діюча речовина: хлоропірамін;
1 таблетка містить 25 мг хлоропіраміну гідрохлориду;
допоміжні речовини: кислота стеаринова, желатин, натрію крохмаль гліколят (тип А), тальк, крохмаль картопляний, лактози моногідрат.
Таблетки.
Білі або сірувато-білі таблетки у вигляді диску з фаскою, гравіруванням «SUPRASTIN» з одного боку і рискою – з іншого, без або майже без запаху.
ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина/EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.
1165 м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118-120, Угорщина/1165, Budapest, Bokenyfoldi ut. 118-120, Hungary.
Антигістамінні засоби для системного застосування.
Хлоропірамін. Код АТС R06A C03.
Хлоропірамін, хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну) є антигістамінним засобом першого покоління, що належить до групи етилендіамінів. У доклінічних і клінічних дослідженнях – як і при застосуванні трипеленаміну – була виявлена ефективність хлоропіраміну при лікуванні сінної гарячки та інших алергічних захворювань. Механізм дії препарату полягає у блокуванні гістамінових Н1-рецепторів.
Дуже низькі дози хлоропіраміну, які призначалися морським свинкам, захищали тварин від дії гістаміну, доза якого в 120 разів перевищувала летальну дозу. Препарат також діє на гладкі м’язи, проникність капілярів і на центральну нервову систему.
Після перорального прийому хлоропірамін швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Терапевтичний ефект розвивається в межах 15-30 хв після застосування, досягає максимуму в межах першої години після прийому і триває протягом 3-6 годин. Метаболізується у печінці. Виводиться, головним чином, з сечею у вигляді метаболітів. У дітей препарат може виводитися швидше, ніж у дорослих пацієнтів.
При порушенні функції нирок виведення діючої речовини може зменшуватися.
При печінковій недостатності уповільнюється метаболізм хлоропіраміну, що потребує коригування дози препарату.
Пацієнти літнього віку, виснажені хворі.
З особливою обережністю призначати препарат цим групам пацієнтів, оскільки вони чутливіші до певних побічних ефектів антигістамінів (запаморочення, сонливість, зниження артеріального тиску).
Порушення функції печінки. При порушенні функції нирок необхідне коригування дози препарату: може бути необхідним зменшення дози, оскільки при захворюваннях печінки метаболізм діючої речовини зменшується.
Через антихолінергічні та седативні ефекти препарату слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку, пацієнтам з порушенням функції печінки або із серцево-судинними порушеннями.
Якщо препарат застосовувати пізно ввечері, можуть посилитися симптоми гастро- езофагеального рефлюксу.
Алкоголь посилює заспокійливий вплив хлоропіраміну на центральну нервову систему, отже, під час лікування препаратом слід уникати вживання алкогольних напоїв.
Тривале застосування антигістамінів рідко може спричинити порушення з боку системи кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо протягом довготривалого застосування препарату спостерігаються небажані ефекти (пропасниця, ларингіт, утворення виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, блідість, жовтяниця, гематоми, кровотечі), необхідно припинити лікування і контролювати показники крові.
Одна таблетка містить 116 мг лактози. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкозо-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Немає жодних доклінічних даних на тваринах.
Застосовування препарату у період вагітності або в період годування груддю протипоказане.
Адекватні і добре контрольовані клінічні дослідження у вагітних жінок не проводилися, хоча було описано, що у новонароджених, матері яких отримували антигістамінні препарати протягом останніх 2-х тижнів вагітності, розвивалася ретролентальна фіброплазія (РЛФ).
Під час застосування препарату, особливо у перший період лікування, препарат може викликати сонливість і погіршення психомоторних функцій (див. розділ «Особливості застосування»). Таким чином, враховуючи можливі побічні реакції з боку нервової системи, керувати або працювати з іншими механізмами заборонено на початку терапії протягом періоду, встановленого індивідуально у кожному конкретному випадку.
Препарат застосовувати дітям віком від 3 років.
Таблетки слід приймати внутрішньо під час їди, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю рідини.
Дорослим.
Добова доза для дорослих зазвичай становить 75-100 мг (3-4 таблетки на добу).
Дітям.
Для дітей віком:
Дозу можна підвищувати залежно від реакції пацієнта і розвитку побічних ефектів,
однак добова доза для дітей не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла.
Максимальна добова доза становить 4 таблетки (100 мг).
Лікування вважається завершеним після зникнення симптомів хвороби. При виявленні симптомів побічних реакцій, зазначених у відповідному розділі, лікування необхідно припинити.
Навмисне або випадкове передозування антигістамінних препаратів може мати летальний наслідок, особливо у дітей. При передозуванні препарату розвиваються симптоми, подібні до інтоксикації атропіном: галюцинації, неспокій, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей домінує стан збудження. Можуть також спостерігатися сухість у роті, розширення зіниць, припливи, синусова тахікардія, затримка сечі, пропасниця. У дорослих пропасниця і припливи спостерігаються не завжди; період збудження супроводжується судомами та постіктальною депресією. Крім того, можуть відзначатися кома і серцево-легеневий колапс, що може призвести до летального наслідку в межах 2-18 годин.
Через антихолінергічну дію препарату випорожнення шлунка може уповільнюватися, тому в межах 12 годин після передозування необхідне промивання шлунка та застосування активованого вугілля.
Рекомендується моніторинг серцево-легеневої функції. Лікування симптоматичне. Специфічний антидот невідомий.
З боку центральної нервової системи: седативний ефект, підвищена втомлюваність, запаморочення, атаксія, нервозність, тремтіння, судоми, головний біль, ейфорія, енцефалопатія, нечіткість зору, сонливість, погіршення психомоторних функцій.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія.
З боку травного тракту: біль та дискомфорт в епігастральній ділянці шлунка, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, анорексія, підвищення апетиту, посилювання симптомів гастро-езофагеального рефлюксу.
З боку системи крові: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, інші патологічні зміни крові.
З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома.
З боку нирок і сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: світлочутливість, алергічні реакції.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міопатія.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи гіперемію шкіри, висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.
Інгібітори МАО збільшують і подовжують антихолінергічний ефект препарату. Слід дотримуватись особливої обережності при призначенні препарату одночасно з седативними засобами, з барбітуратами, снодійними, транквілізаторами, опіоїдними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, атропіном, мускариновими парасимпатолітиками через можливість взаємного потенціювання ефектів один одного.
Алкоголь збільшує депресивні ефекти препарату на центральну нервову систему, отже, під час лікування препаратом слід уникати вживання алкогольних напоїв.
У поєднанні з ототоксичними препаратами, попереджувальні знаки ототоксичності можуть бути замасковані.
Антигістамінні препарати здатні запобігати шкірної реакції у тестуванні на алергію, тому прийомом таких лікарських засобів слід припинити за кілька днів до запланованого тесту на алергію на шкірі.
5 років.
Зберігати при температурі не вище 25 о С у недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
Без рецепта.
Людям із порушеннями зору 