Людям із порушеннями зору 
Які антибіотики приймати при гаймориті
Гайморит – неприємна хвороба, яка доставляє купу незручностей і може спровокувати розвиток небезпечних ускладнень. Це захворювання – одна з форм синуситу, який виникає на тлі запалення приносових пазух і характеризується великим скупченням слизу.
Якщо запальний багатовидовий процес локалізується в гайморових пазухах (верхньощелепний синус), діагностують верхньощелепний синусит, відомий як гайморит. Враховуючи, що верхньощелепний синус – це парна підрядна пазуха носа, розрізняють одно- та двосторонній гайморит. При односторонньому (лівому чи правому ураженні) хворобливі відчуття зачіпають лише уражену частину обличчя.
Але зберігається решта симптомів:
виділення з носа: слиз від прозорого до жовто-зеленого кольору з гнійними вкрапленнями;
закладеність носа, що зберігається протягом тривалого часу;
підвищення температури тіла, що характерно при гострій формі захворювання;
швидка втомлюваність, загальна слабкість, запаморочення;
біль і сильний тиск в ділянці перенісся, інтенсивність яких збільшується при нахилі голови вниз, а після при будь-якому русі та може поширюватися на область чола, очниць, ясен;
втрата апетиту та нюху;
озноб;
припухлість очей, щік, носа;
почервоніння очей.
По мірі прогресування захворювання відбувається накопичення гною, внаслідок чого може з'явитися неприємний післясмак, запах з рота та носа. При хронічному гаймориті відчуття болю з'являється періодично, а температура тіла може не підвищуватися.
Найчастіше запальний процес спровокований вірусами або бактеріями, які проникають у гайморові пазухи. Збудником, який викликає на розвиток цієї інфекції, може бути стафілокок, гемофілія, стрептокок. Підібрати ефективний антибіотик від гайморитк та додаткову терапию може ЛОР-лікар.
Діагностика допоможе встановити справжню причину, де поряд з бактеріями провокуючим фактором може бути:
перенесені ГРВІ чи грип;
алергія;
особливості анатомічної будови носової порожнини;
ослаблена імунна система;
наявність поліпів та розростання аденоїдів;
грибок, що вразив слизову оболонку;
несприятливі умови роботи чи проживання, де спостерігаються часті протяги, надмірно тепле та сухе повітря.
При бактеріальній природі призначають антибіотики. Анатомічні особливості носової порожнини можуть вимагати хірургічного втручання так само, як поліпи та аденоїди. Методи консервативної (безболісної) та оперативної терапії залежать від виду гаймориту.
Класифікація та види гаймориту
Щоб лікування було ефективним, важливо визначити вид захворювання. Діагностика починається з класифікації гаймориту:
за локалізацією вогнища запалення;
за характером течії (форма);
за етіологією (причина);
за типом запалення (катаральний, гнійний, змішаний).
Насамперед визначають, де виникло запалення та діагностують односторонній, двосторонній або фронтальний гайморит. Далі – який характер має хвороба: гострий, рецидивуючий або хронічний.
Хронічна форма може протікати у двох видах:
ексудативний гайморит (катаральний та гнійний) – патологічний процес, який характеризується виділенням запальної рідини з уражених клітин;
продуктивний гайморит (атрофічний, поліпозний, некротичний, гіперпластичний) – передбачає зміну товщини та структури слизової оболонки носа.
Після цього встановлюють причину запалення, яка безпосередньо визначає вид гаймориту:
Алергічний – виникає після алергічного риніту та характеризується важким перебігом. Запалення носових пазух провокують такі зовнішні подразники, як шерсть тварин, квітковий пилок, пил, брудне повітря та ін.
Травматичний – виникає через пошкодження слизової або верхньощелепного синусу.
Одонтогенний – спровокований травмованими чи інфікованими зубами. Глибокий карієс може зруйнувати кісткову перегородку, внаслідок чого інфекція досягає гайморових пазух.
Риногенний – інфекція проникає з носової порожнини.
Гематогенний – інфекція проникає з кров'ю.
Травматичний – розвивається внаслідок фізичного ушкодження лицьової частини черепа.
Геморагічний – з'являється після перенесеного грипу.
Вазомоторний – наслідок порушення судиннорухової функції носової порожнини, яка може бути викликана зловживанням судинозвужувальних крапель для усунення нежиті.
Вид захворювання та форму лікування визначає отоларинголог після обстеження хворого.
Коли без антибіотиків вже не обійтися
Прийом антибіотиків при бактеріальної інфекції призначають, якщо є такі симптоми:
висока температура З8-З9°C;
гнійні виділення з носа;
постійні головні болі;
болючі відчуття при натисканні навколо носа та на область над бровами.
Якщо все перелічене з'явилося внаслідок алергії, хронічного риносинуситу або має вірусне, грибкове походження, антибіотики не призначають.
Види антибіотиків при гаймориті
Після проведеної діагностики ЛОР-лікар призначає антибіотики. Для терапії найчастіше використовуються медикаменти однієї з груп:
пеніцилінові;
макролідні;
цефалоспоринові;
фтороксилінові.
Пеніцилінові антибіотики при гаймориті показують хорошу ефективність і практично не викликають побічних ефектів. Принцип дії полягає в порушенні синтезу клітинної стінки мікроорганізму. Це недорогі препарати. Можуть бути призначені у вигляді таблеток, уколів або суспензій для дітей. До них належать: Амоксицилін, Амоксиклав, Аугментін, Флемоклав, Солютаб.
Макролідні препарати вважаються найбільш безпечними для антибактеріальної терапії. Серед переваг цих препаратів відзначають ефективність проти грампозитивних коків (стрептококи, стафілококи). В основному призначаються у вигляді таблеток, які потрібно приймати один раз на день протягом зазначеного строку. Найбільш відомі макроліди: Кларитроміцин, Макропен, Сумамед.
Цефалоспоринові антибіотики призначають при запущеній формі гаймориту. Так як основна мета в цьому випадку – запобігти розвитку ускладнень, їх призначають для внутрішнього або внутрішньом'язового введення. Ефективні цефалоспорини при гаймориті – Цефазолін, Цефіксим, Цефтриаксон, Цефуроксим, Зіннат.
Фторксинолові засоби ефективні при гнійному гаймориті бактеріального походження. Їх вводять місцево. Так як діюча речовина має ряд побічних ефектів, препарати призначають тільки дорослим. Для лікування гаймориту антибіотиками використовуються такі фторхінолони – Офлоксацин, Ципрофлоксацин, Левофлоксацин.
Визначити яка група антибіотиків буде ефективно достатньо просто. Лікар дає призначення на проведення тесту на бактеріальний посів і антибіотикочутливість. Якщо пацієнт повертається вже із запущеною формою хвороби, часто до отримання результатів аналізів можуть призначити препарати широкого спектра дії.
Лікарська форма антибіотиків: види та особливості застосування
Антибактеріальні препарати для лікування гаймориту представлені у таких формах:
таблетки;
капсули;
порошки;
розчини для парентерального введення (готові та в порошку);
суспензії (зазвичай рекомендовані дітям);
спреї та краплі.
Стадія захворювання та спосіб терапії визначає, яка форма та вид антибіотиків має використовуватися:
Легка, середня інтенсивність гострого та гострого рецидивного гаймориту нейтралізується за допомогою таблеток, капсул, порошків та суспензій на основі:
пеніцилінів (Амоксицилін);
макролідів (Кларитроміцин);
цефалоспоринів (Цефуроксим);
фторхінолонів 3 і 4 покоління (Левофлоксацин та Моксифлоксацин).
Тяжкий перебіг захворювання в гострій, рецидивній та хронічній формі потребує парентерального введення (ін'єкції, пункції, інфузії). Для цього використовуються лікарські розчини:
пеніцилінові (Ампіцилін);
цефалоспоринові (Цефтріаксон);
фторхінолонові (Ципрофлоксацин).
Пероральний та парентеральний прийом нерідко супроводжують назальні засоби у вигляді спреїв та крапель, які мають протинабряковий, протизапальний та судинозвужувальний ефект.
У легких випадках достатньо застосування тільки спреїв або крапель з антибіотиками проти гаймориту, які мають місцеву бактерицидну дію, наприклад, Ізофра або Полідекса. Другий препарат належить до комбінованих, тому що, крім антибактеріальних, містить судинозвужувальні речовини.
Слід пам'ятати, що, незалежно від лікарської форми, всі антибіотики відпускаються тільки за рецептом.
Чи можна вилікувати гайморит без антибіотиків
Лікування без використання антибактеріальних препаратів можливе, якщо причина запалення:
алергічна реакція;
хронічний риносинусит на фоні грибкової інфекції;
вірус.
Антибіотик буде ефективним лише проти бактерій, в інших випадках його прийом недоречний.
Навіщо потрібний антибіотик
Антибактеріальні препарати мають бактеріостатичну та бактерицидну активність. Тому не тільки усувають зростання бактеріальних клітин, але й можуть повністю їх знищити. На відміну від антисептиків, які ефективні лише при зовнішньому використанні, антибіотики зберігають дію всередині організму та чинять пригнічувальну дію на збудника інфекції. Завдяки чому усувається безпосередня причина захворювання, а разом з нею – болючі симптоми.
Який антибіотик при гайморит найбільш дієвий, залежить від бактерії-збудника. При цьому ліки 3 і 4 покоління ефективніші, тому що активні щодо резистентних мікроорганізмів.
Особливості лікування антибіотиками у дітей та дорослих
Коли лікар призначає антибактеріальні препарати, він насамперед звертає увагу на вік пацієнта, щоб підібрати ліки з урахуванням протипоказань та більш зручну для застосування лікарську форму.
Для лікування дітей рекомендовані таблетки, порошки, суспензії, спреї та краплі. У тяжких випадках – ін'єкції. Зазвичай лікарі віддають перевагу пеніциліновий групі, тому що вони безпечніші та краще переносяться дітьми. Але їхній вибір буде виправданий тільки в тому випадку, якщо у дитини немає підвищеної чутливості до пеніцилінів, а причина інфекції – бактерія, яка не стійка до них.
Серед ефективних препаратів для дітей виділяють:
Макропен;
Зіннат;
Амоксил-К;
Суммад;
Цефтриаксон;
Супракс.
Для дорослих рекомендовані антибіотики від гаймориту у таблетках:
Амоксил;
Левофлоксацин;
Спектрацеф;
Ципрофлоксацин;
Кларитроміцин;
Макропен;
Цефтріаксон;
Флемоксин.
{{products}}
Також відрізняється дозування ліків для дітей та дорослих. В основному до 3 років доза розраховується з маси тіла, а в інструкції до препарату завжди вказана допустима добова норма. При цьому важливо спостерігати за побічними реакціями та одразу припинити прийом препарату у випадки їх появи.
Як правильно приймати антибіотики
Ефективність антибактеріальної терапії безпосередньо залежить від дотримання рекомендацій лікаря. При прийомі антибіотиків не можна:
перевищувати дозування препарату;
вживати алкогольні напої;
самостійно замінювати препарати на інші;
продовжувати прийом у разі побічних ефектів;
приймати подвійну дозу у разі пропуску прийому;
поєднувати з прийомом інших препаратів без узгодження з лікарем;
керувати автомобілем у разі появи негативних реакцій (запаморочення, сонливості, дезорієнтації).
самостійно переривати курс лікування, внаслідок чого терапія може бути неефективною, а бактерія сформує стійкість до антибіотика.
Скільки днів пити антибіотик при гаймориті: 5–7 днів, але прийом може бути продовжений до 14. Але, наприклад, Азитроміцин містить лише 3 таблетки, що скорочує курс лікування.
Перед використанням слід ознайомитись з інструкцією, щоб зрозуміти спосіб застосування: до, під час або після їди, що залежить від кожного конкретного препарату. Але загальне правило всіх антибіотиків – їх треба запивати великою кількістю води, а не соками, молочними продуктами, чаєм чи кавою.
Згідно зі схемою лікування при лікуванні гаймориту призначають місцеві та системні засоби. Такий комплекс допомагає швидше зменшити запалення. Ефективність препарату пацієнти зазвичай помічають вже на другий день прийому. Тривалість курсу визначає лікар. Додатково до антибіотиків також можуть призначатися судинозвужувальні, жарознижувальні, антисептичні препарати.
Купити всі необхідні медикаменти для лікування гаймориту можна в інтернет-аптеці Receptika.ua.
Будьте здорові!