Людям із порушеннями зору 
Як допомогти дитині подолати стрес
Емоційна безпека, впевненість у собі, внутрішній спокій – важливі складові у розвиток кожної дитини. Будь-які різкі зміни у поведінці – серйозна нагода насторожитися. Не кожна дитина розуміє, що таке стрес. І не може розповісти про це дорослим. Але, якщо він не отримає своєчасної підтримки, це може негативно вплинути на стан його психоемоційного та фізичного здоров'я.
Що таке стрес?
Стрес – це реакція організму людини на психічні, емоційні, фізичні подразники. Це явище відіграє важливу роль у процесі формування особистості людини. У відповідь його поява виробляється адреналін. Стреси можуть нести позитивне або негативне емоційне забарвлення. Але, коли вони набувають хронічної форми – це вже серйозна проблема, яка потребує професійного лікування.
Дитячий стрес - своєрідний захисний механізм психіки дитини, що не сформувалася. Складнощі у спілкуванні з однолітками, проблеми у навчанні, підготовка до іспитів чи контрольних — всі ці фактори можуть його спровокувати. Зазвичай стрес виникає, як у житті щось різко змінюється. Також однією з причин є постійний тиск на дитину: у сім'ї, у школі, на тренуваннях.
Викликати стрес у дитини можуть різні фактори. Наприклад:
Проблеми у школі.
Розлучення з близькими людьми, переїзди на нове місце проживання.
Розлучення батьків.
Постійне невдоволення з боку родичів, учителів.
Цькування однолітками у школі або у дворі (буллінг).
Різкі зміни у порядку дня.
Початок навчального року.
Підготовка до іспитів, вступу до навчальних закладів.
Захоплення комп'ютерними іграми агресивного характеру.
Недостатня кількість необхідних організму мікроелементів та мінералів (дізнатися про це можна з аналізів, призначених лікарем).
Поширені причини стресу у підлітків – неприйняття нового тіла, зовнішності, що формується у процесі фізіологічного дозрівання. Якщо цей процес відбувається раніше або пізніше, переживання ще більше посилюються. У цьому віці вже трапляється нерозділене кохання, що приносить серйозні моральні страждання.
Будь-які форми насильства, перебування в небезпечній ситуації, сварки, переживання розлучення батьків або смерті близької людини сприймаються дитиною, що дорослішає, болісно. Через істинні або вигадані психологічні проблеми, що виникають у підлітковому віці, згодом люди страждають від замкнутості, комплексів і фобій.
Іноді ознаки стресу важко визначити. Тому варто виявляти пильную увагу до дітей, щоб вжити відповідних заходів вчасно.
Якими бувають реакції дітей у стресових ситуаціях?
Реакції дітей на стресові ситуації виявляються по-різному. Багато в чому яскравість їхнього прояву залежить від віку, характеру, темпераменту дитини. Ознаки хронічного стресу:
постійна зміна настрою;
замкнутість, небажання спілкуватися з оточуючими, навіть із найближчими людьми;
напади агресії;
порушення режиму відпочинку та сну;
розвиток енурезу;
нехарактерна для віку поведінка (дитина років 6-7 несподівано починає «впадати в дитинство», проситься на руки, смокче палець);
погіршення стану здоров'я, що виявляється у вигляді постійних головних болів, дискомфорті в ділянці живота, іншому нездужання;
погіршення концентрації, уваги, зниження успішності у школі;
кошмари, фобії;
бажання все тримати під контролем;
створення своєї дійсності, симулювання хвороб.
У дітей молодшого віку стрес проявляється у формі відставання в інтелектуальному та мовному розвитку, появі шкідливих звичок (вони гризуть нігті, колупаються у носі, багато плачуть без приводу, наносять собі подряпини чи інші ушкодження). У групі середнього та старшого шкільного віку він частіше виражається у вигляді агресії стосовно оточуючих.
Чим небезпечний стрес для дітей?
Перебування в постійному стресі негативно впливає на зростаючий організм дитини. Дитячі переживання та тривожність стають причиною багатьох серйозних захворювань у дорослому віці. Надлишок адреналіну в крові, що утворюється в стресовому стані, погіршує роботу серцево-судинної системи, збільшуючи ризик хвороб серця вчетверо.
Хронічні дитячі стреси провокують багато психічних захворювань. Сприяють загостренню хронічних хвороб, погіршення самоконтролю. До інших наслідків також відносять:
розвиток астми, захворювань дихальної системи;
виникненню проблем зі шкірою, появі псоріазу, нейродерміту;
зниження імунітету;
депресію;
ожиріння, розвиток діабету 2 типу.
Найстрашнішим наслідком стресового стану у підлітковому віці є ризик суїциду. Тому подолання стресу - важливий етап у вихованні дитини. Батьки, вчителі, шкільні психологи повинні уважно придивлятися до стану дітей, які перебувають у будинку чи колективі, аби запобігти переходу невеликих проблем у критичну стадію, коли щось змінити буде неможливо.
Яким має бути контакт із дитиною у стресі?
Насамперед потрібно допомогти дитині розібратися у своїх почуттях. Спробувати його розговорити, щоб він зміг розповісти про свої проблеми та переживання. Навіть якщо спочатку він відмовлятиметься обговорювати ситуацію, варто проявити наполегливість і терпіння.
Іноді розмову краще починати з найпростіших питань: «Як справи?» або «Що тебе непокоїть?». Або, скористатися методом «психодрами», програвши стресову ситуацію за своїм уявним сценарієм.
Потрібно проявити до дитини максимум делікатності та терпіння. Не можна змушувати його «взяти себе в руки» і чинити по-дорослому. Це призведе до розвитку комплексу провини та неповноцінності. Дитина повинна знати, що її люблять незважаючи ні на що, вона цінна і дорога для рідних і друзів. Його треба навчити, як подолати стрес, як поводитись у складних та напружених ситуаціях.
Як допомогти дитині шкільного віку у боротьбі зі стресом?
Найпростіші способи для подолання стресу – взаємна довіра та підтримання впевненості у собі у дитини. Допомогти вибратися з несприятливої ситуації може гра або прості психотерапевтичні методи, такі як казкотерапія, спільне малювання, прослуховування музичних творів.
Школяру можна запропонувати висловити свої почуття та переживання на папері. Це допоможе розслабитися, зніме напругу, зробить проблему не такою страшною та глобальною. Одним із головних факторів нормального психічного та емоційного розвитку дітей є стабільна, спокійна обстановка в сім'ї, відсутність серйозних конфліктів.
Основні шляхи подолання стресу в дітей віком шкільного віку пов'язані з формуванням в них навичок:
позитивного ставлення до життя;
адекватного сприйняття критики;
надання достатнього часу на сон та відпочинок;
особистий приклад у боротьбі з несприятливими психологічними та емоційними проблемами.
Хорошим помічником у боротьбі з дитячими стресами також є активний спосіб життя.
Як допомогти підлітку?
При прояві ознак стресу в дітей віком підлітковому віці важливо постаратися порозумітися й спокійно обговорити існуючі проблеми. За можливості проконсультуватися з психологом.
Підліток повинен відчувати емоційну та психологічну підтримку від усіх членів сім'ї у важких ситуаціях. Це допоможе йому не замкнутися. Довіряти рідним та обговорювати свої проблеми з ними, а не з випадковими друзями на вулиці.
Таланти та здібності дитини потрібно підтримувати та розвивати. Займаючись улюбленою справою, він почуватиметься більш щасливим та самодостатнім.
Всі успіхи та переваги підлітка мають бути відзначені та оцінені. Також треба навчити його правильно сприймати невдачі. Не як поразка, бо як крок до нових досягнень.
Хороша профілактика стресу – позитивний настрій, розумна організованість у навчанні та побуті, здоровий спосіб життя та взаєморозуміння з близькими.
Загальні поради щодо подолання стресу: 10 швидких способів
Щоб зрозуміти, як дитині подолати стрес, важливо вміти правильно поводитися в емоційно напружених та критичних ситуаціях. Ось 10 простих способів, які можуть швидко допомогти у боротьбі зі стресом:
Заспокоїтись і поглянути на ситуацію «збоку». Це допоможе зрозуміти, що насправді не все так погано.
Дихальна гімнастика.
Приємне, розслаблене проведення часу (наприклад, прийняття ванни, відпочинок в гамаку).
Сміх. Регулярна "сміхотерапія" - надійний спосіб боротьби з будь-якими стресами.
Активний спосіб життя, спорт, прогулянки, подорожі.
Позитивне мислення.
Улюблене захоплення, що піднімає настрій.
Розумна лінь. Деякі справи можна перенести на завтра.
Розвиток емоційного інтелекту.
Зустрічі із друзями, зміна обстановки.
Відмінно розслабитися та забути про всі проблеми допомагають виїзди на природу, прогулянки на свіжому повітрі, спілкування з близькими та друзями.
У щасливих, повноцінних сім'ях зростають емоційно стійкі, впевнені у собі діти. Якщо дитина відчуває любов і підтримку близьких, вміє справлятися зі своїми страхами та переживаннями, вона зможе пережити будь-які стреси. Завдання дорослих – допомогти цьому, підтримуючи у всіх прагненнях і починаннях.