діюча речовина: pyritinol;
1 таблетка містить піритинолу дигідрохлориду моногідрату 100 мг;
допоміжні речовини: натрію кармелоза 7000; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію крахмальгліколят (тип С); лактоза, моногідрат; целюлоза порошкоподібна;
оболонка: хіноліновий жовтий 70 % (Е 104); віск монтаний глікольний, желатин, камедь акації, борошно пшеничне; титану діоксид (Е 171), каолін, тальк, сахароза.
Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: жовті, блискучі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою.
Психостимулюючі та ноотропні препарати.
Код ATХ N06B X02.
Фармакодинаміка.
Піритинол належить до групи ноотропних препаратів. У доклінічних дослідженнях було продемонстровано, що піритинол підвищує патологічно знижений метаболізм у головному мозку шляхом збільшення захоплення та утилізації глюкози, підвищує метаболізм нуклеїнових кислот і вивільнення ацетилхоліну у синапсах нервових клітин, покращує холінергічну передачу між клітинами нервової тканини.
Піритинол сприяє стабілізації структури мембран нервових клітин та їх функції за допомогою інгібування ферментів лізосом, запобігаючи утворенню вільних радикалів.
У доклінічних дослідженнях піритинол посилював передачу імпульсів і провідність в різні ділянки головного мозку і призводив до поліпшення спектрів характеристик ЕЕГ.
Піритинол покращує реологічні властивості крові, підвищує пластичність еритроцитів за допомогою збільшення вмісту АТФ у їх мембранах, що призводить до покращення кровотоку.
Клінічні дослідження продемонстрували, що піритинол, підсилюючи кровообіг в ішемізованих ділянках мозку, покращує їх постачання киснем; підвищує обмін глюкози у первинно ішемізованих ділянках мозку. Результати досліджень ЕЕГ при прийомі препарату продемонстрували збільшення альфа-активності з одночасним зменшенням тета- і дельта-активності.
Піритинол впливає на порушену розумову працездатність (зокрема на навчання та пам’ять). Покращення здатності та готовності до розумової діяльності здоровими добровольцями може бути продемонстровано за певних умов (наприклад, при гіпоксії, при тривалому застосуванні).
Фармакокінетика.
Після перорального застосування, а також після внутрішньовенного введення піритинол швидко розщеплюється шляхом відновлення на дисульфідних містках молекули і перетворюється на фармакологічно активні метаболіти.
20-40 % речовини оборотно звʼязується з білками плазми крові.
Були ідентифіковані такі основні метаболіти:
2-метил-3-гідрокси-4-гідроксиметил-5-метилмеркаптометил-піридин та
2-метил-3-гідрокси-4-гідроксиметил-5-метилсульфінілметил-піридин.
Після перорального прийому препарату піритинол швидко абсорбується. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 30-60 хвилин після перорального застосування 100 мг радіоактивного ізотопу 14С-піритинолу гідрохлориду. Період напіввиведення з плазми крові становить близько 2,5 години (в інтервалі часу 2-8 годин).
Піритинол дуже швидко метаболізується. Конʼюговані метаболіти виводяться переважно нирками. Сумарна екскреція з сечею протягом 24 годин після перорального або внутрішньовенного застосування становить 72,4-74,2 %. Більша частина отриманої дози екскретується протягом перших 4 годин після застосування. З калом виводиться лише 5 % дози.
При повторному пероральному застосуванні кумуляції не спостерігається. Токсичні концентрації не розвиваються навіть при наявності порушення функції нирок.
З огляду на результати, отримані на моделях тварин, із застосуванням радіоактивного ізотопу піритинолу гідрохлориду, можна припустити, що концентрації речовини в тканинах є зіставними з концентраціями в сироватці крові. Піритинол проникає через гематоенцефалічний барʼєр; при цьому речовина та її метаболіти накопичуються переважно в корі головного мозку.
Біодоступність.
Середня абсолютна біодоступність становить 54 % (38-69 %).
Симптоматичне лікування хронічних порушень мозкової діяльності в рамках загальної терапевтичної концепції при синдромах деменції з такими основними симптомами: порушення памʼяті, концентрації та мислення, швидка стомлюваність, відсутність мотивації, афективні розлади. Первинна цільова група включає синдроми деменції при первинній дегенеративній деменції, судинній деменції і змішаних формах деменції. Неможливо передбачити індивідуальну відповідь пацієнтів на лікування препаратом.
Перед початком лікування піритинолом необхідно визначити, чи не викликана симптоматика основним захворюванням, що потребує призначення специфічної терапії.
У пацієнтів, які застосовують D-пеніциламін, препарати золота, сульфасалазин або левомізол для лікування ревматоїдного артриту, супутнє призначення піритинолу може посилювати типові побічні реакції для цих препаратів. Інші взаємодії невідомі.
У пацієнтів з відомою підвищеною чутливістю до D-пеніциламіну слід враховувати можливий розвиток перехресних реакцій унаслідок хімічної взаємодії з піритинолом (тіолові групи).
Пацієнти з ревматоїдним артритом мають, імовірно, підвищену чутливість, повʼязану із захворюванням, до різних SH-вмісних сполук, включаючи, відповідно, і піритинол. Тому таким пацієнтам рекомендується проходити регулярні клінічні та лабораторні (контроль показників крові і сечі) обстеження (див. розділ «Побічні реакції»).
Препарат містить лактози моногідрат та сахарозу. Пацієнтам, які мають рідкісну спадкову непереносимість галактози і фруктози та дефіцит сахарози-ізомальтози, лактазну недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози, не слід застосовувати препарат.
Пшеничний крохмаль, що входить до складу допоміжних речовин, містить невелику кількість глютену, яка, однак, може переноситися пацієнтами з целіакією.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Необхідно з особливою обережністю застосовувати препарат у період вагітності.
Є тільки обмежені дані щодо застосування препарату вагітним жінкам, які не вказували на негативний вплив піритинолу на перебіг вагітності або на здоровʼя плода чи новонародженого. Експериментальні дослідження на тваринах із застосуванням відповідних терапевтичних доз не вказують на негативний вплив піритинолу на перебіг вагітності, розвиток ембріона або плода, перебіг пологів та постнатальний розвиток.
Однак рішення щодо застосування препарату у період вагітності та годування груддю приймається тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При застосуванні рекомендованих доз препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.
Індивідуальна реакція пацієнтів може бути різною, тому необхідно брати до уваги симптоми порушення реактивності (запаморочення, стомлюваність), особливо на початку лікування або при підвищенні дозування.
Таблетки, вкриті оболонкою, приймати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час або після прийому їжі. Щоб уникнути посилення порушень сну, останню дозу доби не слід застосовувати в пізній пообідній час або ввечері.
Рекомендовані дози залежать від ступеня тяжкості захворювання і відповіді пацієнта на лікування:
Загальна рекомендована доза для дорослих пацієнтів - 2 таблетки 3 рази на добу (600 мг препарату на добу).
Тривалість лікування залежить від клінічної картини.
При хронічних захворюваннях, таких як синдроми деменції, результати лікування при застосуванні препарату у порівнянні з плацебо часто відмічаються не раніше, ніж через 3-4 тижні лікування. Оптимальний ефект зазвичай спостерігався через 6-12 тижнів. Тривалість лікування при хронічних захворюваннях повинна становити принаймні 8 тижнів, перш ніж буде проводитися оцінка ефективності.
Через 3 місяці застосування препарату слід оцінити необхідність подальшого лікування.
Даних щодо застосування препарату дітям немає.
З огляду на результати доклінічних досліджень на тваринах і на підставі клінічного досвіду токсичність піритинолу слід вважати низькою. До цього часу не повідомлялося про випадки інтоксикації.
Лікування призначають за наявності симптомів, якщо відмічаються стани ажитації як ознаки передозування.
Застосування піритинолу пацієнтам з порушеннями мозкової діяльності без супутнього хронічного ревматоїдного артриту може викликати побічні реакції, більшість з яких повністю проходять після відміни застосування препарату. Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:
дуже часто (≥ 10 %), часто(≥ 1% - < 10%), нечасто (> 0,1 % - < 1 %), рідко (> 0,01 % - < 0,1 %), дуже рідко (< 0,01 %, включаючи поодинокі випадки), невідомо (частота не визначена за даними).
З боку крові та лімфатичної системи.
Дуже рідко: лейкопенія* (в ізольованих випадках – агранулоцитоз).
Психічні розлади.
Нечасто: підвищена збудливість.
З боку травного тракту.
Часто: нудота*, блювання*, діарея*.
З боку гепатобіліарної системи.
Часто: порушення функцій печінки* (наприклад підвищення рівня трансаміназ, холестаз).
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Часто: висипи на шкірі та слизових оболонках*, свербіж*.
Нечасто: червоний плоский лишай*, бульозна пемфігоїдна реакція шкіри*, алопеція*.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини.
Дуже рідко: міалгія, артралгія*.
Загальні розлади та реакції.
Часто: реакції гіперчутливості різного ступеня тяжкості, підвищення температури тіла*, порушення сну.
Нечасто: зниження апетиту, головний біль, запаморочення, стомлюваність, порушення смаку*.
Пацієнти з ревматоїдним артритом (хронічним ревматизмом суглобів) мають підвищену чутливість до піритинолу, що, ймовірно, пов’язана із захворюванням. Тому побічні реакції, позначені *, в основному виникають у цієї групи пацієнтів.
Крім того, у цих пацієнтів можуть виникати побічні реакції, характерні для протизапальних засобів:
Нечасто: еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи.
Нечасто: підвищення рівня антинуклеарних антитіл.
Дуже рідко: поява LE-клітин, аутоімунний гіпоглікемічний синдром.
З боку нервової системи.
Дуже рідко: парестезія.
З боку дихальної
системи, органів грудної клітки та середостіння.
Дуже рідко: диспное.
Часто: стоматит.
Дуже рідко: холестаз, гепатит.
Дуже рідко: оніхолізис.
Дуже рідко: м’язова слабкість, поліміозит.
З боку нирок і сечовидільної системи.
Часто: протеїнурія (дуже рідко – нефротичний синдром).
Дуже рідко: гематурія.
У разі виникнення будь-яких побічних реакцій у пацієнтів з ревматоїдним артритом та реакціями гіперчутливості, а також у разі виникнення висипів на шкірі та слизових оболонках, свербежу, нудоти, блювання, діареї, підвищення температури тіла, порушення смаку, порушення функцій печінки, міалгії, артралгії, лейкопенії, червоного плоского лишаю, бульозної пемфігоїдної реакції шкіри, алопеції, прийом препарату необхідно негайно припинити і при необхідності провести симптоматичну терапію.
Примітка. Пацієнтам з хронічним ревматоїдним артритом необхідно регулярно проводити контроль за клінічними та лабораторними показниками (див. розділ «Особливості застосування»).
Пшеничний крохмаль може спричинити розвиток реакцій гіперчутливості.
5 років.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!
По 10 таблеток у блістері; по 5 або 10 блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
Мерк КГаА і Ко, Австрія/Merck KGaA & Co, Austria.
Хосслгассе 20, 9800 Шпітталь/Драу, Австрія/Hösslgasse 20, 9800 Spittal/Drau, Austria.
Людям із порушеннями зору 