
Закреп – симптоми, причини, ознаки, діагностика та лікування
Запор - це порушення функції кишківника, за якого спостерігається утруднене, рідкісне або не зовсім повне випорожнення. З медичної точки зору про закреп говорять, якщо випорожнення відбуваються рідше ніж тричі на тиждень, супроводжуються напруженням, відчуттям неповного випорожнення або занадто щільною консистенцією калових мас. Це не просто тимчасова незручність, а симптом, який може вказувати на розлади травної системи.
Ознаки закрепу виникають у різному віці, але особливо часто з ним стикаються літні пацієнти, вагітні, діти та люди з малорухливим способом життя, наприклад офісні співробітники. У них порушується робота кишківника через зміни гормонального фону, особливості харчування або тривале сидіння, що погіршує перистальтику.
Ігнорувати хронічні закрепи вкрай небезпечно. За відсутності правильної терапії можуть розвинутися серйозні ускладнення. Тому так важливо знати, який лікар лікує закрепи, що таке закреп і що не можна робити в разі закрепу, щоб не погіршити свій стан. Нижче розглянемо основні причини цього стану і безпечні способи впоратися з проблемою.
Як зрозуміти, що у вас закреп
Багато хто не відразу звертає увагу на проблеми зі стільцем, вважаючи це тимчасовою незручністю. Однак важливо вміти розпізнавати ознаки закрепу, щоб вчасно вжити заходів. Є відносно простий спосіб, як зрозуміти, що в тебе закреп - потрібно звернути увагу на частоту та якість дефекації, а також супутні симптоми. Для цієї хвороби існують чіткі діагностичні критерії.
Критерії діагностики
До симптомів закрепу належать:
рідкісні випорожнення - якщо ви випорожняєтеся менше ніж тричі на тиждень, це одна з ключових ознак запору;
сильне напруження - часто потрібно докласти зусиль, щоб сходити в туалет, що вказує на порушення моторики кишківника;
тверді або грудкуваті випорожнення - щільна консистенція калу ускладнює процес дефекації та може спричиняти пошкодження слизової;
відчуття неповного випорожнення - навіть після походу в туалет залишається відчуття, що кишківник не до кінця звільнився від калових мас.
Якщо ви виявляєте у себе будь-які з перерахованих ознак, варто задуматися про закреп і відвідати лікаря.

Види закрепів
Фахівці виділяють дві основні форми цього захворювання:
Гостра форма. Виникає раптово і може бути пов'язана зі зміною харчування, стресом або прийомом ліків. Часто супроводжує гострі захворювання і вимагає швидкої реакції на зміни.
Хронічна форма. Триває понад три місяці, має регулярний характер і вказує на стійкі порушення травлення, що потребують комплексної терапії.
Раннє розпізнавання симптомів і розуміння типу запору допоможе підібрати правильну тактику лікування й уникнути ускладнень.
Причини виникнення закрепу
Щоб ефективно справлятися із закрепом, важливо розуміти, які причини його викликають. В одних випадках захворювання виникає через спосіб життя і раціон, в інших - може бути симптомом серйознішої недуги. Нижче розглянемо основні групи чинників, що сприяють розвитку закрепів.
Функціональні (найпоширеніші)
Найчастіше закрепи спричинені порушенням способу життя:
нестача клітковини в раціоні - споживання малих об'ємів овочів, фруктів і цільнозернових продуктів уповільнює роботу кишківника;
дефіцит рідини в організмі - за малого пиття кал стає щільним і важче проходить кишечником;
низька фізична активність - сидячий спосіб життя знижує перистальтику;
придушення природних позивів до дефекації - звичка терпіти через зайнятість або дискомфорт може порушити рефлекси.
У цьому випадку достатньо переглянути своє ставлення до раціону і щоденних звичок.
Органічні (пов'язані із захворюваннями)
Також до причин закрепу належать різні захворювання:
Геморой і анальні тріщини. Можуть спричиняти біль під час дефекації, через що людина підсвідомо її уникає.
Синдром подразненого кишечника (СПК). Часто супроводжується чергуванням закрепів і діареї.
Гіпотиреоз. Зниження функції щитоподібної залози, яке уповільнює обмін речовин, зокрема й кишкову моторику.
Неврологічні хвороби. Деякі розлади, як-от хвороба Паркінсона або розсіяний склероз, порушують роботу нервів, що керують кишечником.
Пухлини. Можуть фізично звужувати просвіт кишківника і ускладнювати його спорожнення.
Такі хвороби не минають самостійно, тому потребують обов'язкової діагностики та лікування.
Медикаментозні закрепи
Іноді закреп може виникати на тлі приймання низки ліків:
препарати заліза або кальцію - нерідко викликають "зв'язування" вмісту кишківника;
знеболювальні на основі опіоїдів - впливають на нервові закінчення і гальмують перистальтику;
антидепресанти та антагоністи кальцію - можуть знижувати активність гладкої мускулатури кишківника.
Питання про доцільність прийому цих ліків з урахуванням виниклих побічних ефектів потрібно обговорювати з лікарем.
Психоемоційні причини
На перистальтику може впливати і ваш емоційний стан:
постійний стрес і тривожність - порушують роботу кишківника через вплив на нервову систему;
дискомфорт під час походу в туалет - може бути пов'язаний зі стороннім оточенням, публічними туалетами або негативним минулим досвідом.
Усі ці чинники можуть діяти як поодинці, так і в поєднанні, посилюючи проблему.
Що робити в разі закрепу
У багатьох випадках проблему можна вирішити без медикаментів, просто змінивши спосіб життя і раціон. Нижче наведено рекомендації, що робити в разі закрепів, щоб налагодити травлення і відновити регулярність випорожнень.
Корекція способу життя і харчування
Насамперед необхідно переглянути свої щоденні звички. Вам можуть допомогти:
збільшення споживання клітковини за рахунок овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і висівок;
дотримання питного режиму - щодня варто випивати не менше двох літрів води;
регулярна фізична активність - прогулянки, плавання, йога сприяють стимуляції кишківника;
вироблення звички відвідувати туалет в один і той самий час, бажано вранці, щоб стабілізувати роботу кишківника.
Якщо причина запору полягала в неправильному способі життя, так можна повністю позбутися проблеми.
Натуральні засоби та м'які методи
Щоб допомогти організму стабілізувати перистальтику, можна переглянути свій раціон. Розгляньте такі методи:
додавання в раціон сухофруктів, особливо чорносливу, кураги та інжиру, що мають м'який проносний ефект;
використання насіння льону та вівсяних висівок як джерела харчових волокон;
регулярне вживання кисломолочних продуктів із живими пробіотиками, наприклад кефіру або йогурту, для поліпшення мікрофлори кишківника.
Ці методи можуть подіяти, якщо не йдеться про органічний закреп.
Пробіотики та пребіотики
Часто в разі закрепу радять пробіотики та пребіотики. Вони виконують низку корисних функцій:
Відновлення мікрофлори кишківника. Пробіотики містять живі корисні бактерії, а пребіотики - речовини, що сприяють їхньому росту. Разом вони допомагають налагодити баланс кишкової мікробіоти, що особливо важливо в разі порушення травлення та схильності до закрепів.
Застосування після антибіотиків. Вони знищують і корисні бактерії. Прийом пробіотиків і пребіотиків допомагає швидше відновити мікрофлору, нормалізувати випорожнення і запобігти розвитку хронічних проблем із травленням.
У людей із тривалими закрепами часто спостерігається дисбіоз - порушення бактеріального складу кишківника. У таких випадках курс пробіотиків може полегшити симптоми, сприяти регулярному випорожненню і поліпшити загальний стан ШКТ.
Медикаментозне лікування
Спеціальні препарати в лікуванні закрепів використовують тільки за потреби:
осмотичні проносні (Лактулоза і Макрогол) - м'яко утримують воду в кишківнику, сприяючи природному випорожненню;
стимулюючі проносні на основі Сенни або Бісакодилу - можна застосовувати тільки короткими курсами, оскільки в разі тривалого застосування вони викликають звикання;
сольові проносні (наприклад, Сульфат магнію) - посилюють перистальтику, але потребують медичного контролю через можливий вплив на електролітний баланс;
ректальні свічки та мікроклізми - застосовують у разі гострого закрепу як екстрену допомогу, коли інші методи не дали ефекту.
Призначати будь-які ліки повинен лікар після проведення обстеження.
Чого не варто робити в разі закрепу
У прагненні швидко позбутися неприємних відчуттів багато хто припускається помилок, які тільки посилюють проблему. Однак не варто займатися самолікуванням і шукати, як зняти запалення кишечника в домашніх умовах. Найімовірніше, це призведе до ускладнень та інших проблем. Нижче перераховані найпоширеніші помилки:
Часте використання клізм і дратівливих проносних. Такі засоби можуть викликати швидке полегшення, але в разі регулярного застосування кишечник "лінується" працювати самостійно. Це призводить до зниження природної моторики та виникнення залежності від препаратів.
Ігнорування тривожних симптомів. Якщо закреп супроводжується здуттям живота, болем, нудотою або відчуттям тяжкості, це може вказувати на серйозні проблеми - кишкову непрохідність або запалення. Відкладання візиту до лікаря в таких випадках небезпечне.
Самолікування хронічного закрепу. Постійне застосування проносних без обстеження може замаскувати серйозні захворювання. Хронічний закреп потребує комплексного підходу та виявлення першопричини, а не лише усунення симптомів.
Суворі дієти без клітковини та води. Популярні білкові дієти або тривале обмеження овочів, фруктів і рідини призводять до уповільнення перистальтики кишечника. Це один із найчастіших чинників, що спричиняють закреп на тлі неправильного харчування, тому краще заздалегідь дізнатися, що не можна їсти в разі закрепів.
Щоб не погіршити свій стан, краще не займатися самолікуванням, а звернутися по допомогу до фахівців.

Коли звертатися до лікаря
Закреп не завжди потребує термінової медичної допомоги, проте в деяких випадках відкладати візит до фахівця категорично не варто. Своєчасне звернення до лікаря допомагає виключити серйозні захворювання, підібрати безпечне й ефективне лікування, а також запобігти ускладненням. Тільки лікар може точно сказати, як позбутися закрепів у вашому випадку. Тому варто обов'язково звернутися до фахівця в таких ситуаціях:
Закреп триває понад два тижні. Якщо випорожнення відсутні протягом тривалого часу, незважаючи на дотримання режиму харчування, вживання достатньої кількості рідини та фізичну активність, це потребує лікарської оцінки.
Спостерігаються тривожні симптоми. Біль у животі, кров у калі, різке зниження ваги або постійне відчуття здуття можуть бути ознаками серйозних порушень, як-от пухлини, запальні захворювання кишківника або непрохідність.
Наявність хронічних захворювань. У разі цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, неврологічних порушень або хвороб обміну речовин закреп може бути наслідком основного стану. У цьому разі важливо провести комплексну діагностику.
Літній вік або різка зміна звичного ритму. В осіб старшого віку та за раптових змін частоти випорожнень або їхньої консистенції особливо важливо виключити органічні причини, зокрема онкологічні.
Регулярне використання проносних. Якщо для спорожнення кишківника потрібен постійний прийом медикаментів, це сигнал до того, що кишківник працює неправильно.
У всіх цих випадках без лікарської допомоги ситуація може погіршитися. Тому не слід відкладати похід до лікаря.
Профілактика закрепів
Запобігти закрепам часто простіше, ніж потім боротися з їхніми наслідками. Якщо ви знаєте, що не можна в разі закрепу, і стежите за своїм способом життя, це допомагає підтримувати регулярну роботу кишечника.
Профілактика закрепів передбачає:
збалансоване харчування з достатньою кількістю клітковини - включайте в раціон овочі, фрукти, цільнозернові продукти та бобові;
достатній питний режим - дорослій людині бажано випивати не менше двох літрів рідини на день, переважно чистої води;
підтримання фізичної активності - регулярні прогулянки, плавання, йога або легка гімнастика сприяють поліпшенню перистальтики;
дотримання регулярного режиму дефекації - намагайтеся спорожняти кишечник в один і той самий час, не пригнічуйте природні позиви;
контроль і корекція супутніх захворювань - особливо важливо в разі захворювань ендокринної системи, ШКТ і неврологічних розладів;
вміння справлятися зі стресом - тривога, напруга і порушення сну можуть чинити негативний вплив на роботу травної системи.
Перелічені заходи допоможуть вам нормалізувати перистальтику і почуватися добре.
Висновок
Закреп - це не просто тимчасова незручність, а стан, який може вказувати на серйозніші проблеми зі здоров'ям. Його важливо сприймати як сигнал, що потребує уваги, особливо якщо він стає хронічним або супроводжується тривожними симптомами.
Найчастіше впоратися із закрепом можна без медикаментів - достатньо скоригувати харчування, питний режим і рівень фізичної активності. Однак у разі регулярних порушень, болю, зміни характеру випорожнень або наявності супутніх захворювань потрібно пройти обстеження й отримати індивідуальні рекомендації лікаря щодо того, що робити в разі закрепу у вашому випадку. Самолікування може не тільки не дати очікуваного результату, а й погіршити стан.
Грамотний підхід до лікування і профілактики закрепу - це запорука нормального травлення, гарного самопочуття і впевненості у своєму здоров'ї щодня. Ось чому так важливо знати, який лікар лікує шлунок і кишківник і коли слід звернутися до фахівця, щоб пройти діагностику.