Людям із порушеннями зору 
Лікування бронхіту антибіотиками
Бронхіт — захворювання нижніх дихальних шляхів, за якого запальний процес локалізується у бронхах. Запалення, набряклість і скупчення слизу перешкоджає надходженню повітря на легені. З'являється відчуття здавленості у грудях, задишка, хрипи та кашель, який може бути як продуктивним, так і непродуктивним.
Мал. 1. Локалізація бронхіту
Форми бронхіту
За тривалістю захворювання розрізняють гострий, підгострий та хронічний бронхіт. Гострий — найчастіше сезонне явище, яке за першими ознаками нагадує застуду. Може супроводжуватися підвищенням температури та кашлем, що спричинений запаленням дихальних шляхів. У перші дні кашель сухий, іноді болісний. Згодом стає вологим з прозорим, жовтуватим або зеленим мокротинням. При правильному лікуванні хвороба відступає через 3–4 тижні.
На хронічну форму бронхіту вказує тривалий перебіг хвороби з періодичними загостреннями, які тривають щонайменше 3 місяців на рік протягом 2 і більше років. Характеризується сильним кашлем, спровокованим рясним продукуванням мокротиння слизової оболонки бронхів.
Підгострий бронхіт — проміжна форма між гострим та хронічним. Кашель зберігається від двох тижнів до трьох місяців.
Види бронхіту
Існує класифікація бронхіту, де види захворювання обумовлені причиною, локалізацією, особливостями перебігу та характером запального процесу.
Мал. 2. Вплив запалення на бронхіоли: 1 — здорові; 2 — запалені
За причиною виникнення:
інфекційний — вірусний та бактеріальний;
неінфекційний — викликаний алергенами або фізичним, хімічним впливом на дихальні шляхи;
змішаний;
невизначеної етіології.
За локалізації запалення виділяють проксимальний бронхіт (у великих бронхах), дистальний (у дрібних) та бронхіоліт (у найдрібніших 2 мм бронхах).
За характером запалення бронхіт буває:
катаральний — характеризується практично безбарвними виділеннями;
гнійний — слиз з гноєм, зеленувато-каламутний;
гнійно-некротичний — мокротиння з гноєм, вкрапленнями крові та відмерлими тканинами.
За перебігом запального процесу:
необструктивний (простий) — вентиляція легень не порушується, протікає загалом сприятливо;
обструктивний — уражаються бронхіоли, набрякає стінка бронхів, через що звужується просвіт, порушується вентиляція легень, виникають хрипи та задишка.
За механізмом виникнення:
первинний — розвивається самостійно;
вторинний — наслідок інших патологій.
Залежно від виду, що діагностується, призначають терапію, в якій використовуються різні препарати: противірусні, жарознижувальні, відхаркувальні, протимікробні.
Головна помилка людей, які зіткнулися з бронхітом, що він пройде сам собою. Однак будь-яке бронхолегеневе захворювання вимагає уваги та грамотного лікування. Запущений бронхіт загрожує ускладненнями у вигляді переходу з гострої форми до хронічної та з подальшим розвитком:
пневмонії;
хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ);
легеневої та серцевої недостатності;
бронхоектазії.
Займатися самолікуванням категорично заборонено. Особливо без призначення лікаря приймати антибіотик при бронхіті для дорослих та дітей, який доцільний лише за бактеріальної форми.
Причини виникнення бронхіту
Умовно бронхіти поділяють на інфекційні та неінфекційні, що вказує на фактори їхньої появи. Найчастіше діагностують інфекційний, причина якого інфекція, зумовлена:
вірусами, переважно групи ГРВІ, грипу, аденовірусу, парагрипу, що вражають бронхіальне дерево;
бактеріями — стафілококи, пневмококи, стрептококи. Якщо збудники запалення атипові бактерії, наприклад, хламідії або мікоплазми, діагностують атиповий бронхіт;
грибками.
Найчастіше захворювання має вірусну природу. Найбільш рідкісні форми — ураження дихальних шляхів грибком.
Причини неінфекційного бронхіту:
алергічні реакції;
вплив хімічних, токсичних, отруйних речовин, які потрапляють із довкілля в дихальні шляхи;
часті переохолодження;
захворювання ШКТ, зокрема ГЕРХ;
слабка імунна система:
куріння.
Бронхіт можуть спровокувати одразу два фактори, наприклад, вірус та алергічна реакція. В цьому разі діагностують змішану форму.
Бронхіт у дорослого
Вважають, що до патології частіше схильні діти, ніж дорослі. Це пов'язують з особливостями будови дихальної системи у дітей. Але в групу ризику захворіти на бронхіт потрапляють дорослі люди, які:
мають хронічні інфекції ротоглотки;
схильні до алергічних реакцій або страждають на алергію;
зловживають курінням та алкоголем;
працюють на «шкідливому» виробництві, наприклад, аміаку або сірки;
страждають на рефлюкс-езофагіт;
похилого віку.
Також розвитку хвороби сприяє:
знижений імунітет на тлі перенесених захворювань чи стресу;
наявність імунодефіцитних патологій:
проживання у регіоні з несприятливою екологією.
неправильне лікування, зокрема інгаляції, що використовуються для усунення кашлю як симптому простудних захворювань.
Тому медпрепарати для лікування призначають лише після визначення причини захворювання.
Особливості лікування бронхіту антибіотиками
Антибіотики при бронхіті призначаються для придушення інфекції бактеріальної етіології, усунення запального процесу, очищення бронхів. Враховуючи, що захворювання може початися на тлі не лише бактеріальної, а й вірусної інфекції, доцільність застосування препарату має підтверджуватись лабораторними аналізами. Бронхіт вірусного походження антибіотиками не лікується, засоби безсилі перед вірусами і мають протилежний ефект — пригнічують імунну систему і не дають організму протистояти загрозі.
Коли антибіотики при бронхіті доречні
Антибіотики від бронхіту призначаються лише у двох найпоширеніших ситуаціях:
У разі приєднання бактеріальної інфекції до вірусного застудного захворювання.
При переході захворювання на хронічний стан.
При рецидивах.
Призначення лікарських засобів залежить від тяжкості стану пацієнта, від загальної клінічної картини. Лікування бронхіту антибіотиками ґрунтується на систематичному тимчасовому застосуванні ліків, підібраних за допомогою індивідуальної проби на чутливість організму до компонентів складу.
За правильно підібраного препарату симптоми вщухають через 3–4 дні. Але курс лікування антибіотиками становить 5–7 днів при нетяжкому перебігу і може бути продовжений до двох тижнів у разі затяжної хвороби.
Не можна припиняти прийом ліків раніше за рекомендований термін, навіть після зникнення симптомів. Патоген-збудник має свій життєвий цикл. Аби його зруйнувати, потрібен певний час. В іншому випадку терапія виявиться неефективною, а у бактерії може виробитися резистентність до діючої речовини, що надалі вимагатиме пошуку нових, сильніших ліків.
{{products}}
Прийом антибіотиків від гострого бронхіту
Антибіотики усувають запальний процес при бронхіті, виявляючи згубну дію на бактерії — стрептококи, пневмококи, стафілококи, зупиняючи їх розмноження. У цьому типі захворювання сильнодійні антибактеріологічні препарати призначаються пацієнту одразу. Якщо терапія відхаркувальними та протикашльовими засобами нарівні з інгаляціями та розтираннями виявляється безсилою, лікування гострого бронхіту здійснюється антибіотиками.
Показання до застосування:
Тривалий, безперервний кашель протягом трьох тижнів.
Висока температура до 38,5°С.
Часті виділення смердючого, жовто-зеленого мокротиння з елементами кров'янистих вкраплень.
Інтоксикація організму, що виражається в симптомах: розлади випорожнень, зміна кольору обличчя, підвищене потовиділення, нудота.
Різкі болі в ділянці грудей.
Ускладнене дихання із хрипами.
При гострому бронхіті виписуються антибіотики на лікування на підставі результатів аналізу крові, що підтверджує високі показники лейкоцитів, ШОЕ.
За цієї форми призначають низку медикаментів: Ампіцилін, Цефтріаксон, Флемоксін Солютаб.
Хронічний бронхіт: застосування антибіотиків
Захворювання вважається хронічним, якщо продовжується понад 3 місяці з періодичним рецидивом протягом двох років. У цьому випадку антибіотики при лікуванні бронхіту лікарі в Україні призначають для усунення сильного кашлю з рясним відходженням мокротиння, підтримки симптоматичного лікування та відновлення ослабленого імунітету.
Небезпечними формами хронічного захворювання вважається обструктивний та астматичний бронхіт, антибіотики обов'язкові до застосування в цих випадках, щоб уникнути ризиків ядухи та розвитку раку легень.
При хронічній формі антибактеріальна терапія виправдана в момент загострення, для чого застосовуються хінолони, представлені такими препаратами: Норфлоксацин, Левофлоксацин, Офлоксацин. За затяжного перебігу можуть використовуватися макроліди, до яких відносяться Мідекаміцин та близький до них Азитроміцин.
Антибіотики при атиповому бронхіті
Рідкісна форма — атиповий бронхіт, яку викликають анаеробні збудники. До захворювання частіше схильні люди з ослабленим імунітетом, літні пацієнти, а також ті, хто нещодавно переніс інфекційне запалення з вираженим ускладненням в організмі. Без антибіотиків проти бронхіту не обійтися, адже анаеробні мікроорганізми дуже живучі, а отже, стійкі до більшості традиційних ліків.
Початкові симптоми атипової форми схожі з вірусною інфекцією. Несвоєчасне звернення до лікаря ускладнює вибір правильного антибіотика від бронхіту, лікування якого обов'язкове, щоб уникнути руйнівного впливу бактерій на органи дихання.
Для лікування атипових форм застосовуються макроліди, фторхінолони та тетрацикліни, а саме Еритроміцин, Моксифлоксацин, Доксициклін.
Коли призначаються антибіотики дітям під час бронхіту
Призначення антибіотиків при бронхіті у дитини має бути обґрунтованим. Лікар враховує загальну клінічну картину, звертає увагу на наявність ускладнень та їх розвиток. Початкова терапія складається із лужних інгаляцій, прийому муколітичних засобів, дренажного масажу. Поява симптомів інтоксикації організму, сильної задишки, високої температури свідчить про необхідність приймати антибіотик широкого спектра дії дитині при бронхіті. Маленькі діти за цієї симптоматики потребують госпіталізації. Бактеріальне походження захворювання обов'язково підтверджується аналізами мокротиння. За результатами бакпосіву можна визначити вид бактерії та підібрати правильні антибіотики при бронхіті з високою ефективністю за доступною ціною.
Мал. 3. Діагностика бронхіту у дітей
Найчастіше діти хворіють у віці 2–4 роки та 14–18 років. У молодших, на відміну від підлітків, хвороба переважно протікає у легкій формі та рідко переходить в хронічну. Вірусні бронхіти передаються повітряно-крапельним шляхом через іграшки або побутові предмети.
У новонароджених дітей, у яких симптоматика нагадує ГРВІ чи пневмонію, нерідко діагностують бактеріальний чи атиповий бронхіт. Джерелом зараження стає мама — носій стрепто-, пневмо- і стафілококів або атипових мікроорганізмів (хламідій, мікоплазми).
Антибіотики при бронхіті для дітей віком до 14 років призначаються лише трьох груп:
пеніциліни — Аугментин, Амоксицилін;
цефалоспорини — Цефазолін, Цефтріаксон;
макроліди — Сумамед, Макропен.
Для підлітків використовують схему лікування, як для дорослих. Незалежно від віку, діти мають приймати антибактеріальні препарати під суворим наглядом батьків, щоб вчасно фіксувати побічні ефекти та ефективність лікування.
Побічні ефекти та алергічні реакції
У дослівному перекладі антибіотик означає «проти життя». Він впливає на всі живі мікроорганізми — і на патогенні, і на корисні. Тому нерідко на тлі прийому виникає дисбактеріоз та грибкові інфекції, які вражають шкіру, сечостатеву систему, шлунково-кишковий тракт.
Виділяють антибактеріальні препарати:
широкого спектра дії, що негативно впливають на велику групу бактерій;
вузького, що знищують лише певні види.
І перші, і другі можуть викликати побічні ефекти:
з боку імунної системи — алергія, яка може проявлятися кропив'янкою, свербінням на шкірі, бронхоспазмами;
з боку шлунково-кишкового тракту — розлади кишківника (діареї, запори), біль у животі, нудота, блювання, розвиток жовтяниці, гепатотоксичний ефект, біль у правому підребер'ї;
з боку сечостатевої системи — порушення сечовипускання, поява крові у сечі;
з боку слухового апарату — зниження чи втрата слуху.
Прийом антибіотиків може призвести до змін характеристик крові, появи кандидозу. Також слід враховувати їхню взаємодію з іншими ліками. Антибіотики можуть як пригнічувати, так і посилювати дію певних активних речовин. Ця інформація обов'язково міститься в інструкції до лікарського засобу.
Класифікація антибіотиків
Для лікування бронхіту використовуються такі види антибактеріальних препаратів:
Макроліди — Кларитроміцин, Мідекаміцин. Призначаються дітям та дорослим за затяжного перебігу хвороби. Основна дія — порушення білкового синтезу патогену та процесу його розмноження.
Амінопеніциліни — Ампіцилін, Амоксицилін. Мають бактерицидну дію, завдяки чому призводять до повної загибелі бактерії. Частіше, ніж інші види, викликають алергічні реакції.
Цефалоспорини — Цефіксим, Цефалексин. Повторюють дію амінопеніцилінів, але краще переносяться і більш активні проти бактерій, які залишилися резистентними до пеніциліну.
Фторхінолони — Офлоксацин, Моксифлоксацин. Чинять руйнівну дію на синтез ДНК патогенів, сприяючи їх швидкому знищенню. Належать до антибіотиків широкого спектра дії, тому можуть спровокувати дисбактеріоз.
Які антибіотики приймати при бронхіті, має визначити лікар після здачі пацієнтом посіву мокротиння.
Антибіотики при бронхіті нового покоління: за і проти
Виділяють 4 покоління антибактеріальних засобів, які відрізняються коефіцієнтом ефективності на клітини бактерії. До першого покоління відносяться речовини, виділені з природних носіїв і не синтезовані хімічним шляхом, наприклад, пеніцилін.
Оскільки мікроорганізми з часом виробляють стійкість до протимікробних речовин, виникає необхідність створення нових препаратів. Для цього структурні фрагменти попереднього антибіотика, які стали вразливими для патогену, замінюють більш стійкими. Так з'явилися макроліди (перший Еритроміцин) і цефалоспорини, які стали набагато ефективнішими за пеніцилін. При цьому серед пеніцилінів, макролідів, фторхінолонів існують препарати різних поколінь, а цефалоспорини налічують 5 генерацій.
Нові препарати з'являються в середньому раз на 10 років. Наступне покоління відрізняється:
новим спектром бактеріальної активності;
меншою частотою виникнення побічних ефектів;
меншою кількістю прийомів на добу;
різноманітністю лікарських форм (таблетки, сиропи).
Це основні переваги нових антибіотиків. Деякі види дозволені вагітним жінкам та дітям, тому що краще переносяться і мають менше протипоказань.
Як вилікувати бронхіт без антибіотиків
Останнім часом лікарі використовують концепцію «відкладеного призначення антибіотиків». Лікар рекомендує застосування або виписує препарат з умовою, що його прийом буде розпочато у разі погіршення стану при лікуванні без антибіотиків. Така практика дозволила скоротити прийом протимікробних засобів на 75%, без втрати ефективності лікування. Це доводить, що обов'язковий прийом антибіотиків з перших днів хвороби не потрібен, особливо без аналізу.
Період очікування необхідністі їх прийому становить від 3 до 7 днів. У цей час рекомендують приймати:
бронхолітики;
муколітики;
протикашльові;
жарознижувальні;
кортикостероїди (при гострій та тяжкій формі);
імуномодулятори.
Додатково потрібно робити інгаляції, електрофорез та масаж грудної клітки.
ТОП-7 антибіотиків при бронхіті
Аби вибрати найкращі антибіотики від бронхіту, насамперед необхідно визначити бактерію-збудника. Існує низка препаратів, які однаково добре справляються із захворюванням, а частота виникнення побічних реакцій зводиться до мінімуму.
Аугментин — призначається дітям та дорослим. Належить до третього покоління пеніцилінів, посилених інгібіторами.
Амоксиклав — представник амінопеніцилінів. Відрізняється м'якою дією, добре переноситься організмом, дозволений у період вагітності та лактації.
Левофлоксацин — фторхінолон, який призначається за наявності алергії на пеніциліни, цефалоспорини або стійкості бактерій до макролідів. Характеризується потужною бактерицидною дією.
Атовакс – антибіотик на основі моксифлоксацину, який відноситься до фторхінолонів. Призначається за неефективності препаратів групи пеніциліну. Відрізняється високою ефективністю, тому курс лікування може становити 5 днів.
Сумамед — антибіотик широкого спектра дії, макролід. Представник нового покоління, тому його приймають 1 раз на добу не більш ніж 3 дні при інфекціях дихальних шляхів. Дозволений дітям від 3 років, але потребує особливої обережності за наявності проблем із нирками та печінкою.
Цефіксим — цефалоспорин третього покоління широкого спектра дії. Ефективний при гострому бронхіті та загостренні хронічної форми хвороби.
Цефотаксим — третє покоління цефалоспоринів. Можна застосовувати дітям від народження. Відрізняється швидкою дією та високою ефективністю.
Антибіотики належать до рецептурних препаратів. Придбати їх в аптеці можна лише за призначенням лікаря. При цьому важливо попередити його, які препарати цієї групи приймалися раніше і як на них відреагував організм. Це допоможе врахувати резистентність та підібрати ефективний засіб.
Висновок
Бронхіт — захворювання, яке потребує уваги з перших днів появи. Особливо, якщо людина страждає на серцеві патології, алергію або хронічні хвороби дихальних шляхів. При цьому хворий стає потенційним джерелом зараження для оточуючих, тому що гострий бронхіт передається повітряно-крапельним шляхом.
Щоб убезпечити себе від ускладнень та зараження близьких, необхідно звернутися за медичною допомогою, пройти курс лікування та дотримуватись надалі заходів профілактики. Вони допоможуть запобігти рецидивам та зберегти здоров'я дихальної системи.
Ця стаття інформаційна, при появі подібних симптомів обов'язково зверніться до лікаря.