діюча речовина: етифоксину гідрохлорид;
1 капсула містить етифоксину гідрохлориду 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; тальк; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;
оболонка капсули: титану діоксид (Е 171); індиготин (Е 132); желатин.
Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: капсули, розміром № 2 з блакитною кришечкою та непрозорим корпусом білого кольору, що містять порошок білого кольору.
Анксіолітики. Код АТХ N05B X03.
Фармакодинаміка.
У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид має анксіолітичні властивості та чинить нейровегетативну регуляторну дію.
Дослідження in vitro та in vivo на тваринах виявили, що анксіолітичний вплив етифоксину зумовлений подвійним механізмом дії (прямим і непрямим) на ГАМКA-рецептор для підвищення ГАМК-ергічної передачі:
Клінічні дослідження не встановили будь-якого ефекту відміни та потенціалу залежності (фізичного або психологічного).
Фармакокінетика.
Етифоксину гідрохлорид добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Швидко метаболізується, не зв'язується з клітинами крові, його плазмові рівні знижуються повільно у три фази. Препарат та його основний метаболіт виводяться головним чином із сечею. Етифоксину гідрохлорид проникає крізь плацентарний бар’єр.
Психосоматичні прояви тривожності.
Підвищена чутливість до складових лікарського засобу, шоковий стан, міастенія, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок. Період вагітності або годування груддю.
При одночасному застосуванні Стрезаму® з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (похідні морфіну (аналгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н1-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), можливе виникнення взаємного потенціювання ефектів.
Алкоголь посилює седативну дію Стрезаму®.
Одночасне застосування Стрезаму® з алкоголем або з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (похідні морфіну (аналгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н1-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), може спричинити порушення швидкості реакцій, що в свою чергу може становити небезпеку при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не рекомендується вживати алкоголь, лікарські засоби, що містять алкоголь та лікарські засоби, які пригнічують центральну нервову систему, під час лікування препаратом.
У разі припинення лікування Стрезамом® у пацієнта не виникає синдрому відміни.
Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших препаратів центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін тощо) під час лікування Стрезамом®.
У разі виникнення шкірних чи алергічних реакцій або тяжких порушень печінки лікування етифоксином слід негайно припинити.
До складу препарату входить лактоза, тому не рекомендується призначати препарат хворим з вродженою галактоземією, із синдромом мальабсорбції глюкози/галактози або з дефіцитом лактази.
Жінкам під час вагітності приймати препарат протипоказано.
У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
З урахуванням значних небажаних індивідуальних реакцій (запаморочення, сонливість) не виключена ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати автомобільним транспортом і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.
Дозу та тривалість лікування лікар визначає індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.
Дорослим призначають по 3-4 капсули за 2-3 прийоми. Капсули приймають до їди, запиваючи невеликою кількістю води.
Курс лікування становить від 4 до 12 тижнів.
Препарат не призначають дітям через відсутність достатніх клінічних досліджень.
Проявляється артеріальною гіпотензією. Існує ризик розвитку сонливості. Рекомендується промивання шлунка. У разі необхідності – симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.
Інколи відзначається запаморочення, яке може виникнути на початку лікування і зникнути самостійно під час тривалого лікування.
Класифікація побічних реакцій за системами органів та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).
В кожній групі небажані явища зазначено в порядку зменшення тяжкості за частотою.
З боку нервової системи: рідко – легка сонливість на початку лікування, що зникає спонтанно в процесі його продовження.
З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко – шкірні висипання: макулопапульозний висип, поліморфна еритема, свербіж, набряк обличчя.
З боку імунної системи: дуже рідко – кропив’янка, набряк Квінке, ангіодерміт; невідома частота – анафілактичний шок, медикаментозна реакція з еозинофілією та симптомами ураження різних систем органів (МРЕССО синдром), синдром Стівенса-Джонсона,
лейкоцитокластичний васкуліт.
З боку гепатобіліарної системи: невідома частота – пошкодження печінки: гепатит, цитолітичний гепатит.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: невідома частота – міжменструальні кровотечі у жінок, які приймають пероральні контрацептиви.
З боку шлунково-кишкового тракту: невідома частота – лімфоцитарний коліт.
Повідомлення про можливі побічні реакції
Повідомлення про можливі побічні реакції, виявлені після реєстрації лікарського засобу, мають важливе значення. Це дає змогу постійно контролювати співвідношення ризик/користь препарату. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які можливі побічні явища через національну систему звітності.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
По 12 капсул у блістері, по 5 блістерів у пачці.
По 20 капсул у блістері, по 3 блістери у пачці.
За рецептом.
БІОКОДЕКС.
1 Авеню Блез Паскаль, 60000 Бове, Франція.
Людям із порушеннями зору 