка: слід уникати надто швидкого відтягування ковпачка, оскільки це призведе до попадання повітря картриджа).
5. Утримуючи пристрій клік.ізі у цьому положенні (флакон зверху), відкрутіть ковпачок і зніміть його.
Утримуючи пристрій клік.ізі в такому ж положенні (флакон зверху), видаліть з пристрою клік.ізі картридж, що містить розведений розчин для ін'єкцій.
6. Обережно зніміть зовнішню етикетку за допомогою «язичка». На прозорій внутрішній етикетці картриджа запишіть дату розведення. Обережно позбавтеся використаного пристрою клік.із.
Введення приготовленого розчину проводять з використанням автоматичного інжектора Оne.click тм або Easypod тм , або безигольного автоматичного інжектора Соol.click тм згідно з інструкцією з використання обраного автоматичного інжектора.
Інжектор Easypod тм призначений для використання насамперед дітьми, починаючи з 7-річного віку, та дорослими. Діти завжди повинні використовувати інжектор під наглядом дорослих.
Діти.
Препарат Сайзен ® 8 мг клік.ізі застосовується в педіатричній практиці.
Про випадки гострого передозування препарату не повідомлялося. Однак перевищення рекомендованих доз може спричинити розвиток побічних ефектів. Передозування може призвести до розвитку гіпоглікемії з подальшою гіперглікемією. Крім того, можливо, що передозування соматропіну може призвести до розвитку явищ затримки рідини.
До 10% пацієнтів можуть відчувати почервоніння та свербіж у місці ін'єкції.
Під час проведення гормонозамісної терапії із застосуванням гормону росту у дорослих очікується розвиток явищ затримки рідини. Клінічно затримка рідини може проявлятися периферичним набряком, набряком суглобів, артралгія, міалгія та парестезії. Однак ці симптоми та ознаки зазвичай мають тимчасовий та дозозалежний характер.
Під час лікування дорослих пацієнтів з дефіцитом гормону росту, у яких цей діагноз було встановлено в дитинстві, повідомляється про меншу частоту розвитку побічних реакцій у порівнянні з тими, у кого дефіцит гормону росту почався у дорослому віці.
У деяких пацієнтів можуть утворюватися антитіла до соматропіну. Клінічне значення цього явища невідоме, хоча досі повідомлялося про низьку сполучну здатність таких антитіл, і їх утворення не призводило до послаблення зростання, за винятком пацієнтів із делеціями генів. У вкрай поодиноких випадках, коли низькорослість пов'язана з делецією генного комплексу гормону росту, лікування соматропіном може індукувати розвиток антитіл, що послаблюють процес росту.
Під час проведення післяреєстраційних спостережень повідомлялося про випадки панкреатиту під час лікування соматропіном.
Побічні реакції, про які повідомлялося у зв'язку із застосуванням препарату та наведені нижче, класифікуються за частотою наступним чином: дуже часто (³ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частота не може бути встановлена на підставі наявних даних).
Розлади нервової системи
Часто головний біль (ізольований). Рідко: ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія), зап'ястний тунельний синдром.
М'язово-скелетні розлади та розлади з боку сполучної тканини
Дуже рідко: епіфізеоліз або аваскулярний некроз головки стегнової кістки.
ендокринні розлади
Дуже рідко: гіпотиреоз.
Розлади метаболізму та харчування
Часто (у дорослих) / нечасто (у дітей): затримка рідини проявляється як периферичний набряк, скутість суглобів, артралгія, міалгія, парестезія.
Частота невідома: резистентність до інсуліну, яка може призводити до гіперінсулінемії, в окремих випадках - до гіперглікемії.
Загальні порушення та реакції в місці введення : часто реакції в місці введення локалізована ліпоатрофія, яку можна попередити, щоразу змінюючи ділянку ін'єкції.
Оскільки спеціальних досліджень сумісності не проводилося, препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Готовий розчин слід зберігати при температурі 2-8 °C (у холодильнику) максимально протягом 28 днів. Не заморожувати.
Зберігати при температурі не вище 25 ° в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Автоматичні інжектори Оne.click тм або Easypod тм , що містять картридж з розведеним розчином препарату Сайзен ®, слід зберігати при температурі 2- 8 ºC (у холодильнику). При використанні безигольного автоматичного інжектора Соol.click тм в холодильнику при температурі 2-8 °C слід зберігати тільки картридж з розведеним розчином препарату Сайзен ®.
За рецептом.
Мерк Сероно С.П.А. / Merck Serono SpA
Віа делла Магнолія 15 (р-н Промислова Зона), 70026 Модуньо (Барі), Італія /
Via delle Magnolie 15 (loc. Frazione Zona Industriale), 70026 Modugno (Bari), Italy.
Людям із порушеннями зору 