1000 мл розчину містить
діючі речовини:
L-ізолейцину 10,4 г
L-лейцину 13,09 г
L-лізину моноацетату 9,71 г
(L-лізину) 6,88 г
L-метіоніну 1,1 г
N-ацетил-L-цистеїну 0,7 г
(L-цистеїну) 0,52 г
L-фенілаланіну 0,88 г
L-треоніну 4,4 г
L-триптофану 0,7 г
L-валіну 10,08 г
L-аргініну 10,72 г
L-гістидину 2,8 г
кислоти амінооцтової 5,82 г
L-аланіну 4,64 г
L-проліну 5,73 г
L-серину 2,24 г
кислоти оцтової льодяної 4,42 г;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Загальний вміст амінокислот – 80 г/л.
Загальний вміст азоту – 12,9 г/л.
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин.
рН = 5,7 – 6,3. Титр по NаОН – 12 – 25 ммоль/л. Теоретична осмолярність – 770 мосм/л.
Розчини для парентерального харчування.
Код АТХ В05В А01.
Фармакодинаміка.
Ознаками печінкової недостатності у пацієнтів є:
Поєднання цих факторів призводить до церебральних змін, які головним чином зумовлюють розвиток печінкової енцефалопатії та печінкової коми.
У рамках інфузійної терапії нормалізації цих факторів сприяє введення розчинів амінокислот, які містять високу частку розгалужених кислот і в той же час низьку частку ароматичних кислот та метіоніну.
Амінокислоти є складовою частиною білків звичайної їжі та використовуються для синтезу білків тканин, а будь-які надлишки спрямовуються на ряд метаболічних процесів.
Дослідження показали термогенний ефект інфузій амінокислот.
Фармакокінетика.
Аміностерил Н-Гепа при внутрішньовенному введенні, як частина парентерального харчування, має 100 % біодоступність.
Склад препарату враховує порушення метаболізму амінокислот при тяжкій печінковій недостатності. Вміст метіоніну, фенілаланіну та триптофану знижений, але його достатньо для задоволення потреб, а вміст амінокислот з розгалуженим ланцюгом (лейцину, ізолейцину та валіну) значно збільшений (42 %) порівняно з розчинами, призначеними для застосування пацієнтам з нормальною функцією печінки.
Людям із порушеннями зору 