Людям із порушеннями зору 
Карієс: причини, профілактика та лікування
Карієс – це найбільш поширене стоматологічне захворювання, з яким звертаються до дантистів і дорослі, і діти. У статистиці хронічних патологій дитячого віку він обганяє бронхіальну астму та призводить до того, що майже 80% підлітків мають каріозну порожнину, а 95% дорослих – запломбовані зуби.
Що таке карієс із медичної точки зору? Суть захворювання відображає ємний латинський термін caries «гниття», під яким мають на увазі патологічний процес локального руйнування кальцинованої тканини зуба та утворення порожнини (дірочки) у ньому.
Причини появи карієсу
Попри те, що історія хвороби налічує понад 2,5 тис. років, її активний розвиток дантисти спостерігають за останні 80 років. І пов'язують це зі зміною харчових звичок людини, які негативно позначаються на стані зубної емалі. Але це не єдиний провокуючий фактор захворювання.
Причини карієсу:
географічна;
вікова;
професійна;
статева;
харчова.
Географічний фактор обумовлений особливостями клімату та вмісту кальцію, фосфору, фтору у воді та ґрунті. Згідно зі статистикою, жителі приполяр'я страждають на хворобу частіше, ніж жителі екваторіальних регіонів.
Перша активність захворювання відзначається у віці від 2 до 11 років, коли ще практикується нічне годування, дитина не може сама якісно чистити зуби, часто хворіє на інфекційні захворювання, а батьки нехтують збалансованим дитячим харчуванням. Друга вікова активність спостерігається в період 20–40 років на фоні захворювань шлунково-кишкового тракту, ендокринної або серцево-судинної систем. Після 40 років ризики знижуються та пов'язані з поєднанням різних карієсогенних факторів.
Швидке поширення патології пов'язують з індустріалізацією, а саме – розвитком промислового виробництва кислотних, лужних і кондитерських виробів. Робота на таких підприємствах збільшує ризик виникнення професійних захворювань, до яких належать стоматологічні патології.
Статева приналежність теж вважається фактором ризику. Чоловіки рідше страждають на карієс, ніж жінки. Насамперед це пов'язано з вагітністю та годуванням груддю, коли спостерігається дефіцит кальцію. Це негативно впливає на стан твердих тканин зуба, які слабшають і стають більш вразливими до ураження.
Харчовий фактор, на думку вчених, – головна причина захворювання. Руйнівний процес викликають патогенні організми, які розмножуються у ротовій порожнині. Одним із головних збудників прийнято вважати Streptococcus mutans. Бактерія розкладає вуглеводи в кислоти, які, своєю чергою, спочатку руйнують шар емалі, що захищає коронку, далі – м'який дентин.
Мікроорганізм відрізняється живучістю, його практично неможливо позбутися: він здатний створювати спеціальні капсули та міцно чіплятися до поверхні зубів. Тому дуже важливою є гігієна порожнини рота. З огляду на таку інфекційну природу можна назвати його заразним захворюванням, тому що бактерія здатна проникати під час поцілунків або передаватися через воду та їжу, наприклад, від матері дитині, коли мама пробує їжу малюка.
Тому карієс зубів розглядають як інфекційне мікробіологічне захворювання на тлі великого споживання вуглеводів, що швидко розщеплюються (цукор, мед, крохмаль, морозиво, здобна випічка, солодкі напої).
З іншого боку, харчовий фактор виникає через незбалансоване харчування. Нестача сирих овочів та фруктів викликає дефіцит вітамінів, мінералів та дисбаланс вуглеводів, жирів, білків, що призводить до демінералізації твердих тканин та підвищує ризик виникнення каріозного процесу. Помічено, що у сільських мешканців завдяки споживанню натуральних продуктів зуби набагато міцніші, ніж у міських.
Стадії розвитку карієсу
Глибина ураження зубів визначає стадію. Для цього в стоматології використовується класифікація карієсу за Блеком, яка конкретно визначає ступінь руйнування:
Початковий – характеризується наявністю каріозної плями (матової, без блиску, темного або білого кольору), при цьому емаль залишається цілою.
Поверхневий – спостерігається пошкодження верхнього шару емалі: з гладкої вона стає шорсткою. При зміні температури напоїв чи смакових особливостей їжі підвищується чутливість.
Середній – з'являються болючі відчуття, тому що емаль руйнується до верхнього шару дентину (м'яких тканин зуба).
Глибокий – уражається більша частина дентину через сильні руйнування твердих тканин зуба, що може призвести до знищення пульпи та розвитку періодонтиту, пульпіту.
На вибір способу, як лікувати карієс, впливає як стадія, так і його вид.
Види карієсу
Попри поширеність та вивченість патології, візуальний огляд у стоматолога не завжди дозволяє виявити наявність ушкоджень. Нерідко призначають додаткове обстеження за допомогою рентгенів або УФ-променів. Це повʼязано з локалізацією ураження, що визначає види карієсу:
Фіссурний – з'являється на фісурах зуба (анатомічних заглибленнях) та вражає жувальну поверхню. Діагностика на ранніх стадіях утруднена, оскільки карієс ніяк не проявляє себе та візуально погано видно. Здебільшого вражає зуби у дитячому віці.
Мал 1. Руйнування зубів при фіссурному карієсі
Міжзубний – руйнування одного зуба торкається сусіднього з обох боків. Таке ушкодження спостерігається як у корінних, так і передніх зубах. Часто виявляється, коли виникає біль.
Пришийковий – найпростіший вид у діагностиці, тому що починається з появи матових білих плям. Тому легко піддається лікуванню на ранніх стадіях.
Прикоренева – проявляється темними плямами в зоні ураження, болем і неприємним запахом з рота.
Атиповий – руйнування ріжучої поверхні передніх та жувальних зубів, пагорбів. При цьому легко діагностується, що дає змогу вчасно зупинити патологічний процес.
Також виділяють пляшковий карієс у дітей віком від 1 до 3-х років, який вражає шийку зуба. Основна причина – нічне годування молочною сумішшю з пляшечки, що провокує скупчення лактози, що створює сприятливе середовище для розмноження патогенів.
Прояви карієсу у дітей
Причини появи, ознаки, вид та стадії захворювання у дітей ідентичні дорослим людям. Єдина відмінність, що він вражає молочні зуби, які мають більш м'який дентин і емаль, ніж у постійних. Тому вони швидше руйнуються та ведуть до ускладнень, а отже – вимагають більш пильної уваги та контролю, особливо у дітей віком від 2 до 5 років.
Передумови можуть виникнути у внутрішньоутробному періоді через спадкові фактори, токсикоз, хвороби або прийом матір'ю медикаментів.
Після народження від пів року до 6 років на розвиток хвороби впливають:
Неправильний прикус, через який відбувається нерівномірне навантаження на ясна та зуби. В останніх з'являються тріщини, куди легко проникають бактерії, що ведуть до руйнування емалі.
Перенесені інфекційні захворювання та пов'язаний з ним прийом ліків.
Незбалансоване харчування, підвищена кількість продуктів з вмістом цукру.
Нічні годування з пляшечки.
Черепно-лицьові травми.
Неякісна гігієна ротової порожнини.
З 6 до 20 років до цих факторів додається статеве дозрівання, порушення обміну речовин та надлишок вуглеводної їжі.
Попри успішний розвиток стоматології, відсоток дитячого карієсу зростає. З одного боку, це повʼязано з тим, що дитина не може вказати точне місце болю, з іншого — елементарним страхом стоматолога. При цьому занедбане захворювання веде до знищення пульпи, а рання втрата зубів – до зубощелепних аномалій та проблем з мовленням. До того ж запалення характеризується агресивним перебігом і може поширитися на періапікальні тканини, що згодом позначиться на стані постійних зубів.
Щоб не пропустити початок захворювання, батьки повинні звертати увагу не тільки на гігієну ротової порожнини, а й на поведінку та самопочуття дитини. Адже зубний біль нерідко призводить до:
зниження апетиту;
відмову від фруктів або твердої їжі;
дратівливості, примхливості.
Тому дітям рекомендують проводити регулярні профогляди у стоматолога з першого року життя.
Діагностика карієсу
Залежно від виду захворювання використовують кілька способів виявлення.
Візуальний огляд ротової порожнини за допомогою спеціальних інструментів: дзеркала та зонда.
Вітальне фарбування, завдяки якому пошкоджена емаль змінює колір та видно осередки ураження.
Прицільна рентгенографія, яка дозволяє виявити міжзубний карієс, точну локалізацію та глибину руйнування.
Фотозйомка під впливом УФ-променів, щоб визначити процеси демінералізації.
Після діагностики лікар складає план лікування, обираючи найоптимальніший спосіб.
Фото з прикладами карієсу
У деяких випадках захворювання важко діагностувати на ранніх стадіях, а значить і зрозуміти, що є проблема, яка потребує термінового вирішення. Тому важливо знати, як виглядає карієс на зубах за різного ступеня ураження зубної емалі.
Мал 2. Стадії карієсу
Щоб не допускати руйнування зубів і пов'язаних з ними ускладнень, необхідно дотримуватися гігієни порожнини рота й проходити стоматологічний огляд кожні пів року.
Лікування карієсу
Терапія залежить від рівня ураження.
На початковій стадії, коли з'явилася каріозна пляма, достатньо провести ремінералізацію за допомогою спеціального обладнання.
Поверхневий теж можна нейтралізувати ремінералізацією та шліфуванням емалі, щоб усунути шорсткість і повернути їй гладкість. В окремих випадках застосовують препарування та профілактичне пломбування.
Середня та глибока стадія потребує лікування з використанням бормашини, тому що вимагає розкриття, чищення та обробки каріозної порожнини з подальшим пломбуванням. Додатково може бути призначена діагностика, щоб визначити область ураження, стан м'яких тканин та можливі ускладнення. Найчастіше таке лікування проводиться під анестезією.
Профілактика карієсу
Щоб запобігти розвитку та негативним наслідкам хвороби, необхідно усунути причини, які її викликають:
раціон харчування, багатий на цукор і крохмаль, але обмежений сирими фруктами та овочами, білками, вітамінами;
вживання м'якої їжі, яка не потребує тривалого пережовування;
неправильна гігієна порожнини рота, яка провокує утворення каріозної плівки та розмноження патогенних бактерій;
шкідливі звички: куріння, вживання алкогольних та наркотичних препаратів.
До первинних заходів профілактики карієсу належать:
Гігієна зубів, які необхідно чистити вранці та ввечері, підбираючи оптимальну зубну пасту та змінюючи щітку кожні 3 місяці. Також можна використовувати зубну нитку та ополіскувачі, які допомагають усунути залишки їжі та нормалізувати кислотний баланс.
Професійне чищення ротової порожнини в рамках профогляду стоматолога двічі на рік.
Вторинні профілактичні заходи потребують своєчасного лікування карієсу та пломбування зубів.
Ускладнення, які можуть бути викликані карієсом
Емаль – це захисний шар, який запобігає руйнуванню інших тканин зуба та подальшому проникненню інфекції у м'які тканини. Тому її демінералізація може спровокувати розвиток різноманітних ускладнень:
відмирання нерва, яке проявляється потемнінням емалі та руйнуванням зуба при пережовуванні твердої їжі;
гнійне ураження тканин через проникнення інфекції через порожнину, що утворилася в зубі;
поширення інфекції в кровоносні та лімфатичні судини з ризиком розвитку сепсису.
На тлі занедбаного карієсу виникає ряд супутніх стоматологічних захворювань: пульпіт, періодонтит, гранульома, флюс, флегмона, остеомієліт, множинний (генералізований) карієс. Вони не тільки викликають сильний біль, але й можуть призвести до незворотної втрати зубів. Тому патологія, навіть якщо вона знаходиться на ранній стадії, потребує обов'язкового лікування.