Людям із порушеннями зору 
Подагра: перші симптоми, діагностика та методи лікування
Подагра - це хронічне метаболічне захворювання, пов'язане з порушенням обміну пуринів і підвищенням рівня сечової кислоти в крові. Надлишок останньої призводить до утворення кристалів уратів, які відкладаються в суглобах і викликають гострі запальні реакції. Подагра не просто завдає болю - вона може істотно знижувати якість життя і призводити до інвалідності, якщо її не лікувати.
Найбільша схильність до подагри спостерігається у чоловіків старше 40 років, а також у жінок у постменопаузі. До групи ризику також входять люди із зайвою вагою, артеріальною гіпертензією, інсулінорезистентністю або цукровим діабетом. Важливу роль відіграють генетичні чинники та спосіб життя.
Рання діагностика подагри дуже важлива для успішного лікування. Без належної терапії напади стають регулярними, уражаються нові суглоби, розвивається хронічне запалення, з'являються тофуси - підшкірні вузли з кристалів сечової кислоти. Своєчасне лікування дає змогу запобігти цим ускладненням, зберегти рухливість суглобів і уникнути ускладнень. Ось чому кожному варто знати, що за хвороба подагра і як її лікувати.
Причини та фактори ризику
Подагра розвивається внаслідок порушення обміну пуринів - речовин, що містяться в продуктах харчування й утворюються в організмі в процесі метаболізму. У тому, як проявляється подагра, можна виділити кілька етапів:
при надмірному споживанні пуринів або порушенні їх виведення нирками рівень сечової кислоти в крові підвищується;
сечова кислота починає кристалізуватися, утворюючи гострі урати, які відкладаються в суглобовій рідині та тканинах (найчастіше страждають суглоби нижніх кінцівок, особливо основа великого пальця ноги);
імунна система сприймає кристали як чужорідні елементи і запускає запальну відповідь - посилюється приплив крові, активуються лейкоцити, виділяються медіатори запалення;
з'являється сильний біль, набряк, почервоніння і різке обмеження рухливості суглоба - класична картина подагричного нападу.
Без корекції обмінних порушень і призначення терапії запалення може перейти в хронічну форму, залучаючи до процесу нові суглоби й органи (тому краще заздалегідь знати, що робити в разі запалення подагри).
Основні причини розвитку подагри
Подагра може розвиватися під впливом одразу кількох чинників, що посилюють накопичення сечової кислоти в організмі. Деякі з них мають вроджений характер, інші пов'язані зі способом життя або супутніми захворюваннями. Що провокує подагру:
Генетична схильність. Якщо в родині вже були випадки хвороби, ризик її розвитку значно зростає.
Неправильне харчування. Вживання великої кількості м'ясних продуктів, субпродуктів, жирної їжі, алкоголю (особливо пива) і морепродуктів призводить до збільшення утворення сечової кислоти.
Ожиріння і метаболічний синдром. Надмірна вага порушує обмін речовин, сприяє підвищеному виробленню і зниженню виведення сечової кислоти. Це робить організм особливо вразливим до розвитку подагри.
Хронічні захворювання. Гіпертонія, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність порушують нормальний метаболізм і роботу органів, що відповідають за виведення сечової кислоти.
Прийом певних медикаментів. Деякі препарати, включно з діуретиками, ацетилсаліциловою кислотою в низьких дозах і ліками для зниження тиску, можуть знижувати виведення сечової кислоти, що сприяє її накопиченню і розвитку подагри.
Усі ці причини посилюють ризик не тільки першого подагричного нападу, а й рецидивів у майбутньому, якщо їх не компенсувати коректною терапією.
Перші симптоми подагри
Один із найкращих способів, як зрозуміти, що в тебе подагра, - уважно стежити за власним станом. Хвороба може проявлятися по-різному залежно від стадії захворювання. На початковому етапі розвивається гострий запальний процес, а з часом хвороба набуває хронічного характеру.
Гострий подагричний артрит
Ця форма - типовий початок захворювання. Ознаки подагри з'являються раптово, часто вночі:
раптовий, інтенсивний біль у суглобі (найчастіше уражається великий палець ноги);
почервоніння, набряк, локальне підвищення температури;
біль посилюється вночі або вранці та заважає нормальному сну і руху.
Клінічна картина досить гостра, щоб одразу ж звернутися до лікаря.
Хронічна подагра
Якщо хворобу не лікувати, напади стають регулярними, а запалення поширюється на інші суглоби. Для цієї форми характерні:
повторювані напади запалення суглобів;
утворення тофусів (вузликів із кристалів сечової кислоти) у ділянці суглобів, вух, пальців;
поступова деформація суглобів і обмеження їхньої рухливості.
Навіть якщо симптоми здаються незначними, важливо вчасно проконсультуватися з лікарем - це дасть змогу уникнути незворотних змін у суглобах.
Інші можливі прояви
Крім того, що болить під час подагри, важливо також знати, які органи можуть уражатися:
Ураження нирок (подагрична нефропатія). Сечова кислота може накопичуватися в нирковій тканині, спричиняючи хронічне запалення. Воно супроводжується поступовим зниженням функції нирок, що може призвести до ниркової недостатності. Пацієнти можуть скаржитися на набряки, підвищення тиску, прискорене сечовипускання або його затримку.
Сечокам'яна хвороба. Надлишок сечової кислоти сприяє формуванню уратних каменів у нирках і сечовивідних шляхах. Це проявляється нападами різкого болю в попереку (ниркова коліка), нудотою, утрудненим сечовипусканням, іноді - появою крові в сечі.
Також характерні:
легке підвищення температури;
загальне нездужання й озноб;
підвищена стомлюваність.
Ці прояви особливо актуальні в разі задавненої або хронічної форми подагри, тому за появи подібних симптомів важливо вчасно звернутися до лікаря.
Діагностика подагри
Правильна і своєчасна діагностика відіграє ключову роль у призначенні ефективного лікування і запобіганні ускладнень. Вона починається з огляду. Лікар з'ясовує, як давно і з якою частотою виникають болі в суглобах, наскільки вони інтенсивні, які суглоби залучені і чи супроводжуються напади набряком, почервонінням і лихоманкою. Обов'язково уточнюють раціон пацієнта, наявність зловживання м'ясними продуктами й алкоголем, фізичну активність, прийом ліків (наприклад, сечогінних).
Наступні етапи діагностики включають лабораторні та інструментальні методи, які дають змогу підтвердити наявність гіперурикемії та виключити інші артрити.
Лабораторні дослідження
Лабораторні тести дають змогу підтвердити наявність порушень обміну сечової кислоти та оцінити загальний стан організму:
Визначення рівня сечової кислоти в крові. Один із ключових аналізів при підозрі на подагру. Підвищені значення (гіперурикемія) підтверджують порушення пуринового обміну.
Біохімічний аналіз крові. Допомагає виявити супутні метаболічні порушення та оцінити функцію нирок, особливо за тривалого перебігу хвороби або в разі призначення урикозуричних препаратів.
Аналіз сечі. Дозволяє оцінити ризик утворення сечокислих каменів у нирках і допомагає визначити, як ефективно виводиться сечова кислота з організму.
Як правило, після проведення цих аналізів можна встановити попередній діагноз.
Інструментальна діагностика
Інструментальні методи особливо корисні для підтвердження діагнозу за атипового перебігу подагри:
Дослідження синовіальної рідини. Пункція суглоба проводиться за наявності запалення. У мікроскопії синовіальної рідини знаходять характерні кристали урату натрію.
Рентген суглобів. На пізніх стадіях захворювання можна побачити типові зміни - підкіркові кісти, тофуси, ерозії та звуження суглобової щілини.
УЗД суглобів. Дозволяє виявити випіт, набряк м'яких тканин, потовщення синовіальної оболонки, а також візуалізувати тофуси до появи рентгенологічних змін.
Методи лікування подагри
Підхід до лікування подагри має бути комплексним та індивідуальним. Він включає як усунення гострих нападів, так і довгострокову профілактику повторних загострень.
Насамперед призначається медикаментозне лікування:
нестероїдні протизапальні препарати - використовуються для зняття болю і запалення під час нападу;
Колхіцин - ефективний у першу добу загострення, зменшує вираженість симптомів;
кортикостероїди - застосовують у разі тяжкого або резистентного до інших препаратів запалення, особливо за протипоказань до НПЗП;
уратознижувальні препарати (Алопуринол, Фебуксостат) - використовуються поза загостренням для зниження рівня сечової кислоти та запобігання повторним атакам.
Однак без зміни способу життя препарати не будуть достатньо ефективними.
Дієта при подагрі
Харчування відіграє ключову роль у контролі рівня сечової кислоти - важливо знати, що можна і що не можна їсти за подагри. Правильно складена дієта здатна істотно зменшити частоту загострень:
виключіть продукти, багаті на пурини (червоне м'ясо, субпродукти, морепродукти, алкоголь) - вони сприяють накопиченню сечової кислоти;
вживайте овочі, молочні продукти, злаки - це забезпечить організм необхідними речовинами без зайвого пуринового навантаження;
збільште споживання води - щоб прискорити виведення сечової кислоти нирками;
знизьте споживання солі - важливо для профілактики набряків і нормалізації тиску.
Фізіотерапія та народні методи
Додаткові способи, чим лікувати подагру, можуть застосовуватися в комплексі з основним лікуванням і після узгодження з лікарем:
лазерна і магнітотерапія - зменшують запалення і покращують обмінні процеси в тканинах;
аплікації з парафіном і грязьові ванни - сприяють зняттю набряку і болю;
ванночки з содою і травами для зняття запалення - можуть тимчасово полегшити дискомфорт у період ремісії.
Однак вони не замінять медикаментозне лікування.
Корекція способу життя
Обов'язкова умова того, як вилікувати подагру, - зміна способу життя:
контроль маси тіла - особливо важливо за наявності метаболічного синдрому;
регулярна помірна фізична активність (плавання, ходьба, йога) - підтримує обмін речовин і покращує загальний стан;
виключення стресу, відмова від алкоголю - допомагає стабілізувати рівень сечової кислоти і знижує ризик нових нападів.
У сукупності ці методи допомагають контролювати перебіг хвороби і не допускати частих загострень.
Ускладнення подагри
Якщо не лікувати подагру своєчасно, захворювання здатне призвести до серйозних наслідків, що зачіпають суглоби, нирки та інші органи:
Деформація суглобів і втрата їхньої функції. Хронічне запалення й утворення тофусів призводить до руйнування хрящів, обмеження рухливості, постійного болю та інвалідизації.
Подагрична нефропатія. Надмірне накопичення сечової кислоти порушує роботу нирок, що може призвести до хронічної ниркової недостатності.
Утворення уратних каменів у нирках. Солі сечової кислоти кристалізуються в сечовивідній системі, спричиняючи сечокам'яну хворобу, ниркові коліки та інфекційні ускладнення.
Розвиток серцево-судинних захворювань. Подагра часто супроводжується порушеннями обміну речовин, які збільшують ризик інфарктів та інсультів.
Тому варто знати, що таке подагра і чим вона небезпечна. Щоб уникнути ускладнень, важливо не тільки лікувати хворобу під час загострення, а й дотримуватися профілактичних заходів у період ремісії.
Профілактика подагри
Для попередження розвитку подагри і зниження ризику загострень важливо приділяти увагу комплексним заходам профілактики, таким як:
регулярний контроль рівня сечової кислоти - своєчасне вимірювання дає змогу виявити підвищення і вжити заходів для його нормалізації;
дотримання дієти з низьким вмістом пуринів - допомагає знизити утворення кристалів сечової кислоти;
достатнє споживання рідини та фізична активність - підтримання водного балансу сприяє виведенню уратів з організму;
контроль ваги і виключення алкоголю - зменшують навантаження на організм і ризик загострень;
профілактичний огляд у ревматолога за наявності чинників ризику - дає змогу вчасно скоригувати лікування й уникнути ускладнень.
Ці прості, але ефективні кроки допоможуть підтримувати здоров'я суглобів і поліпшити якість життя. Тому важливо знати, що таке подагра і як її лікувати.
Коли звертатися до лікаря
Не можна ігнорувати симптоми або покладатися тільки на домашні методи, оскільки захворювання може прогресувати і спричиняти серйозні ускладнення. Тільки фахівець зможе розповісти вам не тільки про те, як швидко зняти запалення в разі подагри, а й як запобігти рецидивам. Тому важливо заздалегідь дізнатися, який лікар лікує подагру.
Звернутися до фахівця необхідно, якщо:
біль у суглобі має нападоподібний характер і супроводжується почервонінням і набряком;
напад повторюється частіше ніж 1 раз на рік;
з'явилися тофуси та деформації суглобів;
аналіз крові показує високий рівень сечової кислоти;
з'явилися болі в нирках, утруднене сечовипускання.
Своєчасне звернення до лікаря допомагає контролювати хворобу, уникати ускладнень і зберегти якість життя.
Висновок
Подагра - це хронічне захворювання, яке за правильного підходу піддається контролю та лікуванню. Рання діагностика і своєчасний початок терапії значно знижують ризик розвитку ускладнень і погіршення стану суглобів, тому кожен повинен знати, що таке і чого боїться подагра. Важливо застосовувати комплексний підхід, що включає медикаментозне лікування, дотримання дієти та коригування способу життя. Однак тільки лікар має радити, що приймати від подагри, а регулярний медичний контроль і профілактичні заходи допоможуть уникнути рецидивів.