Людям із порушеннями зору 
Що таке нервовий зрив і як із цим впоратися?
Нервовий зрив — це патологічне явище, яке може виникнути у будь-якої людини внаслідок пережитих потрясінь. Воно є гострим, тобто виникає раптово після тривалого періоду перебування в стресових умовах і найчастіше триває малу кількість часу.
Подібні патології вважаються захворюваннями з області психіатрії — вони можуть тривати довгий час, супроводжуючи вас по життю та спричиняючи значний дискомфорт. Найвищим ступенем їх прояву вважається перевантаження та зрив компенсаторних можливостей. Його можна класифікувати як межовий стан, в якому здатності ЦНС і психіки до відновлення вже виснажені, проте за належної терапії можуть відновитися. У цьому випадку симптоми нівелюються, і людина знову починає почуватися здоровим та повним сил.
Якщо патології, що виникла, не приділити час, вона здатна перейти в хронічну форму. Так виникають неврози — своєрідна перманентна реакція на найменший стрес, за допомогою якої людська центральна нервова система може скинути напругу, що накопичується. У цій статті ми розберемо основні види цих патологій та методи боротьби з ними.
Види розладів
Щоб зрозуміти, як правильно профілактувати та лікувати нервовий розлад, необхідно розуміти його патогенез та причини. Фахівці виділяють кілька їх різновидів, серед яких:
неврастенія;
тривожний розлад;
панічний розлад;
депресивні порушення;
вегето-судинна (або, правильніше сказати, нейроциркуляторна) дистонія.
Вони відрізняються один від одного основними проявами, які часто ускладнюють диференціацію та правильне встановлення діагнозу. Для деяких порушень характерні фізіологічні відхилення, при яких один із відділів вегетативної системи виявляє у стресових ситуаціях зайву активність. Люди рідко пов'язують таку клінічну картину з психічним перенапруженням і звертаються до терапевта у спробі знайти фізіологічну причину. Тому важливо розуміти, як проявляються такі стани.
Неврастенія
В основі її патогенезу лежить пригнічення діяльності нервової системи, її поступове тривале виснаження. У такому положенні вона не здатна адекватно реагувати на зовнішні подразники, у зв'язку з чим людина починає почуватися загальмованою та непродуктивною. Для таких людей характерний пригнічений настрій, емоційна лабільність, дратівливість. На тлі постійної дисфорії можуть розвиватися головний біль, різноманітні порушення сну (наприклад, безсоння, денна сонливість, кошмари). Одночасно зі зниженням працездатності спостерігається стала стомлюваність і млявість, проте зустрічаються періоди збудження, що супроводжується розосередженістю та дефіцитом уваги.
Тривожний розлад
Через постійну напругу пацієнт при такому типі патології починає зациклюватися на думках, що його тривожать, які мають цілком реальне підґрунтя. Страхи можуть бути пов'язані з побутовими проблемами, особистими чи робочими стосунками. Незначні неприємності на тлі виснаження відновлювальних ресурсів психіки перетворюються на справжню трагедію, яка займає всі думки і не дає розслабитись. На ці переживання витрачаються залишки концентрації та спокою, через що присутні постійна тривога та дратівливість. Працездатність та стресостійкість перебувають на критично низькому рівні.
Панічний розлад
Для цього різновиду характерно періодичне виникнення панічних атак. В цьому випадку без очевидних причин хворий починає відчувати різке почуття тривоги, страху за своє життя. При цьому виникають і вегетативні порушення — утруднене дихання, відчуття нестачі повітря, прискорене серцебиття, сильна пітливість. За кілька хвилин (максимум — через пів години) напад проходить, проте залишається страх його повторення. Люди починають переживати про можливий рецидив, страждають від неможливості передбачити nf запобігти його появі. Через це порушується загальний стан, знижується здатність концентруватися на виконуваних завданнях. Симптоми поза нападами нагадують тривожний варіант патології.
Депресивний розлад
Для нього характерна повна незацікавленість у тому, що відбувається. Людина відчуває постійну апатію, перестає цікавитись навколишнім світом та своїми захопленнями. Вона перестає будувати плани та сприймає всі події, що відбуваються, в негативному ключі. Можуть виявлятися супутні фізіологічні проблеми — коливання маси тіла, безпричинна сонливість та постійне недосипання.
Вегето-судинна дистонія
Цей діагноз не внесений до міжнародної класифікації, оскільки поєднує ознаки кількох патологій. Найбільш близьким поняттям вважається нейроциркуляторна дистонія, що характеризується порушенням роботи вегетативного відділу. Таким чином, симпатичний відділ активується, коли у цьому немає потреби, внаслідок чого підвищуються пульс і артеріальний тиск, частішає дихання, з'являється зайва пітливість. Як правило, ці епізоди не можна пов'язати безпосередньо з впливом стресового фактора, тому люди починають шукати органічну причину таких порушень.
Які симптоми можуть свідчити про нервовий зрив
Якщо ЦНС виснажується на тлі якогось із перерахованих відхилень, у певний момент її стан може погіршитися до критичного рівня. У цьому випадку обов'язково настає зрив, що супроводжується наступною симптоматикою:
почуття втоми, яке поступово наростає, унеможливлюючи виконання простих справ, які раніше не вимагали жодних зусиль;
перманентно погіршений настрій, спроби самознищення, тривога та дисфорія в ранковий час, відчуття, що нічого хорошого в житті вже не станеться;
емоційне вигорання, в якому неможливо відчувати позитивні емоції;
проблеми з прийняттям рішень, коли ви не можете визначитися, чого ви хочете, який вибір буде вірним, які ризики несе певна ситуація;
відчуття нестачі повітря, відчуття, що ви задихаєтеся, що супроводжується патологічною симптоматикою (прискорення дихання, зменшення його глибини);
істеричність та емоційна лабільність, різка агресія та запальність на тлі плаксивості;
психосоматичні симптоми — виникнення болю, який не має органічних причин, запаморочення, відчуття посиленого серцебиття, грудка в горлі, що заважає дихати або ковтати;
порушення сну — найчастіше спостерігаються безсоння та нічні кошмари.
Перелічені ознаки нервового зриву можуть виникати поступово або відносно одночасно, проте найчастіше перебіг можна умовно розділити на кілька фаз:
Бурхлива діяльність. Людина стає дуже діяльною, починає хапатися за всі справи одночасно, проте тривожність продовжує зростати разом з активністю. Характерний безпідставний оптимізм.
Різкий спад. Працездатність знижується, коли не залишається сил на такі активні дії, з'являється відчуття нервозності та втоми.
Настає дисфорія та депресія, пов'язані з неможливістю виконувати звичайні справи. У цій стадії часто проявляється психосоматика.
Головними труднощами у діагностиці є часта неуважність щодо свого психологічного стану — ми часто списуємо постійну пригніченість та розфокусованість на збільшення навантажень чи недостатній відпочинок. Легко звинуватити в безсонні режим, що збився, а дратівливість — пов’язати з гормональними змінами. Тому часто причиною звернення за допомогою стають саме фізичні зміни, на підставі яких фахівець, ймовірно, запідозрить психосоматичну природу хвороби. Також варто пам'ятати — кожен організм індивідуальний, і немає загальної чіткої клінічної картини для таких порушень. У кожного з нас різний поріг стійкості до стресів, і слід уважно ставитися до свого самовідчуття.
Причини невротичних розладів
Як уже згадувалося, основним етіологічним фактором для подібної патології є хронічний стрес, з яким нервова система не здатна боротися довше за певний час. Реакція на нього може відрізнятись, проте етіологія зберігається у всіх ситуаціях.
Немає чіткого визначення сили психологічного потрясіння, необхідної для таких порушень психіки, оскільки лабільність ЦНС індивідуальна для кожного. Невротичний розлад і подальший зрив можуть розвинутись навіть на тлі незначних змін у звичному укладі, якщо вони виявилися травматичними для душевної рівноваги.
Чому з'являється розлад
Існує безліч ситуацій, які можуть закінчитися подібним чином:
трудоголізм, що виснажує психіку постійними навантаженнями;
індивідуальна тривожність, через яку вам не вдається розслабитися, і ви поступово виснажуєте компенсаторні можливості;
прийом токсичних речовин (алкоголю чи наркотиків), оскільки вони згубно впливають на роботу та здоров'я ЦНС;
конфлікти з близькими людьми;
труднощі на роботі — викликають страх втрати доходу та необхідності шукати новий колектив або рід діяльності;
спадковість — як правило, аналогічні проблеми у найближчих родичів часто призводять до порушень у їхніх дітей;
несприятливе навколишнє середовище — постійна небезпека для життя або важкі умови проживання;
наявність серйозних захворювань — на їхньому фоні часто виникають тривожний і депресивний підтипи.
Виявлення причини стресу, що спричинив наявні порушення, є важливим етапом у визначенні того, як лікувати нервовий зрив. Без припинення згубного впливу зовнішніх і внутрішніх чинників неможливо досягти нормалізації психічного стану.
Якими можуть бути наслідки зриву
Якщо вчасно не звернутися за медичною допомогою та не розпочати терапію, функціональна здатність нервової системи прогресивно погіршуватиметься, приносячи людині все більше дискомфорту та проблем. До найпоширеніших патологій, які виникають на цьому тлі, відносять:
маніфестуючу стенокардію — часті болі в ділянці серця, що іноді виникають спонтанно;
відчуття серцебиття;
підвищення артеріального тиску та розвиток гіпертонічної хвороби;
часті головні болі та запаморочення, що не мають органічних причин, біль частіше має оперізуючий характер;
функціональні порушення у роботі шлунково-кишкового тракту — діарею, запор, диспепсію, синдром подразненого кишківника;
інфаркт та інсульт, що виникають через спазм коронарних артерій та підвищений тиск;
часте приєднання інфекцій.
Наслідки нервового зриву можуть мати соціальний характер. Відсутність працездатності призводить до неможливості виконувати робочі завдання, через що зростає ризик втратити роботу та виявитись не працевлаштованим у період постійного стресу, який на цьому фоні значно посилиться. Такі люди стають важкими у спілкуванні, через що часто конфліктують із колегами, друзями та родичами. Наявність постійної сварки часто призводить до руйнування встановлених соціальних зв'язків та робить жертву хвороби відокремленою від соціуму.
Існує також окрема група патологій, які виникають через постійну психологічну напругу. До них належать різні залежності — алкогольна, наркотична, пристрасть до сигарет. Це пов'язано з бажанням зменшити тривожність і поринути у забуття, домогтися відчуття відсутності проблем. Люди часто намагаються таким чином знайти спокій, тому що в стані сп'яніння не здатні відчувати стрес і паніку. Такий шлях спричиняє важку інтоксикацію та не є ефективним методом лікування — нервовий зрив і загальні порушення лише посиляться після виведення токсинів з організму.
Враховуючи перелічені фактори, варто звернутися до фахівця за перших ознак порушення, оскільки на ранніх стадіях найлегше уникнути таких ситуацій. У цьому випадку лікування може бути немедикаментозним, спрямованим на нормалізацію ритму життя та загального здоров'я.
Як зрозуміти, чи є у вас нервовий зрив
Самодіагностика стає основою успіху у позбавленні ознак цієї патології на ранніх етапах. Однак, щоб вчасно надати собі допомогу, слід знати, як зрозуміти, що в тебе нервовий зрив. Є кілька простих правил:
Ретельно оцінюйте свій настрій. Кожен з нас має якийсь рівень емоційної лабільності, і періоди поганого настрою не є відхиленням від норми. Однак варто розуміти — якщо вони тривають кілька днів і більше, психіка напружена та не здатна вийти із цього стану.
Зверніть увагу на працездатність. У кожного бувають часи, коли працювати не хочеться, і це може бути пов'язане з банальною втомою. Проте якщо понад тиждень поспіль вам не вдається виконати елементарні, нетрудомісткі завдання — це привід задуматися.
Чи немає у вас нав'язливих думок. Тривожитися про щось — нормальна реакція на важливі події, проте ви в будь-який момент повинні назвати раціональну причину для ваших страхів, інакше вони безпідставні та просто виснажують ресурси ЦНС.
Чи є те, що приносить вам радість. Захоплення, хобі та просто цікаві заняття дозволяють справлятися з потрясінням та отримувати задоволення від життя. За таких розладів люди перестають відчувати інтерес до будь-чого, внаслідок чого впадають у стабільну апатію.
Як відбувається ваше спілкування з близькими. Якщо останнім часом вас все дратує, а звичайні речі здаються травмуючими, потрібно проаналізувати своє самовідчуття. Якщо причини для конфлікту здаються серйозними тільки вам, можливо, ви стали психологічно вразливими.
Наскільки оптимістичні ваші уявлення про майбутнє. Реально оцінювати шанси на успіх — це нормально, проте якщо вам здається, що попереду на вас чекає лише чорна смуга — задумайтеся.
Оцініть здоров'я. Психосоматичні відхилення часто проявляються яскравіше, ніж психологічні. Якщо ви не можете знайти об'єктивні причини для головного болю або кардіалгії, а обстеження у лікаря не дають результату, варто шукати їх за допомогою психолога.
Якщо ви знайшли що-небудь із перерахованого, краще розпочати терапію відразу. Тоді вам буде простіше відновити звичний ритм життя.
Скільки триває нервовий зрив
Сама патологія є гострим захисним механізмом, тому не передбачає тривалого протікання. На тривалість впливають:
рівень травматичності причини, що призвела до появи симптомів;
темперамент людини;
темпи початку терапії;
супутні психічні та фізичні патології.
В середньому, описана клінічна картина може триматися від декількох днів до декількох тижнів або місяців. Ті, хто схильний накопичувати емоції в собі, як правило, довше страждають від наслідків накопиченого стресу, він має стійкий характер і важче піддається лікуванню. Причиною цього стає більш часте приєднання психосоматичних порушень. За наявності супутньої депресії пацієнта важче вивести із тривожних та апатичних станів.
Реабілітація також займає тривалий час, і на перших етапах її результати можуть бути непомітними. Не варто впадати у відчай і кидати її, адже від стабільності лікування залежить ваше здоров'я та подальше життя.
Лікування та профілактика нервового розладу
Існує велика кількість методів терапії цього порушення, розрахованих на різні ступені тяжкості та стадії перебігу. Умовно їх можна поділити на кілька груп:
допомога при гострих порушеннях;
немедикаментозні методи;
лікарська терапія та втручання фахівців.
Усі вони ефективні та мають виконуватися у повному обсязі задля досягнення очікуваного результату.
Гострі прояви характерні для панічного підвиду, в якому симптоматика яскраво проявляється у вигляді нападів. Якщо ви відчуваєте незрозумілі страх, тривогу, відчуття нестачі повітря та почастішання пульсу, виконайте такі маніпуляції:
забезпечте доступ свіжого повітря — відкрийте вікна, відійдіть від людей на вільну ділянку приміщення чи вулиці;
випийте дрібними ковтками склянку води, якщо до неї є доступ;
займіться дихальною гімнастикою — рахуючи секунди, на чотири такти зробіть глибокий вдих, затримайте дихання та повільно видихніть з тією ж тривалістю (цю процедуру необхідно повторювати до зникнення почуття тривоги);
підключіть дрібну моторику — почніть масажувати пальці або візьміть будь-який дрібний предмет (м'ячик, масажер, чотки, м'яку іграшку), постарайтеся повільно обмацувати його, масажуючи долоню;
вмийтеся прохолодною водою;
почніть розмовляти з твариною чи самі із собою — це допомагає зосередитися на проголошенні замість страху, можете почати декламувати вірші чи співати, активізуючи пам'ять;
виконайте кілька простих фізичних вправ — присідання, стрибки, проте сильно не навантажуйте себе;
увімкніть метроном або білий шум, щоб дати можливість психіці розвантажитися та зосередитися на мінімальному подразнику;
притисніться до надійної поверхні або займіть горизонтальне положення.
Якщо ви знаєте індивідуальні методи заспокоїтись, використовуйте їх. Вони можуть не подіяти з першого разу, проте допоможуть вашій ЦНС вийти зі стану паніки.
У разі, коли ви стали свідком панічної атаки у близького чи будь-якої іншої людини, забезпечте їй достатній вільний простір, доступ до води та постарайтеся не додавати тригерів своєю поведінкою — не торкайтеся її, не шуміть і не ставте нав'язливі питання.
На ранніх стадіях (коли є лише легко виражені симптоми) нервовий зрив частіше лікується немедикаментозними методами. Вони спрямовані на корекцію стилю життя та допомагають розвантажити ЦНС. Використовуються:
Спорт. Фізична активність дуже важлива, вона дозволяє «заспокоїти нерви» та відновити ендокринну та нервову регуляцію. Додатково вона підвищує вироблення енергії, серотоніну та загальну концентрацію. Систематизовані заняття у спортзалі допомагають упорядкувати життя та внести до нього визначений заздалегідь ритм, якому хворий змушений слідувати. На перших етапах це з великою ймовірністю буде важко, проте згодом має виражений терапевтичний ефект. Рекомендуються йога, фітнес та кардіотренування, оскільки вони додатково нормалізують роботу серцево-судинної системи.
Різні масажі та медитація. Ці заняття пасивні та не вимагають від пацієнта напруги, проте дозволяють розслабитися. Під час сеансу наш мозок відпочиває, рівень тривожності падає. Якщо займатися таким систематично, можна досягти позитивного результату за досить короткий термін.
Домашні тварини. Дотик до вовни заспокоює та знижує рівень паніки, улюбленці найчастіше виявляють сильну емпатію до господарів. На тлі частої дратівливості спілкування з людьми може перерости у конфлікт, тоді як із котом чи собакою сваритися неможливо. Така нетипова соціалізація здатна допомогти пережити кризу та повернутися до нормальної взаємодії зі світом.
Фізіотерапія. Акупунктура — одна з методик, за допомогою якої можна домогтися соматичного та психологічного розслаблення.
Втручання психолога. Без психотерапії дуже рідко вдається досягти стовідсоткового та довготривалого результату. Фахівець допоможе вам опрацювати причини стресу, навчитися справлятися з ним і виробити правильну схему реакції на можливі події, що травмують.
Якщо ж перераховані методи недостатньо ефективні, або проблема посилилася до більш серйозних проявів, необхідно подумати про похід до фахівця. Що робити при нервовому зриві в цьому випадку підкаже психіатр, оскільки це вимагає лікарської терапії. Можуть призначатися:
заспокійливі рослинного походження (корінь валеріани, меліса, м'ята, комплексні трав'яні збори);
вітаміни групи B, що впливають на рівень когнітивних функцій та здоров'я головного мозку в цілому;
рецептурні засоби — антидепресанти, препарати з групи нейролептиків, які безпосередньо впливають на психіку та здатні коригувати серйозні порушення;
симптоматичні медикаменти, що дозволяють усунути ознаки психосоматичних розладів — вони є частиною комплексної терапії.
Усі перелічені ліки ви можете придбати з доставкою на сайті аптеки Receptika. Виберіть прописаний препарат і оформіть замовлення онлайн.
Пам'ятайте, що лікування призначає лікар, і ви повинні дотримуватися схеми. Деякі компоненти можуть викликати побічні ефекти, про які варто повідомити фахівця. Спочатку результату не варто очікувати, оскільки концентрація діючих речовин має досягти в організмі певного рівня. Не слід скасовувати прийом відразу після настання поліпшення — щоб отримати максимальний ефект, потрібно пройти повний курс лікування.
Чи можна уникнути нервового зриву і що для цього робити
ЦНС та психіка людини пластичні та мають великий ресурс для самовідновлення. Якщо зупинити патологічний процес на початку, вона відновить свої функціональні можливості, і ви зможете уникнути описаних наслідків.
Для початку варто провести описаний вище своєрідний тест на нервовий зрив, який допоможе вам визначити рівень стресу та психічного виснаження організму. Якщо ви виявили у себе перелічені ознаки, необхідно приступати до нормалізації навколишніх умов і зайнятися превентивною терапією. Ось перелік необхідних дій:
Визначте причину. Для цього часто потрібна допомога психолога, проте інколи можна впоратися самостійно. Якщо у вас виходить вичленувати конкретний фактор, який провокує занепокоєння, позбавтеся його. Надмірні навантаження на роботі? Беріть на себе менше завдань навіть із ризиком зменшення заробітної плати. Токсичне становище в сім'ї? Дистанціюйтеся від людей, спілкування з якими приносить дискомфорт, закінчіть невдалі стосунки або зверніться до фахівця для їхнього опрацювання. Ви втратили близького родича? Це привід звернутися до психолога та працювати над травмою.
Змініть ритм життя. Знайдіть заняття, яке допоможе вам упорядкувати час і ввести режим — займіться спортом, запишіться на курс вивчення іноземної мови, почніть освоювати музичний інструмент. Існує безліч занять, серед яких потрібно знайти те, на яке раніше не вистачало часу. Зміна обстановки дозволяє знизити рівень тривожності.
Реалізуйте давні плани. Це здатне додати в життя яскравих фарб і урізноманітнити ваш побут.
Нормалізуйте режим дня. Здоровий сон — основа міцної психіки, а постійне недосипання не йде їй на користь. Тут може знадобитися порада лікаря та призначення певних груп препаратів, які допоможуть вам висипатися та позбавлять безсоння.
Подумайте про домашню тварину. Як згадувалося, вони здатні зменшити тривогу та підштовхнути вас організувати себе.
Перелічені дії вимагають тривалої та завзятої роботи над собою, проте вони дозволять вам запобігти повному виснаженню ресурсів кори головного мозку та уникнути тривалої реабілітації надалі. Своєчасна діагностика в цьому випадку допомагає обійтися немедикаментозними методами.
Як вийти із нервового зриву
Якщо ви не змогли виявити розлад, що розвивається, до його критичної точки, залишається боротися з наслідками. Важливо розуміти, як упоратися з нервовим зривом, якщо він уже стався.
Перша допомога схожа на таку при панічній атаці. Постарайтеся відволікти себе, вмийтеся, випийте води та зосередьтеся на будь-якому занятті. Автоматичні рухи здатні знизити інтенсивність процесів збудження у корі мозку. Можете виконати ряд легких фізичних вправ, прийміть трав'яне заспокійливе.
Далі зверніться до психолога. Спроби боротися з потрясінням такого рівня самостійно навряд чи призведуть до очікуваного результату. Чітко дотримуйтесь вказівок фахівця та будьте готові багато працювати.
Схема подальших дій передбачає ті ж пункти, що й профілактика виникнення кризи, проте їх буде важче виконувати через настання апатії та відсутності мотивації змінювати щось у своєму житті. Почніть з щоденної активності, режиму дня та позбавлення від того, що згубно впливає на психіку та є причиною вашого стану, тому що для хобі та захоплень потрібна присутність мінімального рівня енергії. Проте з появою будь-яких бажань постарайтеся їх виконувати задля підвищення рівня ендорфінів у крові. Так є шанс швидше відновити мотивацію, проте не варто за перших її проблисків звалювати на себе занадто багато занять. Це не буде продуктивним та нашкодить вашій психіці.
У цей період особливо важлива допомога близьких, які зможуть забезпечити вам безпечне та комфортне середовище, в якому вам вдасться мінімізувати кількість можливих стресів.
Як відновитись після нервового зриву
Процес реабілітації після такого нервового потрясіння буде довгим та трудомістким. Навіть вийшовши з кризи, система регуляції перебуватиме в стані виснаження та потребуватиме довготривалої підтримки. Існує кілька правил, які допоможуть вам подолати цей етап із максимальною користю для себе:
Налаштуйтеся на поступові зміни. Навіть застосування сильних препаратів за день не поверне вас до ідеального самопочуття. Якщо ви не чекатимете швидкого прогресу, то ваш організм отримає можливість поступово відновити всі втрачені ресурси. Якщо ж ви спробуєте встановити часові рамки, то просто забезпечите собі черговий постійний стрес і зведете нанівець всі зусилля психологів.
Щоб закріпити результат лікування, обов'язково забезпечте собі достатній за тривалістю відпочинок. Візьміть відпустку, злітайте до теплих країн, щоб максимально зменшити необхідність рутини.
Намагайтеся повернути втрачений контакт з людьми. Спілкування дозволяє повернутися до попереднього ритму та знайти підтримку у близьких, тоді як постійна самотність сприяє замиканню у собі та рефлексії. Так ви досягнете лише додаткового приводу для апатії. Поясніть близьким, що в момент конфлікту ви знаходилися у тяжкому психологічному стані та хотіли б налагодити стосунки знову. Це допоможе позбавитися від вагомої причини потрясіння.
Дотримуйтесь активного та здорового способу життя. Спорт, який дає змогу вийти з кризи, має залишитися у вашому житті на постійній основі для підтримки стабільного рівня серотоніну. Спробуйте також правильно харчуватися, щоб забезпечити постійне надходження достатньої кількості вітамінів та мінералів, необхідних для правильного функціонування головного мозку. Позбавтеся шкідливих звичок, оскільки вони на організм впливають згубно.
Перегляньте кількість відповідальності у своєму житті. Ми часто беремо на себе непосильну кількість обов'язків, що травмує психіку та погіршує загальне самопочуття. Постарайтеся делегувати повноваження, відмовтеся від деяких сфер, які приносять вам лише дискомфорт та перевтому.
Слідкуйте за режимом сну. У міру нормалізації стану може здатися, що настав час знову переглядати соціальні мережі та дивитися відео до глибокої ночі, проте це вірний шлях до нового зриву. Заведений під час лікування режим має зберігатися довічно.
Намагайтеся уникнути різких життєвих змін. Багато які з них вимагають великої психологічної віддачі, і ваших ресурсів просто не вистачить на подібні завдання.
Дотримуючись цих правил, ви зможете поступово повернутися до нормального життя та позбутися проявів невротичних розладів. Віддалені наслідки у вигляді емоційної лабільності можуть зберігатися протягом багатьох років, і ви повинні ретельно стежити за самопочуттям, щоб не пропустити можливий рецидив. Однак за належної турботи про себе ви забезпечите собі комфортне та насичене позитивними емоціями життя. Коли морально будете готові до змін, постарайтеся перебудувати ваші заняття так, щоб мінімізувати кількість стресогенних ситуацій. Така криза — привід переглянути своє оточення, вид діяльності, що переважає, та стиль життя.