Людям із порушеннями зору 
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз): симптоми та лікування
Серед інфекційних захворювань, що виникають через проникнення в організм бактерій, грибків, вірусів та найпростіших, окремо виділяють категорію трансмісивних. Це заразні хвороби, збудники яких передаються через кровосисних членистоногих.
Наприклад, провокує укус кліща бореліоз або хворобу Лайма — сезонну інфекцію, що широко поширена в Північній півкулі з березня по листопад. Але пік активності припадає на травень-червень та серпень-вересень, що пов'язано з особливостями іксодового кліща (основного переносника інфекції), для якого прохолодна та похмура погода сприятливіша, ніж сонячні сухі дні. Попри це, протягом усіх теплих місяців року зберігається ризик зараження, небезпечного для здоров'я людини.
Тому прогулянки в лісі, особливо в густому та вологому, як і пікніки на природі, потребують дотримання заходів безпеки та розуміння, як проявляється інфекція.
Що таке хвороба Лайма (бореліоз)
Це інфекційне захворювання, що викликається бактеріями Borrelia burgdorferi та Borrelia afzelii. Воно отримало назву від міста Лайм, розташованого в штаті Коннектикут, США. Саме там вперше були описані випадки подібної хвороби, де в 1975 виникла епідемія незрозумілого та вперше виявленого артриту. Після 7-річного пошуку причин у 1982 році визначили збудника інфекції — бактерію Borrelia burgdorferi, що передається кліщами.
Хвороба Лайма, симптоми якої можуть змінюватись від появи червоного кільця навколо місця укусу до проблем із суглобами, серцем та нервовою системою, часто проявляється у кілька стадій, а перші ознаки – протягом місяця. Тому після укусу рекомендують протягом 30 днів стежити за самопочуттям, місцем ураження та щодня вимірювати температуру, підвищення якої вкаже на запальний процес та необхідність звернення за медичною допомогою.
Класифікація та стадії розвитку хвороби Лайма
Бореліоз зазвичай класифікується на основі трьох стадій розвитку захворювання:
Рання локалізована інфекція (стадія І). Основна ознака — еритема (червоне кільце), що мігрує навколо місця укусу. Може з'явитися за кілька днів або тижнів і поширюватись по шкірі.
Рання розсіяна інфекція (стадія ІІ). Поширення бактерій організмом може статися через кілька тижнів або місяців після укусу. При цьому червоне кільце періодично зникає та знову з'являється.
Пізня хронічна інфекція (стадія ІІІ). Виникає за кілька місяців або років після укусу кліща, якщо хвороба залишилася нерозпізнаною або не лікувалася на попередніх стадіях. В цьому випадку наслідки хвороби Лайма важкі та можуть проявлятися у вигляді хронічного артриту з болями та набряклістю суглобів, неврологічних порушень (паралічі, невропатії), кардіологічних проблем (запалення серцевого м'яза, аритмія, тахікардія).
Інкубаційний період хвороби та пов'язані з ним симптоми залежать від особливостей організму. При підозрі на бореліоз слід звернутися до лікаря для діагностики та лікування.
Збудник, перебіг, результат бореліозу
Джерело зараження — бактерії з роду Borrelia, переважно Borrelia burgdorferi для Північної Америки та Європи, а також Borrelia afzelii та Borrelia garinii для Європи та Азії. Вони передаються людині через укуси інфікованих кліщів, переважно роду Ixodes.
Враховуючи, що хвороба Лайма розвивається у кілька стадій, вона характеризується різною тяжкістю течії. На ранніх етапах виникає почервоніння, припухлість шкіри та загальноінфекційний синдром: лихоманка, слабкість, нездужання, головний та м'язовий біль.
Нерідко при зверненні до дерматолога у перші 7 днів діагностують алергічну реакцію на укус кліща, тому що аналіз крові на антитіла IgM до борелій дозволяє виявити інфекцію не раніше ніж через 2 тижні.
При подальшому поширенні зараження уражаються органи та системи, зокрема нервова, серцево-судинна або суглобова, що викликає серйозне погіршення самопочуття і вимагає комплексного лікування.
Тому виявлення на ранній стадії підвищує шанси на одужання від хвороби Лайма.
Але при недостатньому або відсутньому лікуванні результат менш сприятливий, а деякі симптоми можуть перейти в хронічну форму.
Причини появи бореліозу
До основних факторів виникнення хвороби належать:
Укуси інфікованих кліщів, які стають господарями та переносниками бактерії Borrelia. Вони заражаються ними, живлячись кров'ю інфікованих звірів, таких як гризуни або оленячі тварини. Коли кліщ прикріплюється до людини та живиться її кров'ю, бактерії можуть проникати в кровотік через його слину.
Присутність інфікованих кліщів у навколишньому середовищі. Синдром Лайма найчастіше зустрічається у деяких районах Північної Америки, Європи та Азії, для яких характерні популяції цих членистоногих. Вони можуть бути в лісах, високій траві, чагарниках або садових зонах.
Пора року. В основному пік захворювання припадає на весну та літо, коли активність кліщів найвища.
Не кожен укус призводить до зараження. Більшість кліщів не інфіковані бактерією Borrelia burgdorferi. Проте, якщо він присмоктався до шкіри, рекомендується видалити його якнайшвидше.
Симптоми бореліозу
Прояви залежать від стадії захворювання:
Стадія I:
шкірні реакції: еритема мігруюча (еритема Лайма) у вигляді червоного кільця та плями розміром від 10 до 60 мм у діаметрі, яке може викликати біль та свербіж;
грипоподібні симптоми: втома, головний, м'язовий та суглобовий біль, лихоманка, подразнення в горлі, нудота.
Стадія II — червоне кільце або пляма можуть зникнути та з'являтися на різних ділянках шкіри. До загальноінфекційного синдрому можуть додатися неврологічні прояви, включно з паралічем обличчя, запамороченням, порушенням сну, мігренню.
Стадія III — характеризується рядом системних порушень, а саме:
ураження суглобів: різні види артритів, включно з доброякісним рецидивуючим і хронічним артритом прогресуючим, а також мігруючі артралгії;
неврологічні симптоми: невропатія (ушкодження периферичних нервів), позитивний тест на бореліальну хворобу, паралічі;
кардіологічні дисфункції: запалення серцевого м'яза, порушення серцевого ритму.
Негативні прояви пізньої стадії — це найчастіше симптоми недолікованого бореліозу, який також може призвести до атрофічного акродерматиту та осередкової склеродермії, що проявляється сильним ураженням шкіри на кінцівках, ліктях, кистях, підошвах.
Ускладнення хвороби Лайма
Попри те, що важкі наслідки кліщового бореліозу зустрічаються рідко та розвиваються не у всіх інфікованих, виділяють низку найбільш небезпечних із можливих:
Хронічний лаймовий артрит, який може торкнутися одного або декількох суглобів, зазвичай великих, наприклад колін.
Неврологічні ускладнення, що виникають на тлі інфікування нерівної системи. Найчастіше спостерігаються паралічі, невропатії (ураження периферичних нервів), неврологічні розлади (запаморочення, порушення сну, проблеми з пам'яттю та концентрацією).
Кардіологічні проблеми — запалення серцевого м'яза (міокардит), що призводить до порушень серцевого ритму або серцевої недостатності.
Також хвороба Лайма може викликати ураження шкіри, очей, печінки, нирок та інших органів. Тому поряд із типовою симптоматикою можуть спостерігатися шкірні висипання, порушення зору, печінкова та ниркова дисфункція.
Як передається кліщовий бореліоз
Механізм зараження передбачає кілька етапів:
Попадання на шкіру інфікованого кліща прямо чи опосередковано. У першому випадку людина безпосередньо знаходиться в зоні поширення членистоногого, в його природному середовищі. У другому кліщ може потрапити на одяг або волосся при контакті з іншими людьми, які повертаються з лісу, наприклад, у громадському транспорті.
Передача мікробів. Коли кліщ прикріплюється до людини та починає харчуватися кров'ю, бактерії Borrelia burgdorferi передаються через його слину. Зазвичай це відбувається за кілька годин після укусу.
Період інкубації. Після зараження борелії починають поширюватися організмом. Від укусу до появи симптомів може пройти 1-2 дні чи кілька тижнів.
Раннє виявлення кліща (у перші години прикріплення) та його видалення допомагає знизити ймовірність інфікування.
Особливості перебігу хвороби під час вагітності
Враховуючи, що хвороба лайма — це інфекційне захворювання, виникають деякі ризики для здоров'я жінки та дитини.
Борелія може передаватися від інфікованої матері до плода через плаценту та призводити до розвитку вродженого бореліозу. Відомі випадки, коли заражені немовлята помирали через кілька годин після народження через вроджену патологію серця, яка була спровокована бактерією та виявлялася не тільки в серці, а й легенях, мозку, печінці.
Також описані випадки мертвонароджених дітей та загибелі плода в утробі. Деякі дані передбачають можливу асоціацію між хворобою Лайма та деякими аномаліями розвитку плода, але потрібні подальші дослідження для підтвердження цього зв'язку.
При цьому передача бактерій на дитину — досить рідкісне явище. Проте діагностика бореліозу у вагітних жінок спричиняє складнощі. Тому часто вдаються до серологічних аналізів крові, щоб виявити антитіла до бактерій Borrelia burgdorferi.
Лікування бореліозу передбачає використання антибіотиків, які можуть бути потенційно небезпечними для плода. Рішення про початок та вибір терапії приймає лише лікар.
Особливості захворювання у дітей
Симптоматика синдрому Лайма у дітей може відрізнятись від дорослих. Діагностику ускладнює відсутність скарг з боку дитини та поява неспецифічних ознак, які важко пов'язати із хворобою.
В основному бореліоз у дітей проявляється загальними симптомами: висипання на шкірі, лихоманка, слабкість, біль у м'язах та суглобах.
На другій стадії переважає менінгеальний синдром, а периферична нервова система уражається частіше, ніж у дорослих. Тому спостерігаються головні болі, зниження концентрації та уваги, порушення сну.
Для знищення бактерії застосовується антибактеріальна терапія. Вибір антибіотика та тривалість лікування залежать від стадії та тяжкості захворювання.
Як проводиться діагностика хвороби Лайма
Нерідко ознаки бореліозу у людей маскуються під прояви інших захворювань, наприклад грипу або алергії, що ускладнює постановку діагнозу.
При підозрі на зараження пацієнтові призначають комплексне обстеження, яке включає:
Медичний огляд. Лікар проводить докладне візуальне обстеження та збір інформації про симптоми, медичну історію пацієнта та можливий вплив кліщів.
Серологічні випробування. Далі призначається проведення кров'яних тестів для виявлення антитіл проти Borrelia burgdorferi в організмі: імуноферментного аналізу (ELISA) та імуноелектрофорезу. Позитивний результат вказує на наявність антитіл до бактерії, але не завжди свідчить про активне захворювання, оскільки антитіла можуть залишатися в організмі після одужання або бути результатом попередньої інфекції.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Використовується для виявлення генетичного матеріалу бактерії Borrelia burgdorferi у зразках крові, спинномозковій рідині або інших тканинах. ПЛР-тест може бути корисним у випадках, коли серологічні тести є неоднозначними або на ранній стадії захворювання.
В основному використовується комбінація клінічних даних, результатів тестів та епідеміологічної інформації для визначення наявності або відсутності бореліозу.
Перша допомога
При підозрі на кліщовий бореліоз або укус інфікованого кліща слід:
Обстежити місце укусу та переконатися у наявності кліща.
Видалити кліща, якщо є необхідні інструменти. Якщо ні, краще звернутися до медичних спеціалістів.
Записати дату укусу, оскільки ця інформація може бути корисною при оцінці розвитку симптомів та прийняття рішень щодо подальшого лікування.
Спостерігати за реакцією організму, щоб не пропустити появу висипів, лихоманки, втоми, м'язового болю та суглобових запалень, і за їх появи звернутися до лікаря.
Перша допомога обмежується видаленням кліща та спостереженням за симптомами. Лікування та діагностика проводяться лише медичними фахівцями.
Профілактика бореліозу та методи лікування
Основний метод лікування бореліозу — застосування антибіотиків, зокрема доксицикліну, амоксициліну та цефтріаксону. Тривалість прийому залежить від стадії хвороби та рекомендацій лікаря.
За наявності хворобливих та неприємних симптомів призначаються протизапальні та знеболювальні засоби для полегшення суглобових, головних та м'язових болів.
Щоб знизити ризик зараження, рекомендується:
Уникати перебування у високоризикових зонах, а саме у високій траві, чагарниках і лісових ділянках, особливо в теплі місяці.
Носити захисний одяг: сорочки з довгими рукавами, довгі штани, взуття, що щільно закривається, і капелюх.
Використовувати репеленти, які містять діетилтолуамід (DEET) та пікаридин (для нанесення на шкіру), та інсектициди на основі перметрину (для нанесення на одяг).
Перевірити тіло на наявність кліщів після перебування у потенційно інфікованих місцях.
Видалити кліща якнайшвидше після виявлення. Для цього слід використовувати пінцет або спеціальний інструмент, яким потрібно вхопитися за кліща біля основи поряд зі шкірою і повільно, рівномірно витягувати його без кручення або ривка. Після видалення необхідно обробити ділянку укусу антисептиком.
Висновок
Хвороба Лайма — поширене інфекційне захворювання, яке в певному випадку може загрожувати здоров'ю, але не життю, на відміну від кліщового енцефаліту. Тому питання, скільки живуть з бореліозом, при такому діагнозі некоректне, тому що раннє виявлення підвищує шанси на повне одужання.