діючі речовини: повідон йодований, алантоїн;
1 мл розчину містить 85 мг повідону йодованого; 1 мг алантоїну;
допоміжні речовини: левоментол, кислоти лимонної моногідрат, натрію цитрат, етанол 96 %, пропіленгліколь, вода очищена.
Обполіскувач для горла, концентрат.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора злегка каламутна рідина червоно-коричневого кольору, яка безмежно змішується з водою.
Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики. Код АТХ R02A A20.
Фармакодинаміка.
Повідон йодований, дезінфікуюча речовина, що належить до групи речовин, що містять йод, виділяє при контакті зі шкірою або слизовими оболонками органічний йод, що має широкий спектр протимікробної дії за рахунок безпосередньої дії на протеїни мікроорганізмів. Вона має частково бактерицидну дію на грампозитивні та грамнегативні коки та бацили, на деякі анаеробні бактерії, дріжджі або цукроміцети, простіші віруси.
Препарат також містить алантоїн, який чинить протизапальну дію, за рахунок чого разом із повідоном йодованим здійснюється терапевтичний вплив препарату.
Фармакокінетика.
При місцевому нанесенні повідону йодованого на неушкоджену шкіру абсорбція йоду мінімальна. При застосуванні у порожнині рота має місце більш виражена системна абсорбція йоду, внаслідок чого може виникнути інтерференція з тиреоїдальними функціями. Йод в організмі перетворюється на йодиди, що накопичуються, головним чином, у щитовидній залозі та виділяються переважно нирками, а також у невеликій кількості з випорожненнями, слиною, потом. Йодиди проходять крізь плацентарний бар'єр, проникають у грудне молоко.
Дезінфекція ротової порожнини і глотки при запальних та інфекційних захворюваннях: ангіна, фарингіт, тонзилофарингіт, тонзиліт, глосит та афтозний стоматит; у складі комплексного лікування з антибіотиками при стрептококовій ангіні; перші симптоми гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Не рекомендується комбінувати препарат з іншими антисептичними засобами для ротової порожнини та глотки, у першу чергу – з перекисом водню.
Завдяки своїм окислювальним властивостям повідон йодований може вплинути на результати деяких діагностичних тестів, таких як виявлення прихованої крові у калі або сечі, або глюкози у сечі. Застосування препарату призводить до хибно-позитивних результатів гемотесту. Може вплинути на результати деяких діагностичних тестів (наприклад, сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, зв’язаного з білком, на вимірювання радіоактивного йоду) або може конкурувати з йодом, що застосовується для терапії щитовидної залози.
Застосування повідону йодованого слід уникати пацієнтам, які застосовують препарати літію, оскільки їх одночасне застосування може спричинити синергічний гіпотиреоїдний ефект.
Повідон йодований не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять хлоргексидин, сульфадіазин срібла, через можливу часткову неактивність. Повідон йодований взаємодіє з сильними лугами, натрію тіосульфатом, натрію метабісульфітом та тіомерсалом, тому не можна застосовувати препарат одночасно з цими речовинами.
Усі взаємодії проявляються візуально знебарвленням розчину, що свідчить про зниження ефективності препарату.
Не слід застосовувати препарат одночасно з дезінфікуючими засобами, що містять ртуть; мазями, до складу яких входять ферменти, або з бензойною настойкою; препарат несумісний з окислювачами, солями лугів та речовинами з кислою реакцією.
Препарат не призначений для застосування внутрішньо: не слід ковтати препарат. Якщо впродовж 3 діб стан хворого не поліпшується або спостерігається небажана дія, незвичні відчуття, необхідна консультація лікаря.
Недоцільно одночасно застосовувати препарат з іншими антисептичними лікарськими засобами, призначеними для застосування у порожнині рота та горла.
При ларингіті препарат можна застосовувати тільки у виняткових випадках.
Препарат містить 18, 6 % етанолу.
Препарат застосовувати з обережністю хворим із печінковою недостатністю. У таких хворих може підвищуватися рівень трансаміназ, тому необхідно контролювати їх рівні у сироватці крові.
Застосування повідону йодованого може перешкоджати сцинтиграфії щитовидної залози. Не слід застосовувати повідон йодований упродовж 1-2 тижнів до початку сцинтиграфії щитовидної залози.
Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування повідону йодованого або його застосування у значних кількостях пацієнтам (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного співвідношення очікуваної користі і можливого ризику. Таких пацієнтів слід контролювати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (на термін до 3 місяців).
Препарат може залишити плями на слизовій оболонці порожнини рота, зубах, шкірі та одязі. Плями на слизовій оболонці, зубах та шкірі можна видалити алкоголем. Плями на одязі можна видалити за допомогою прання та полоскання з розведеним аміаком (нашатирний спирт), тіосульфатом натрію або водою з милом.
Якщо можливо, зубні протези і подібні конструкції слід видалити з рота до застосування препарату.
Не слід нагрівати препарат перед застосуванням, оскільки розпад активних речовин посилюється на світлі та при температурі вище 40 °С.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Немає досвіду місцевого застосування повідону йодованого вагітним жінкам. У новонароджених, чиї матері місцево застосовували йод (після вагінального застосування перед пологами або нанесення на шкіру у період вагітності), спостерігався вроджений гіпотиреоз або зоб. Тому повідон йодований не можна застосовувати у період вагітності.
Йод може проникати у грудне молоко. Виявлені концентрації йоду у крові та сечі дітей, яких годували груддю, були у багато разів вищими за концентрації, що спостерігалися у їхніх матерів, які застосовували повідон йодований. Високі концентрації йоду у сироватці крові можуть спричинити розвиток вродженого гіпотиреозу у дітей, яких годують груддю, тому повідон йодований не можна застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосування препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.
Спрей застосовувати місцево на слизову оболонку порожнини рота та глотки.
Дорослі та діти віком від 6 років.
Розведений розчин застосовувати для полоскання або промивання ротової порожнини та глотки. Не слід ковтати розчин. Полоскати або промивати порожнину рота та глотку 10-15 мл розведеного розчину близько 30 секунд. Застосовувати 2-4 рази на добу, не більше 6 разів на добу, з інтервалом між двома застосуваннями не менше 4 годин.
Для розведення використовувати питну воду температурою 18 °С у співвідношенні 1:20-1:40 (а саме: 2,5-5 мл при застосуванні мірного ковпачка або ½-1 чайної ложки на 100 мл води). Освітлення розчину означає зменшення його протимікробної активності.
Пацієнтам літнього віку та пацієнтам з печінковою недостатністю показані такі ж самі дози, що й дорослим.
Застосовувати для лікування дітей віком від 6 років.
При правильному місцевому застосуванні препарату у порожнині рота або глотки не спостерігалися випадки передозування. Однак у разі проковтування розчину йоду розвивалося гостре отруєння. Пацієнти спочатку відчували металевий присмак у порожнині рота, починалося блювання, біль у шлунку та діарея. Впродовж 1-3 діб спостерігалася анурія, набряк голосової щілини з наступною асфіксією, аспіраційна пневмонія або набряк легенів. У деяких випадках спостерігався судинний колапс.
Лікування симптоматичне та спочатку включає стандартні заходи, що запобігають подальшій абсорбції препарату у шлунково-кишковому тракті. Пацієнту необхідно випити молоко та заварений крохмаль. (Для заварювання крохмалю взяти 2 г крохмалю у порцелянову чашку та добре змішати з 8 мл прохолодної очищеної води. Додати 90 мл киплячої очищеної води. Постійно помішуючи, підігрівати суміш до кипіння (0,5-1 хвилина) та тримати, поки вона не загусне та не стане світлішою. Охолоджувати до кімнатної температури (25 °С) та вживати). Якщо не пошкоджено стравохід, можна зробити промивання шлунка. Крім того, необхідно застосувати активоване вугілля та 1-5 % розчин тіосульфату натрію, що забезпечує відновлення йоду в йодид. Специфічного антидоту немає.
Препарат зазвичай переноситься добре.
Частота виникнення небажаних явищ оцінювалася за таким принципом: дуже часто (> 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку імунної системи: дуже рідко: анафілактичний шок.
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто: сухість у роті.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: рідко: реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку; дуже рідко: ангіоедема. Також можливі свербіж, гіперемія.
Загальні розлади та зміни у місці введення: нечасто: печіння у місці застосування (особливо у дітей), відчуття сухості у роті.
Ушкодження, отруєння та ускладнення при проведенні процедури: йодизм (металевий присмак у роті, посилення салівації, набряк очей, гортані, легень, висипання на шкірі, шлунково-кишкові розлади, системні прояви у вигляді метаболічного ацидозу, гіпернатріємії, порушення функції нирок, діареї) після довгострокового застосування.
3 років.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
По 50 мл розчину у флаконі; по 1 флакону разом із мірним ковпачком в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Вул. Остравска 29, 747 70 Опава-Комаров, Чеська Республіка.
Людям із порушеннями зору 