Людям із порушеннями зору 
Як підвищити артеріальний тиск при гіпотонії: Поради та методи
Гіпотонія - це патологічний стан, який супроводжується стабільним або регулярним зниженням артеріального тиску і може призводити до низки дискомфортних симптомів. В умовах зниженого тиску органам важко працювати та виконувати свої функції у повному обсязі, особливо у моменти посилених фізичних навантажень.
При цьому зниження може бути гострим і хронічним — залежно від причин і клінічної картини, що розвивається:
Гостра. Відбувається різке зниження тиску через серцеву недостатність. Такий стан може супроводжувати отруєння, масивні кровотечі, травми, тяжку алергічну реакцію (та інші шокові стани). Лікувати гостру гіпотонію можна лише за умов реанімації.
Хронічна. Її можуть спровокувати вроджені порушення у роботі серцево-судинної системи, постійний стрес, інфекції, нейроциркуляторна дистонія. З таким станом людина може жити тривалий час, не відчуваючи важких симптомів, проте відчуваючи легке нездужання, яке посилюється на тлі навантажень.
Також фахівці виділяють кілька фізіологічних варіантів гіпотонії, що виникають на тлі природних процесів в організмі:
компенсаторна - причиною її виникнення стають постійні важкі фізичні навантаження, які провокують підвищення артеріального тиску (на тлі чого нормальний тиск компенсаторно знижується);
географічна - виникає у людей, що живуть у горах або дуже спекотному кліматі (належить до варіантів компенсаторної);
ортостатична - короткочасно розвивається після різкого переходу з горизонтального у вертикальне положення;
постпрандіальна – розвивається через перерозподіл крові після їжі.
У цьому регулярне зниження артеріального тиску значно знижує якість життя, заважаючи людині займатися будь-якою активністю. Гіпотонія обов'язково вимагає компенсації та лікування, щоб відновити нормальне самопочуття. Варіанти, чим можна підняти тиск конкретній людині, залежать від причини низького тиску та ступеня її тяжкості. Так, важку гіпотонію рекомендується лікувати медикаментозними методами, а періодичне незначне зниження артеріального тиску можна компенсувати харчуванням, спортом та уникненням стресу.
Діагностика гіпотонії
Насамперед важливо визначитися, гіпотонія — це який тиск? У деяких людей показники індивідуальні, але в основному низьким вважається АТ нижче за відмітку 90/60 мм рт. ст. Запідозрити зниження артеріального тиску можна насамперед клінічно. Можливі хронічні симптоми гіпотонії:
постійне значне зниження працездатності;
загальна слабкість;
похолодання рук та ніг;
підвищена пітливість;
розсіяність;
поступове зниження зору;
давлячі або колючі болі в серці;
виникнення тахікардії та відчуття сильного серцебиття при незначних фізичних навантаженнях;
часті епізоди запаморочень;
дратівливість та апатія;
регулярна нудота;
метеозалежність, чутливість до зміни клімату;
часте виникнення головного болю.
Гострі ознаки зниженого тиску, які свідчать про розвиток колапсу та шокового стану, можуть включати:
потемніння в очах;
почуття ознобу, мерзлякуватості;
різке зниження температури та похолодання кінцівок;
нудоту та головний біль;
прискорене дихання;
сильну спрагу;
легкий ціаноз слизових оболонок;
затуманювання свідомості;
тремор пальців та судоми;
помітну блідість шкіри;
зниження температури;
загострення характеристик обличчя.
Колапс - це небезпечний для життя стан, який потребує негайного втручання лікарів.
Запідозрити розвиток гіпотонії можна з появою перших її ознак, проте для встановлення точного діагнозу лікарям потрібно провести додаткову діагностику. Це необхідно для підбору ефективної терапії, тому що в основі лікування завжди є виявлення точної причини нездужання.
Проводяться такі дослідження:
Вимірювання рівня артеріального тиску. Воно потрібне лікарям, щоб переконатися в наявності гіпотонії. Іноді терапевт може призначити добове моніторування рівня АТ, щоб оцінити його перепади та з'ясувати, що на них впливає.
УЗД серця. Іноді зниження артеріального тиску розвивається через анатомічні аномалії та патології серцевих клапанів. Тому лікарям необхідно оцінити структурні зміни.
Аналізи на рівні катехоламінів у сечі. Проводяться, щоб виключити чи підтвердити гормональну причину порушень.
Аналізи рівня гормонів щитовидної залози. Її захворювання можуть призводити до хронічної гіпотонії (наприклад, гіпотиреоз).
Для додаткової діагностики можуть знадобитися консультації суміжних фахівців – кардіолога чи ендокринолога.
Причини гіпотонії
Щоб зрозуміти, чим підняти тиск конкретного пацієнта, лікарям необхідно виявити причину, через яку артеріальний тиск знижується. Найчастіші причини гіпотонії:
зменшення об'єму ОЦК, через який серце не в змозі підтримувати достатній рівень тиску (спостерігається при кровотечах різної етіології та опіках);
будь-які шокові стани (септичний, анафілактичний шок);
серцева недостатність будь-якої етіології, через яку серце не може качати кров;
зневоднення (воно також призводить до зниження ОЦК);
хронічні інфекції;
ендокринні захворювання - патології надниркових залоз, цукровий діабет, порушення в роботі підшлункової залози;
остеохондроз шийного відділу хребта;
хвороби печінки та підшлункової залози;
ЧМТ та травми спинного мозку;
травми хребта, особливо у шийному відділі, коли є ризик ушкодження спинного мозку;
неврози та психологічні травми;
отруєння токсинами та деякими отрутами (наприклад, фосфорорганічними сполуками);
голодування або дуже мізерний раціон (наприклад, при веганстві);
хвороби крові, зокрема анемії;
дефіцит деяких вітамінів - С, Е та інших;
побічні реакції від вживання міорелаксантів та антидепресантів;
виражений залізодефіцит.
Іноді артеріальний тиск може знижуватися через прийом занадто великої кількості антигіпертензивних засобів, тому варто дуже уважно стежити за дотриманням дозувань. У дітей гіпотензія може виникати після пологових травм та на тлі гіпоксії.
На рівень тиску помітно впливає спосіб життя та харчування. Щоб зменшити ймовірність розвитку гіпотензії, необхідно забезпечити собі повноцінний раціон, що містить велику кількість вітамінів, білків та заліза. Недостатній рівень фізичних навантажень згубно впливає на тонус судин та стан серця.
Медикаментозне лікування гіпотонії
Лікування гіпотонії у важких випадках може бути медикаментозним – його варто використовувати лише після консультації з лікарем. Основу терапії складають етіотропні засоби, що впливають на основне захворювання. Тому препарати відрізнятимуться у кожному конкретному випадку. Так, можуть призначатися:
адреноміметики;
ноотропи;
холінолітики;
аналептики;
адаптогени.
Додатково після обстеження лікар може призначити вітамінно-мінеральні комплекси, препарати заліза, гормональні засоби. Це необхідно для відновлення загального стану та прямого впливу на причину хвороби.
Чому важливо дотримуватись призначеного дозування
Якщо у вас знижений тиск - що приймати і в якій кількості, повинен вирішувати лікар. Порушення дозування може призвести до побічних ефектів, включаючи:
критичне підвищення рівня артеріального тиску;
інфаркт міокарда або геморагічний інсульт, спровокований гіпертензією;
головний біль та запаморочення;
тахікардію або тяжкі аритмії;
постійну тривожність та нервозність;
безсоння.
Вкрай важливо дотримуватись призначеного лікарем дозування — це не тільки зменшує ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи, але й забезпечує правильну корекцію загального стану. Дотримуючись рекомендацій лікаря, ви можете розраховувати на стабільне підвищення АТ до безпечного рівня та тривале відновлення гарного самопочуття.
Немедикаментозні способи підвищення артеріального тиску
Існує також кілька немедикаментозних способів, як підняти низький тиск. В основному вони спрямовані на корекцію способу життя:
Правильне харчування. Найчастіше зниження артеріального тиску виникає через недостатню кількість електролітів, тому рекомендується збільшити добове споживання солі. Також слід стежити за вживанням достатнього обсягу заліза та вітамінів.
Регулярна фізична активність При цьому навантаження має бути помірним, щоб не навантажувати серцево-судинну систему, проте ходьба та плавання можуть покращити тонус судин.
Достатній водяний баланс. Не допустити розвитку гіпотензії можна шляхом профілактики зневоднення – вживання достатньої кількості рідини допомагає підтримувати об'єм ОЦК на фізіологічному рівні, що підвищує тиск.
Уникнення стресу. Часті стреси можуть призводити до порушень роботи серцево-судинної системи.
Лікар може також порадити використати компресійну білизну — вона одягається на нижні кінцівки та перешкоджає застою крові у венах. Допомагають масаж, контрастний душ, достатній відпочинок.
Альтернативні методи та додаткові рекомендації
Крім традиційної медицини, є також багато всього, що піднімає тиск з альтернативних методів. Так, для стабілізації АТ використовуються:
арніка;
женьшень;
корінь солодки;
звіробій;
ефедра;
гінкго білоба.
Перелічені трави мають деяку гіпертензивну дію і можуть призначатися у вигляді БАДів як додаткова терапія.
Релаксаційні практики та стрес-менеджмент
Виключаючи медикаменти та добавки, необхідно знати, що робити за низького тиску ще до звернення до лікарів. Допомагають певні практики релаксації — вони можуть нормалізувати стан, якщо йдеться про гіпотонію, спричинену стресом. Допомагають:
дихальні техніки;
медитація;
аромотерапія;
техніка прогресивної м'язової релаксації
Приклади успішних стратегій управління гіпотонією
Лікарі індивідуально підбирають, як лікувати гіпотонію у кожного пацієнта, який звертається за медичною допомогою. Нормальний тиск у людини може відновитись лише завдяки комплексному підходу. Це доводять наведені нижче історії пацієнтів із гіпотонією.
Пацієнтка з гіпотонією та нейроциркуляторною дистонією
Жінка у віці 30 років тривалий час страждала на знижений артеріальний тиск. Скаржилася на постійну втому, запаморочення, слабкість, особливо вранці. Їй діагностували нейроциркуляторну дистонію.
Лікар призначив препарати для підвищення АТ (Мідодрін) та адаптогени (екстракт женьшеню) для стимуляції нервової системи. Пацієнтці також була рекомендована регулярна фізична активність (йога та плавання) та корекція дієти з акцентом на продукти, багаті натрієм та білком.
Перші поліпшення стали помітними вже за тиждень — зменшилися запаморочення та втома. Через три тижні лікування тиск підвищився до 110/70 мм рт. ст., а через два місяці стан стабілізувався та симптоми майже повністю зникли.
Пацієнт із гіпотонією після тривалого захворювання
45-річний чоловік переніс тяжке інфекційне захворювання, після якого став відчувати значну слабкість. Він часто втрачав свідомість і не міг повернутися до повсякденних обов'язків через постійні напади запаморочення та занепаду сил.
Лікар призначив препарати для стабілізації артеріального тиску (Флудрокортизон), що сприяють затримці рідини в організмі. Додатково були призначені електролітні розчини для покращення гідратації.
Через два тижні після початку лікування зменшилось запаморочення, через місяць тиск стабілізувався на рівні 115/75 мм рт. ст., а загальне самопочуття значно покращало.
Висновки
Як стабілізувати тиск, необхідно індивідуально вирішувати у кожному конкретному випадку. Зниження артеріального тиску загрожує значними порушеннями загального стану аж до розвитку колапсу та життєзагрозних станів. Тому необхідно розпочинати лікування ще на ранніх стадіях гіпотензії.
Насамперед необхідно приділяти увагу власному способу життя — нормалізувати харчування, забезпечити достатній рівень легкої фізичної активності та, по можливості, зменшити рівень стресу. Якщо у вас все ще низький тиск, що робити у вашій ситуації, повинен вирішувати лікар після проведення комплексної діагностики. Це необхідно, щоб визначити причину патології та призначити специфічну терапію. Однак досягти стабільного результату можна лише за допомогою комплексного підходу, який поєднує медикаментозні методи, зміну способу життя та техніки управління стресом.
Часті запитання
Який тиск вважається низьким?
Низьким вважається АТ нижче 90/60 мм рт. ст. Якщо ваш АТ опустився до цього рівня, необхідно знати, як нормалізувати тиск.
Як піднімати тиск у домашніх умовах?
Якщо у вас знижений тиск, слід пити більше рідини, вживати солону їжу, пити каву або чай, робити легкі фізичні вправи, а також уникати раптового вставання.
Який нормальний тиск у людини?
Нормальний АТ для дорослого становить приблизно 120/80 мм рт. ст., проте норми тиску охоплюють проміжок від 91/61 до 129/89 мм рт. ст.
Які симптоми низького тиску?
Симптоми низького тиску включають слабкість, запаморочення, нудоту, непритомність, блідість, біль голови і порушення концентрації.
Що означає нижній тиск?
Нижній тиск (діастолічний) показує тиск у судинах у момент, коли серце розслаблюється між ударами.
Чим небезпечний низький тиск?
Воно може призвести до ішемії органів, що спричинить запаморочення, втрату свідомості, а в критичних випадках може призвести до колапсу та шоку – це основні аспекти, ніж небезпечна гіпотонія.