Людям із порушеннями зору 
Тонзиліт - що це, причини, симптоми та лікування
Гострий тонзиліт — це одне із захворювань верхніх дихальних шляхів, яке характеризується ураженням мигдаликів (піднебінних). Існує також хронічна форма, яка стає наслідком незавершеного лікування або неефективного курсу, який призначив лікар при боротьбі з гострою формою.
Збудником тонзиліту найчастіше стає гемолітичний стрептокок (А група). Також зустрічаються різні віруси та інші стрептококи, ще рідше — хламідії, мікоплазми. Можлива передача повітряно-крапельним шляхом, а безпосередніми джерелами захворювання виступають хворі чи носії без яскраво виражених симптомів. У цій статті ми розглянемо, що таке тонзиліт, його симптоми, причини появи та методи лікування.
Класифікація
Гострий тонзиліт — хронічне загострення інфекції в області гланд. Збудником хвороби є стрептокок. Недуга може передаватися через хворих та безсимптомних носіїв повітряно-крапельним шляхом. Відсутність лікування чи неправильний підхід до терапії спричинюють хронічну форму.
Тонзиліт хронічний — запалення глоткових мигдаликів, що протікає протягом тривалого часу. Причиною захворювання верхніх дихальних шляхів є незавершений курс лікування. Знижений імунітет формує вогнища запалення, в яких мешкають шкідливі мікроорганізми.
Види гострого тонзиліту
Є два різновиди: 1 — звичайний (входять вульгарні та банальні: катаральна, фолікулярна, лакунарна); 2 – атиповий: флегмонозний, грибковий та виразково-плівчастий. Частіше, ніж інші, людей турбують лакунарний, катаральний та фолікулярні різновиди хвороби.
Нижче наведено список з 8-ми поширених видів:
Катаральний — швидко розвивається і прогресує, характерне першіння в горлі, біль при спробі ковтання, сухість у ротовій порожнині. Спостерігається лише поверхове ураження гланд.
Фолікулярний — фолікулярна система мигдаликів у тяжкому стані (гіпертрофовані, з сильним набряком та болючістю). Відбувається нагноєння у формі жовтих утворень та подальше скупчення нальоту.
Лакунарний — симптоми схожі на попередній тип (але більш тяжкі). Гнійний наліт в області всіх мигдаликів, які й так гіперемовані та мають серйозні набряки. При лікуванні тонзиліту уколи можуть бути призначені замість прийому ліків у формі таблеток.
Фіброзний — цей тип здатний розвиватися сам, з лакунарної форми. Перший випадок передбачає сильну інтоксикацію з ознобом, підвищеною (до 39 градусів) температурою. У пацієнтів присутній жовтуватий суцільний наліт, що виходить за гланди.
Флегмонозний — рідкісна форма гострого тонзиліту, як правило, прогресує при розплавленні області мигдалика. Самі органи збільшені, гіперемовані та мають болісний вигляд, а також розміри лімфовузлів стали більшими. Сильні болі при ковтанні, навіть під час розмови. Температура буває критичною (до 40 градусів). Для очищення та профілактики можна використовувати спрей.
Герпетичний — це той випадок, коли виникає гострий тонзиліт у дітей, адже захворювання відбувається внаслідок вірусу Коксакі. Ця інфекція у переважній більшості спостерігається у дітей, ніж у дорослих. Така форма характеризується типовим болем у горлі, голові, м'язах, лихоманкою. На задній стінці, мигдаликах та інших областях з'являються бульбашки червоного кольору, які з часом лопаються та проходять (3-4 дні).
Виразково-плівчаста — причиною появи виступає веретеноподібна паличка та спірохета, які є навіть у здорових людей. Відбувається некроз зівної поверхні з подальшим утворенням виразки. Пацієнти скаржаться на підвищене виділення слини, почуття перебування у горлі якогось предмета, болю. Температура у такому разі залишається в межах норми.
Некротичний — серед проявів варто відзначити яскравий лихоманковий стан та блювання. Області мигдаликів повністю покриті нальотом (сірий і зелений відтінок), який йде далі в слизову. Уражені місця здатні ущільнюватись, після видалення утворення можливий кровотік у тій ділянці.
Як бачите, типів хвороби досить багато, тому для боротьби з тонзилітом ліки та весь курс терапії для повного усунення недуги підбирається лікарем індивідуально.
Хронічний тонзиліт
Хронічний тонзиліт — це запальний процес, спровокований стрептококами. Організм у нормі може впоратися з бактеріями самостійно або за допомогою ліків, але під впливом низки факторів бактерії інтенсивно розмножуються, внаслідок чого розвивається запалення.
Супутні фактори для розвитку хронічної форми хвороби:
передчасно перерване лікування тонзиліту в гострій формі перебігу;
неконтрольований прийом антибіотиків;
знижений імунітет;
травми носоглотки та мигдалин;
хронічні патології верхніх дихальних шляхів;
захворювання ротової порожнини інфекційного характеру;
непроліковані ГРВІ.
Можливий розвиток патології внаслідок наявності відразу кількох факторів.
Ще одним провокатором виступає алергічний тонзиліт, що виникає в результаті реакції на низку алергенів:
харчових;
лікарських;
тих, що вдихаються.
Виявляється захворювання почервонінням мигдалин та гортані.
Загалом для хронічної форми хвороби характерні:
Періодичні ускладнення стану хворого.
Відчуття першіння у горлі.
Неприємний запах із ротової порожнини.
Менш виражені симптоми, ніж при гострому тонзиліті. Погіршення самопочуття не супроводжується яскравими ознаками.
Види патології
Існує дві форми перебігу захворювання:
проста — запалення локальні, супроводжуються наявністю на мигдалинах гнійного нальоту, набряклістю, болючими відчуттями в деяких випадках збільшенням лімфатичних підщелепних вузлів;
токсико-алергічна — поділяють на першу та другу підформи.
Для першої підформи характерні підвищена температура, стомлюваність, періодичний суглобовий біль, тривалий період відновлення. За другої підформи спостерігається аритмія, порушення функціонування серцевої системи, суглобові та судинні патології. Іноді розвиваються ускладнення у вигляді фарингіту, ревматизму, патологій передміхурової та щитоподібної залоз, ревматизму, артриту.
Чим небезпечний тонзиліт
Небезпека хронічного тонзиліту полягає у розвитку низки ускладнень:
міокардит — низка токсинів, що виробляються бактеріями, негативно впливає на зв'язкову і хрящову тканини, у зв'язку з чим у м'язах і суглобах з'являються болі, які нерідко супроводжуються підвищеною температурою (37-37,3 °C), погіршенням самопочуття, головним болем;
ревматизм — β-гемолітичний стрептокок, який у ряді випадків є збудником хвороби, має геном, подібний до геному білка серцевої сполучної тканини. Вона також у результаті стає мішенню для імунної системи;
гломерулонефрит — розвивається з тієї ж причини, що й ревматизм.
Причини появи: тонзиліт у дітей та дорослих
Піднебінні гланди складаються з лімфоїдної тканини. Мигдалики відіграють роль захисників організму від проникнення інфекційних агентів. При активній атаці патогенних елементів імунітет слабшає і стає нездатним виконувати запобіжну функцію. Наслідком бактеріального проникнення є запалені гланди.
Інфекція може потрапити у верхні дихальні шляхи внаслідок:
Переохолодження(загального та місцевого).
Значного зниження імунітету.
Перевтоми на розумовому та фізичному рівні.
Різкої зміни температури.
Сироти.
Неповноцінного раціону.
Низької якості води.
Тривалого психоемоційного напруження.
Хронічного запалення.
Травмування мигдаликів.
Проблем з носоглоткою (порушеного дихання).
Однак основною причиною прояву хвороби є різного роду гриби, віруси та бактерії. Наприклад, виразково-плівчастий гострий тонзиліт може викликати веретеноподібна паличка в симбіозі зі спірохетою ротової порожнини. До ряду шкідників приписують Candida — різновид грибів, який здатен викликати гострий тонзиліт в симбіозі з коками. Серед вірусів це герпетична інфекція, ентеровіруси Коксакі та аденовіруси. Але головний збудник тонзиліту має найменування «β-гемолітичний стрептокок» групи A.
Діагноз — тонзиліт. Симптоми у дорослих та дітей
Загалом, реакція на загальну інфекційну хворобу з місцевими проявами у дорослих та дітей практично ідентична. Єдине, малюки переносять недугу важче, що іноді призводить до розвитку хронічної форми захворювання.
Наслідки у дорослих
Гострий тонзиліт у пацієнта викликає низку характерних симптомів:
Больові відчуття при ковтанні.
Скупчення нальоту.
Можливість виразкових утворень.
Розбухання мигдаликів.
Озноб.
Біль у суглобах.
Слабкість у м'язах.
Нудота та блювання.
При тонзиліті у хворого може різко піднятися температура та триматися на рівні 39-40 градусів. Інші різновиди тонзиліту можуть протікати з помірною температурою (такі випадки передбачають сильне ураження мигдаликів). У людей лімфатичні вузли збільшуються в розмірах, нижньощелепні лімфовузли можна навіть знайти на дотик. Приймаючи таблетки та дотримуючись всіх вказівок лікаря, симптоми минуть через 4-5 днів. Винятком вважаються випадки активного прогресування та утримання хворобливого стану до 2 тижнів.
Наслідки у дітей
Гострий тонзиліт у дітей має характерні симптоми, що виявляються у дитини: сильна інтоксикація та температура, серйозні болі під час ковтання, позіхання. Вони пов'язані з застудою, якщо причина захворювання — вірусна інфекція. У такому випадку поверхня піднебіння та мигдалин покрита пухирями, інфекційний мононуклеоз передбачає збільшення мигдалин та наявність специфічного (гнійного) нальоту. Інші інфекції, зокрема стрептокок, викликає набухання та скупчення нальоту на мигдаликах, що призводить до відчутних болів та активного зростання температури, також присутній неприємний запах.
У хворих дітлахів може бути головний біль, захриплість, помітна складність ковтання і навіть блювання.
Терапія тонзиліту
Помітивши перші симптоми хвороби, негайно звертайтеся до фахівців, адже лікування має відбуватися під чітким керівництвом лікаря. Не чекайте, що недуга пройде сама собою, адже гостра форма вимагає прийому деяких препаратів для полегшення наслідків і одужання.
Це не звичайна застуда (наприклад, вірусний фарингіт), тому при тонзиліті антибіотики (Еритроміцин, Ампіцилін, Амоксиклав, Аугментин, Азитроміцин, Цефуроксим, Цефепім) є частиною показання лікаря. На прийомі у лікаря пацієнта буде оглянуто, а при виборі медичних засобів врахуватиметься стан людини, реакція на препарат та чутливість мікробів. Зазвичай ліки виписуються в таблетках, важкі форми передбачають необхідність призначення курсу ін'єкцій. Задається певний термін (7-10 днів), впродовж якого потрібно дотримуватися вказівок лікаря. Самостійно припинити курс не можна, адже це може спровокувати загострення тонзиліту та погіршення стану здоров'я. Наслідками самодіяльності можуть стати абсцес у мигдаликів, проблеми із серцем, нирками, суглобами та інші.
Лікування та профілактика також передбачають полоскання спеціальними розчинами та теплими відварами з трав. Проходячи курс від тонзиліту, Фурацилін також підходить як ефективний засіб для полоскання рота. З перших днів хворий має дотримуватися постільного режиму та правильно харчуватися. У раціоні має бути присутня негостра, легко засвоювана їжа. Температура їжі повинна бути оптимальною (не гарячою та не холодною). Бажано пити трав'яні чаї, молоко та інші теплі (корисні) напої. Інгаляції теж можуть входити в курс лікування, іноді вдихання пари показує хороші результати при боротьбі з цим захворюванням. Прийом жарознижувальних допустимий лише з температурою понад 39 градусів.
Як вилікувати хронічний тонзиліт раз і назавжди
Як лікувати тонзиліт — вирішує лікар, оскільки ціна некоректної терапії може бути зависокою. Наразі для запобігання розвитку рецидивів використовується:
санація залоз;
фізіотерапевтичні методики;
реабілітація.
Після точної діагностики захворювання, визначення типу запалення та виду збудника можна вибрати відповідну тактику терапії. Практикується консервативне та оперативне лікування хвороби.
Консервативна методика передбачає:
Вживання хворим корисної їжі з великим вмістом вітамінів.
Полоскання горла, інгаляції.
Використання дезінфікувальних засобів (спрей Ріванол, Гексорал, розчин фурациліну).
Рясне пиття теплої рідини.
Застосування нестероїдних протизапальних засобів (Парацетамол, Анальгін, Ібупрофен).
Споживання імуностимулювальних рослинних екстрактів, до складу яких входять екстракти ромашки, хвоща та алтею.
Вживання смоктальних медикаментів з ментолом (таблетки Фарингосепт, Стрепсілс).
Оперативна методика лікування передбачає хірургічне втручання.
Якщо результати обстежень підтверджують, що причиною недуги є патогенні мікроорганізми, призначається терапія антибактеріальними препаратами. Вживати антибіотики можна тільки при тяжкій формі хвороби. Високою ефективністю вирізняється прийом Пеніциліну, Цефалоспорину, Цефалексина, Цефуроксиму і Амоксициліну. Для повного одужання потрібен певний час, але це компенсується одержаним результатом.
Терапія народними засобами
Полоскання відварами з лопуха, ромашки, шавлії, евкаліпта, сосни, оману, чорнобривців і буряків — дуже ефективні ліки, тонзиліт швидко лікується. Натуральна основа лікувальних засобів допоможе зняти почервоніння, призупинити запальний процес та активізує вироблення імунних клітин для захисту організму. Здійснювати полоскання відварами необхідно кожні 2 години.
Дієвим засобом є базилікова олія, 3-4 краплі емульсії необхідно розчинити у 180 мл теплої води та полоскати горло 5-6 разів на день.
Комплексне лікування захворювання за допомогою медикаментів, інгаляцій та підвищення імунітету дозволить швидко позбутися запального процесу.
Ця стаття інформаційна, при появі подібних симптомів обов'язково зверніться до лікаря.
Висновки: попередження тонзиліту
Для уникнення будь-яких захворювань необхідно дотримуватися правил особистої гігієни. Чистота в приміщенні допоможе запобігти контакту зі шкідливими мікроорганізмами. Правильне харчування зміцнить захисні сили організму. Загартовувальні процедури позитивно вплинуть на імунну систему.