Гіпертрофія лівого шлуночка серця: що це і як можна лікувати

• Класифікація гіпертрофії

• За яких відхилень розвивається гіпертрофія

• Чим небезпечна гіпертрофія лівого шлуночка серця

• До якого лікаря звернутися

• Висновок

ОЗНАКИ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА

Термін «гіпертрофія» в медицині означає збільшення маси або обсягу органу під впливом провокуючих факторів. Тому, пояснюючи, що таке гіпертрофія лівого шлуночка серця (ГЛШ), говорять про збільшення міокарда внаслідок потовщення стінок. До ураження м'яза призводять постнавантаження, викликані фізичною активністю або внутрішніми патологіями, які безпосередньо відбиваються на роботі серцево-судинної системи.

ГЛШ — це не самостійне захворювання, а відхилення від норми. Поява гіпертрофії — внутрішній сигнал, що серцевий м'яз змушений адаптуватися до порушень в організмі або інтенсивних навантажень через зміну форми.

Мал. 1. Здорове серце (1) та гіпертрофія лівого шлуночка (2)

Гіпертрофія лівого шлуночка серця здебільшого спостерігається у пацієнтів, які мають діагноз гіпертонічна хвороба. При гіпертрофії спостерігається потовщення стінки м'язів лівого шлуночка. У разі виявлення цієї патології товщина органу збільшується до 12 мм. При цьому показники норми дорівнюють 7–11 мм. Примітно, що це захворювання не залежить від віку та зустрічається у людей усіх поколінь.

Вилікувати гіпертрофію можна лише за допомогою проведення комплексного лікування та в деяких випадках операції. Але найчастіше кардіологи призначають своїм пацієнтам стандартну консервативну терапію, оскільки патологія не вважається настільки небезпечною, як може здатися багатьом на перший погляд.

Класифікація гіпертрофії

Щоб зрозуміти, як лікувати гіпертрофію лівого шлуночка, необхідно визначити:

• форму відхилення;

• ступінь прояву;

• причину виникнення;

• стадію розвитку.

Форми відхилення:

• Ексцентрична — стінка лівого шлуночка потовщена незначно, тому що збільшення серця, камери та м'язових волокон відбувається у довжину. Основний симптом — уповільнення пульсу.

• Концентрична — м'язи та стінки серця потовщуються. Основні ознаки: підвищений артеріальний тиск, біль за грудиною, утруднене дихання.

Ступінь прояву:

• Латентна — виявити відхилення можна лише за допомогою ехокардіографії, тому що немає виражених симптомів. Нерідко на ГЛШ вказує підвищення у крові тиреотропного гормону (ТТГ).

• Явна — на наявність патології вказують її характерні симптоми (запаморочення, головний біль, аритмія, задишка, набряки, тремор рук, кров із носа, непритомність). Поряд з ними проявляються ознаки гіпотиреозу (безпричинне зниження маси тіла, надмірна пітливість, дратівливість, швидка стомлюваність, тахікардія).

Причини виникнення:

• Фізіологічна — виникає на тлі сильних навантажень на міокард. Таку форму діагностують у людей, чиє серце постійно відчуває сильні навантаження, зокрема спортсменів («спортивне серце»).

• Патологічна — з'являється внаслідок вроджених аномалій чи набутих хвороб серця, нирок, легенів.

Стадія розвитку:

• Початкова — характеризується появою перших ознак, таких як запаморочення, порушення серцевого ритму, біль у грудині, утруднене дихання.

• Латентна — стан компенсації, коли пошкоджений орган повністю або частково пристосувався до змін і функціонує в умовах, що склалися.

• Порушення стану компенсації — спостерігаються ускладнення як серцевої недостатності, інфаркту, аритмії, раптової смерті.

Лівий шлуночок — основна насосна камера серця. Тому зміни у ньому негативно відбиваються на роботі серця та судин.

Ознаки та причини захворювання

Виявити самостійно ознаки цієї патології практично неможливо, адже у половини людей хвороба протікає безсимптомно. Інші 50% пацієнтів можуть відчути недобре: лише коли зазнають фізичного навантаження або переживуть стрес. Також ГЛШ може виявлятися під час вагітності.

Основні видимі ознаки гіпертрофії лівого шлуночка:

• аритмія;

• запаморочення;

• задишка;

• набряклість;

• загальна слабкість організму;

• періодичний біль у серці;

• тремор;

• біль у голові та за грудиною;

• нетипова блідість шкірних покривів;

• різкі непритомності;

• кровотеча з носа.

Стінка шлуночка може бути збільшеною також через перенесені раніше захворювання або надмірне навантаження на серце. Часто серед тих, хто має зазначену патологію, знаходяться професійні спортсмени, чий організм особливо часто відчуває анаеробні навантаження. Як наслідок, м'язова стінка «накачується». Для обстеження цієї патології слід використовувати ЕКГ. Гіпертрофія лівого шлуночка може бути якісно виявлена лише завдяки такому медичному дослідженню, якщо будуть присутні такі ознаки:

• потовщення стінки серця: у жінок понад 10 мм, у чоловіків понад 11 мм;

• індекс відносної товщини стін — вище 0,42;

• співвідношення маси міокарда до площі поверхні тіла (г/м2) — у жінок від 95 г/м2, чоловіки від 125 г/м2.

Результати огляду для вашого лікаря стануть відправною точкою для подальшого призначення лікарських препаратів, рекомендації комплексного корпоративного лікування, а можливо, і проведення подальшої операції.

Гіпертрофія лівого шлуночка, симптоми якої наведені вище, може бути вродженим захворюванням. Ще одна причина виникнення недуги — надмірна вага. При великій масі людини серце працює інтенсивніше, отже навантаження на орган збільшується.

Також до факторів, які провокують появу патології, належать:

• професійне заняття спортом (біг, веслування, велогонки, плавання);

• наявність серцево-судинних захворювань: кардіоміопатії, кардіосклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, аортальної вади серця;

• вроджені або спадкові хвороби: генна мутація, вада серця, хвороба Фабрі;

• хронічні захворювання легень, нирок;

• цукровий діабет;

• ожиріння;

• зловживання алкоголем, курінням;

• запальні процеси;

• гіподинамія.

У групі ризику знаходяться люди похилого віку та пацієнти, які мають сімейну історію ССЗ. При цьому жінки з діагностованою артеріальною гіпертонією більше схильні до ГЛШ, ніж чоловіки, які страждають від підвищеного тиску.

За яких відхилень розвивається гіпертрофія

Патологія прогресує протягом кількох років. Тому зміни відбуваються поступово та на початкових етапах практично безсимптомно. При цьому виділяють низку факторів, які змушують серцевий м'яз працювати сильніше, щоб компенсувати навантаження, що спричиняє гіпертрофію ЛШ.

1. Підвищений артеріальний тиск, який організм не може контролювати самостійно, внаслідок чого розвивається артеріальна гіпертензія (АГ). Чим вищий тиск, тим міокард працює активніше та потовщується швидше. У разі, коли відбулися зміни серцевого м'яза, серцю потрібне підвищене кровопостачання, резерв якого при АГ скорочується. Якщо ГЛШ супроводжується гіпертонією, підвищується ризик розвитку серцевої недостатності, аритмії, інфаркту міокарда та раптової коронарної смерті.

2. Звуження (стеноз) аортального клапана, що уповільнює швидкість кровотоку та посилює роботу серцевого м'яза.

3. Фізичні навантаження, які відрізняються високою інтенсивністю та частотою. Адаптація міокарда до нових умов проявляється у потовщенні стінок. Наприклад, «спортивне серце» формується протягом 2-х років безперервних тренувань 3 рази на тиждень по 3–5 годин на день.

4. Зміни показників крові, зокрема рівень холестерину, що робить її більш в'язкою та підвищує тиск на міокард.

Раніше появу ГЛШ пов'язували з наявністю внутрішніх патологій, особливо серця та судин. Але сьогодні є підтверджені докази, що таке відхилення — самостійна причина інфаркту, атеросклерозу, ІХС, гіпертонії та гіпотонії.

Чим небезпечна гіпертрофія лівого шлуночка серця

Потовщення міокарда безпосередньо відбивається на роботі серця, через що спостерігаються:

• недолік живлення та кисню через що розвивається ішемія;

• порушення скорочення та наповнення лівого шлуночка;

• шлуночкові аритмії;

• порушення коронарного кровообігу;

• систолічна та діастолічна дисфункція серця.

Негативні зміни підвищують ризик серцевої недостатності, аритмії, коронарного атеросклерозу, стенокардії та летального наслідку.

Відомо, що кардіоваскулярні ускладнення провокують гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та куріння. Але в порівнянні з ними ГЛШ значно небезпечніший для їх розвитку.

Діагностика гіпертрофії

Виявити патологію в ділянці лівого шлуночка можна тільки на медичному дослідженні. Як правило, плановий огляд на УЗД призначають пацієнтам, які скаржаться на задишку, запаморочення, біль у грудній клітці та гіпертонікам. Під час прийому лікар-кардіолог досліджує усі камери серця. Навіть незначна гіпертрофія лівого шлуночка вважається приводом для додаткового обстеження, завдяки якому лікар зможе виявити причину патології, щоб потім призначити правильне лікування.

Серед інших методів подальшого огляду можуть бути:

• Дуплексне сканування аорти.

• Вимірювання пульсу та артеріального тиску.

• Доплерівська ехокардіографія.

• Магнітно-резонансна томографія.

• Ізотопна рентгенографія.

• Біохімічний аналіз крові.

Найбільш коректні результати показує ехокардіографія та МРТ, за допомогою яких визначають такі показники:

• відносну товщину стінки (ВТС);

• індекс маси міокарда (ІММ);

• форму відхилення — ексцентричну чи концентричну;

• однорідність серцевого м'яза (структура м'язової тканини).

Мал. 2 Типова ЕКГ при ГЛШ

На основі одержаних даних обирають метод терапії.

Лікування: гіпертрофія лівого шлуночка як патологія

Найпоширеніший варіант лікування гіпертрофії — консервативна терапія шляхом призначення низки препаратів. Спосіб запобігання хворобі, як і список медикаментів, підбирається лікарем-кардіологом. В цьому випадку все залежить від особливостей перебігу такого потовщення стін внутрішніх органів, як гіпертрофія лівого шлуночка. Ознаки та можливі ускладнення при цьому також відіграють важливу роль. Розглянемо кілька можливих варіантів призначення медикаментів залежно від захворювань, що стали чинником розвитку хвороби.

Патологія знаходиться під пильною увагою медицини та науки, які шукають ефективні способи, як усунути гіпертрофію лівого шлуночка та продовжити пацієнтам життя. На цей момент для медикаментозної терапії застосовуються 5 груп препаратів.

{{products}}

Таблиця 1. Групи ліків від ГЛШ та принцип дії.

Рішення, які препарати назначаються при гіпертрофії лівого шлуночка, приймається індивідуально, згідно із супутніми патологіями, віком та фізичним станом пацієнта.

При гіпертонії застосовуються засоби, створені для уповільнення пульсу та зниження тиску. Наприклад:

• «Диротон».

• «Лізиноприл».

• «Верапаміл».

При атеросклерозі аорти рекомендуються препарати, які перешкоджають утворенню тромбів та зменшують рівень холестерину. Це можуть бути:

• Полікозанол

• «Клопідогрел».

• «Аспірин».

При ускладненні кардіологи назначають ліки найсильнішого способу дії. Завдання препаратів — зняти напади аритмії та усунути напади болю в серці. Серед засобів:

• «Нітрогліцерин».

• «Хінідин».

Хірургічне втручання є доцільним у тому випадку, якщо консервативна терапія виявилася неефективною. Щоб відновити просвіт артерій, виконують протезування аорти. При надмірній кількості атеросклеротичних бляшок застосовують стентування аорти.

Народні засоби при лікуванні ГЛШ

Після того, як буде проведено рентгенограму, гіпертрофія лівого шлуночка може бути виявлена. Після цього можна використовувати народні засоби боротьби з причиною захворювання — гіпертонією. Але домашні методи лікування ГЛШ у жодному разі не повинні бути єдиним способом терапії. Важливо перед застосуванням народних методів проконсультуватись з лікарем-кардіологом. Пам'ятайте, що навіть початкова гіпертрофія лівого шлуночка не причина відмовлятися від медичного способу лікування патології.

Серед найпопулярніших народних методів лікування гіпертрофії варто виділити такі рецепти:

• 50 г звіробою залити 1 л води. Настій потрібно кип'ятити на середньому вогні 30 хвилин. Далі: остудити, процідити та приймати третину склянки по три рази на добу.

• 15 мл пагонів лохини розвести 200 мл води та гріти близько 10 хвилин. Готовий лікарський розчин приймати тричі на день не більше однієї столової ложки.

• 15 мл квіток конвалії залити водним розчином спирту. Розчин треба настоювати протягом двох тижнів. Після цього розвести 15 крапель засобу 500 мл води. Речовину приймати тричі на день.

Також важливо знати, що не можна при гіпертрофії лівого шлуночка. Як профілактика пацієнтам рекомендують частково або повністю обмежити вживання:

• алкоголю, нікотину;

• кави;

• солі;

• жирної їжі.

Необхідно уникати фізичної перенапруги та стресів, нормалізувати сон та харчування.

Пам'ятайте, що у разі своєчасного обстеження та сприятливого медичного прогнозу щодо наявності ГЛШ, хвороба часто не потребує серйозного лікування. Смертність при діагностуванні цієї недуги становить трохи більше 4%. Тому гіпертрофію складно назвати небезпечною патологією та складною формою вади серця.

До якого лікаря звернутися

Патологія належить до серцево-судинних захворювань. Тому її лікуванням займається кардіолог, який проводить початковий огляд, видає направлення на дослідження, вивчає результати діагностики, підбирає схему терапії, контролює динаміку та у разі потреби коригує лікувальні заходи.

За наявності супутніх захворювань інших органів та систем може бути рекомендована консультація вузького спеціаліста: нефролога, пульмонолога, ендокринолога.

Висновок

Сучасна медицина та наявність в аптеках ефективних препаратів допоможуть контролювати захворювання та зупинити його прогрес. При незначному потовщені стінки рекомендується корекція способу життя та усунення факторів, що призвели до розвитку ГЛШ. За умови правильної терапії патологія практично не проявляє себе. Але її наявність в анамнезі потребує періодичного відвідування кардіолога, проходження обстеження та дотримання профілактичних заходів.

Ця стаття інформаційна, при появі подібних симптомів обов'язково зверніться до лікаря.

Використана література

• Спеціалізований медичний портал HEALTH-UA.com

• Український медичний часопис

• Практична ангіологія