діюча речовина: prucalopride;
1 таблетка містить 1 або 2 мг прукалоприду (у перерахунку на прукалоприду сукцинат)
допоміжні речовини:
ядро: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат
оболонка:
таблетки по 1 мг гіпромелозу, лактозу, триацетин, титану діоксид (Е 171), макрогол 3000;
таблетки по 2 мг гіпромелозу, лактоза, триацетин, титану діоксид (Е 171), макрогол 3000, заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172), індиго (E 132).
Таблетки, покриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 1 мг - білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, з гравіюванням « » на одній стороні та без гравіювання на іншій стороні
таблетки по 2 мг - рожеві, круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням « » на одній стороні та без гравіювання на іншій стороні.
Агоніст серотонінових рецепторів. Код АТХ A0ЗА Е04.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Прукалоприд - це дигідробензофуранкарбоксамід, що посилює моторику кишечника. Прукалоприд є селективним, високоафінним агоністом 5НТ 4 -серотонінових рецепторів, що, швидше за все, пояснює його вплив на моторику кишечника. Спорідненість з іншими типами рецепторів in vitro спостерігалася тільки при концентраціях, що перевищують його поріг зв'язування з 5-НТ 4 - рецепторами мінімум у 150 разів.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Прукалоприд швидко всмоктується після разового прийому внутрішньо дози 2 мг максимальна концентрація (max) досягається через 2-3 години. Біодоступність після перорального застосування перевищує 90%. Застосування препарату під час їди не впливає на біодоступність.
Розподіл. Прукалоприд розподіляється по всьому організму, обсяг розподілу в рівноважному стані (Vd ss) становить 567 л. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 30%.
Метаболізм. Метаболізм не є головним шляхом виведення прукалоприду з організму. Метаболізм препарату в печінці людини in vitro протікає дуже повільно, з утворенням невеликої кількості метаболітів. Після прийому внутрішньо радіоактивно міченого прукалоприду в сечі та калі в невеликих кількостях виявляються 7 метаболітів. У кількісному відношенні найважливішим є метаболіт R107504, 3,2% та 3,1% якого виявляються в сечі та калі відповідно. Інші метаболіти, які були ідентифіковані в сечі та калі – R084536 (утворюється шляхом N-дезалкілювання) у кількості 3% дози, продукти гідроксилювання (3% дози) та N-окислення (2%). Близько 92-94% загальної радіоактивності у плазмі становила діючу речовину у незміненому вигляді. R107504, R084536 та R104065, що утворюються шляхом О-деметилювання, були визначені як незначні метаболіти.
Висновок. Більша частина діючої речовини виводиться у незміненому вигляді (приблизно 60-65% нирками та близько 5% з калом). Виведення незміненого прукалоприду нирками включає пасивну фільтрацію та активну секрецію. Кліренс прукалоприду із плазми крові становить у середньому 317 мл/хв, кінцевий період напіввиведення – приблизно 1 день. Рівноважний стан досягається через 3-4 дні застосування препарату, причому при застосуванні прукалоприду у дозі 2 мг 1 раз на день мінімальна та максимальна концентрації у плазмі крові у рівноважному стані становлять 2,5 та 7 нг/мл відповідно. При застосуванні один раз на день коефіцієнт накопичення препарату коливається від 1,9 до 2,3. Фармакокінетика прукалоприду лінійно залежить від дози в діапазоні до 20 мг/добу. Фармакокінетика препарату не змінюється протягом тривалого застосування у дозі 1 раз на день.
Особливі категорії хворих.
Популяційна фармакокінетика. Популяційний аналіз фармакокінетики показав, що уявний загальний кліренс прукалоприду залежав від кліренсу креатиніну, проте не виявив залежності від віку, маси тіла чи расової приналежності пацієнтів.
Пацієнти похилого віку. При прийомі препарату літніми пацієнтами у дозі 1 мг 1 раз на день максимальна концентрація прукалоприду в плазмі крові та AUC (площа під кривою «концентрація-час») були на 26% та 28% відповідно вищими, ніж у молодих пацієнтів . Ця відмінність може бути пов'язана з ослабленням функції нирок у людей похилого віку.
Порушення функції нирок. У порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок у пацієнтів зі слабким (кліренс креатиніну 50-79 мл/хв) та помірно вираженим (КК 25-49 мл/хв) порушенням функції нирок концентрація прукалоприду в плазмі крові після однократної ного застосування в дозі 2 мг була підвищена на 25% і 51% відповідно. У хворих з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 24 мл/хв) концентрація прукалоприду в плазмі була в 2,3 рази вищою, ніж у здорових добровольців.
Порушення функції печінки. Позанирковий шлях виведення прукалоприду становить близько 35%. У невеликому фармакокінетичному дослідженні було виявлено, що C max та AUC прукалоприду в середньому на 10-20% вище у пацієнтів з порушенням функції печінки від помірного до тяжкого ступеня порівняно зі здоровими пацієнтами.
Клінічні характеристики.
Покази.
Симптоматична терапія хронічної запору у дорослих, у яких інші проносні засоби не дають достатнього ефекту.
Гіперчутливість до активного компонента або будь-якої допоміжної речовини.
Порушення функції нирок вимагає проведення діалізу.
Перфорація або обструкція кишечника внаслідок анатомічних або функціональних порушень стінки кишечника, механічна кишкова непрохідність, тяжке запалення кишечника, наприклад хвороба Крона, виразковий коліт та токсичний мегаколон/мегаректум.
Прукалоприд має слабкий потенціал до фармакокінетичних взаємодій. Переважно виводиться із сечею у незміненому вигляді (близько 60% дози), метаболізм in vitro дуже повільний.
У дослідженнях in vitro із застосуванням мікросом печінки людини прукалоприд не демонстрував впливу на активність ферментів CYP450 при терапевтичних концентраціях.
Хоча прукалоприд може слабко зв'язуватися з Р-глікопротеїном (Р-ГП), при клінічно значущих концентраціях він не гальмує активності (Р-ГП).
Вплив прукалоприду на фармакокінетику інших лікарських засобів
При одночасному застосуванні прукалоприду та еритроміцину концентрація останнього в плазмі збільшується на 30%. Механізм цієї взаємодії невідомий.
Не спостерігалося клінічно важливого впливу прукалоприду на фармакокінетику варфарину, дигоксину, етилового спирту, пароксетину та пероральних контрацептивів.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику прукалоприду
Кетоконазол, активний інгібітор CYP3A4 та Р-глікопротеїну в дозі 200 мг 2 рази на добу збільшував AUC (площа під кривою "концентрація-час") прукалоприду приблизно на 40%. Цей вплив не є клінічно важливим. Подібні взаємодії очікуються і з іншими потужними інгібіторами Р-глікопротеїну, наприклад верапамілом, циклоспорином А та хінідином.
Пробенецид, циметидин, еритроміцин та пароксетин у терапевтичних дозах не впливали на фармакокінетику прукалоприду.
Прукалоприд головним чином виводиться нирками. Пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня рекомендована доза 1 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) Резолор ® призначають з обережністю через обмежені дані щодо застосування препарату цієї категорії пацієнтів.
Безпека та ефективність застосування препарату хворим з тяжкими та клінічно нестабільними супутніми захворюваннями (наприклад серцево-судинними або захворюваннями легень, неврологічними чи психічними розладами, онкологічними захворюваннями, СНІДом та ендокринними захворюваннями) не встановлені під час контрольованих клінічних досліджень. Слід бути обережними при призначенні препарату Резолор ® пацієнтам з такими захворюваннями, особливо при наявності серцевої аритмії або ішемічної хвороби серця в анамнезі.
При тяжкій діареї може знижуватися ефективність пероральних контрацептивів. Рекомендується використовувати додаткові методи контрацепції для запобігання зниженню ефективності пероральних контрацептивів (див. Інструкції із застосування пероральних контрацептивів).
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.
Застосування під час вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку
У період лікування прукалопридом жінкам репродуктивного віку слід використовувати відповідні методи контрацепції.
вагітність
Досвід застосування прукалоприду під час вагітності обмежений. У ході клінічних досліджень зареєстровані випадки викидня, хоча з огляду на наявність інших факторів ризику зв'язок цих явищ із застосуванням прукалоприду залишається доведеним. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність ність, внутрішньоутробний розвиток, перебіг пологів або післяпологовий розвиток. Препарат Резолор ® не рекомендується застосовувати під час вагітності.
годування груддю
Прукалоприд виділяється у грудне молоко. У разі застосування препарату у терапевтичних дозах негативного впливу на дітей, яких годують груддю, не очікується. Оскільки немає даних про застосування жінками, які годують груддю, препарат не рекомендується застосовувати під час лактації.
фертильність
Дослідження на тваринах показують, що впливу на фертильність немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У клінічних дослідженнях повідомлялося про випадки запаморочення та втоми під час застосування препарату Резолор ® , особливо в перші дні лікування, що може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
>
Дорослі.
2 мг 1 раз на день перорально, незалежно від їди, у будь-який час доби.
Через специфічний механізм дії прукалоприду (стимуляція пропульсивної моторики) збільшення добової дози до більше 2 мг навряд чи призведе до посилення ефекту.
Якщо після 4 тижнів прийому прукалоприду 1 раз на день лікувального ефекту не досягається, слід провести повторний огляд пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності подальшого лікування.
Ефективність прукалоприду встановлено під час подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень тривалістю до 3-х місяців. Ефективності прийому прукалоприду протягом тривалішого періоду в ході плацебо-контрольованих досліджень продемонстровано не було. У разі тривалого лікування слід регулярно контролювати наявність ефекту.
Пацієнти похилого віку (> 65 років).
Починають з 1 мг 1 раз на день, при необхідності дозу збільшують до 2 мг 1 раз на день.
Пацієнти з порушенням функції нирок.
При тяжкому ступені порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв/1,73 м 2) доза становить 1 мг 1 раз на день. Для пацієнтів зі слабким та помірним ступенем порушення функції нирок корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції печінки.
При тяжкому ступені порушення функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкова доза становить 1 мг 1 раз на день. Дозу можна збільшити до 2 мг, якщо необхідно посилити лікувальний ефект за умови гарної переносимості дози 1 мг. Для пацієнтів зі слабким та помірним ступенем порушення функції печінки корекція дози не потрібна.
Діти.
Резолор ® не рекомендується застосовувати дітям.
Дослідження за участю здорових добровольців показало, що прукалоприд добре переноситься при підвищенні дози до 20 мг 1 раз на день (в 10 разів більше за рекомендовану терапевтичну дозу). Передозування може призвести до симптомів, зумовлених посиленням відомих побічних ефектів препарату, включаючи головний біль, нудоту та діарею. Специфічного антидоту для препарату Резолор ® не існує. У разі передозування слід, за необхідності, проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Значна втрата рідини внаслідок діареї або блювання може вимагати корекції електролітного балансу.
У 17 подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях, Резолор ® застосовували внутрішньо приблизно 3300 пацієнтів з хронічним запором. З них понад 1500 пацієнтів отримували Резолор ® у дозі 2 мг 1 раз на день, тоді як приблизно 1360 пацієнтів отримували 4 мг прукалоприду на день. Найбільш частими побічними реакціями при застосуванні препарату Резолор у дозі 2 мг на день були головний біль (17,8%) та небажані реакції з боку травного тракту (болі в животі (13,7%), нудота (13,7%), діарея (12,0%). Небажані реакції розвивалися переважно на початку лікування та зазвичай зникали через кілька днів, не вимагаючи відміни лікування. Інші побічні реакції спостерігалися епізодично. Більшість небажаних реакцій були слабкими або середньої тяжкості.
У разі застосування рекомендованої дози прукалоприду 2 мг у ході клінічних досліджень спостерігалися нижченаведені побічні реакції, частота яких визначена як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000) і невідомо (не може бути встановлена за наявними даними) . Усередині кожного класу частоти побічних реакцій представлені як зменшення серйозності. Частота розрахована на основі зведеного аналізу даних 17 подвійних сліпих плацебо-контрольованих іследувань.
З боку метаболізму:
часто – зниження апетиту.
З боку нервової системи:
дуже часто - головний біль;
часто - запаморочення
нечасто – тремор.
З боку серцево-судинної системи:
нечасто – відчуття серцебиття.
З боку шлунково-кишкового тракту:
дуже часто - нудота, діарея, біль у животі
часто - блювання, диспепсія, метеоризм, патологічні кишкові шуми;
нечасто – ректальна кровотеча.
З боку сечовивідної системи:
нечасто - півлакіурія.
Загальні порушення:
часто - слабкість,
нечасто - лихоманка, нездужання.
Опис окремих побічних реакцій
Після першого дня застосування часті побічні реакції, про які повідомлялося, мали приблизно однакову частоту (з різницею не більше 1%) у групі Резолору ® та плацебо, за винятком нудоти та діареї, що виникали частіше у групі пацієнтів, які отримували Резолор ® , але були менш вираженими (різниця в частоті між групою Резолору ® та плацебо склала 1,3% та 3,4% відповідно ).
Серцебиття спостерігалося у 0,7% пацієнтів, які приймали плацебо, 0,9% пацієнтів, які приймали 1 мг прукалоприду, 0,9% пацієнтів, які приймали 2 мг прукалоприду, та 1,9% пацієнтів, які приймали 4 мг прукалоприду. Більшість пацієнтів продовжували застосовувати прукалоприд. Як і при появі будь-якого іншого симптому, пацієнтам слід звертати увагу лікаря на появу серцебиття.
3 роки.
Зберігати в сухому місці при температурі не вище 30 ° С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 7 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній упаковці.
За рецептом.
Янссен-Сілаг С.П.А. /
Janssen Cilag SpA
Віа С.Янссен, 04100 Борго Сан Мішель, Латина, Італія /
Via C. Janssen, 04100 Borgo S. Michele, Latina, Italy.
Людям із порушеннями зору 